Особливості розвитку літератури США поч. ХХ ст. Творчість Т.Драйзера

Журналістська діяльність допомагає письменнику пізнати життя трудящих класів США й переконатися в ілюзорності сподівань щодо рівних можливостей і буржуазно-демократичних свобод, що ретельно насаджувалися буржуазною пресою. Незадоволеність буржуазною демократією й відчуття неспроможності філософії Спенсера дати відповідь на проблеми, що його хвилювали, зумовили поворот письменника до передових ідей, навіть до співробітництва з комуністичною партією Америки.

Значення творчості Т. Драйзера до 1-ї світової війни – у правдивому й різнобічному зображенні американської дійсності. У романі “Сестра Керрі” (1900) автор, не виправдовуючи героїню, яка егоїстично прямує до матеріальних благ, водночас звинувачує капіталістичну Америку, що деморалізувала людину релігією долара й перетворювала її на хижака. У романі “Дженні Герхардт” (1911) протиставлені дві Америки – монополістична й трудова – у плані розкриття морального обличчя антагоністичних класів. Дженні – улюблена героїня Драйзера, дівчина з трудової сім’ї, чию моральну перевагу над буржуазією ілюструє головна сюжетна лінія роману. У “Трилогії бажання” (1912-1947) Т. Драйзер постає знавцем суспільного життя, майстром соціального роману з широким охопленням життєвих явищ. Аналізуючи роман, слід звернути увагу на те, що три його частини “Фінансист” (1912), “Титан” (1914), “Стоїк” (1947) показують основні етапи становлення й розвитку американського капіталістичного суспільства. Прослідковуючи шлях капіталістичного ділка Френка Каупервуда до багатства, Т. Драйзер втілив у його образі типові риси монополістичного хижака.

З бальзаківською точністю відтворено приватне, суспільне і громадське життя ділків Філадельфії та Чикаго, показані махінації, шантаж, корупцію, які вони використовують для добування надприбутків. Філософія Спенсера заважає Т. Драйзеру зробити правильні висновки з поразки Каупервуда при зіткненні його Власницьких інтересів з потужним робочим рухом. Слід відзначити суперечливе ставлення автора до його героїв. За час написання “Трилогії” творчий метод Т. Драйзера набуває повної зрілості, що особливо характерно для “Титана”: його композиція відзначається більшою чіткістю, а сюжет – драматичністю. У романі “Геній” (1915) письменник звертається до проблеми деградації мистецтва в буржуазному світі, з болем говорить про загибель таланту, деморалізованого суспільством користі та наживи.

Американського письменника Теодора Драйзера багато видавали в радянський час. Критики писали навіть, що Драйзер під впливом Жовтневої революції в Росіїсвоїй творчості «підійшов до мистецтва соціалістичного реалізму в такихтворах, як «Эрнита», «Трагічна Америка» і «Америку варто рятувати». Зараз ніхто вже не згадує у зв'язку з Драйзером про соцреалізмі – всі бачать вньому насамперед найбільшого письменника – реаліста XX століття.

В останні роки життя письменник звернувся до публіцистики, побував у Радянському Союзі, брав участь в акціях компартії США, активно виступав за відкриття другого фронту і надання допомоги СРСР у війні проти Німеччини. Народна демократія стала лейтмотивом його творчості. «Америку варто рятувати» – так називається одна з його публіцистичних робіт. Коли читаєш романи Драйзера, мимоволі роздумуєш про нинішній ситуації в Росії – та ж епоха капіталізації життя, то ж огидне прагнення до наживи будь-яким способом. Деякі сучасні російські письменники намагаються сказати про це, але поки немає таланту, рівного Драйзеру.

 

 

Література США до 1945 року пройшла декілька етапів свого розвитку. У 20-ті роки у творах прогресивних письменників важливе місце займали теми соціального протесту та «втраченого покоління». Світова економічна криза, що розвивалася у 1929 році, призвела до появи нових тенденцій у літературі. Можна говорити про те, що в 30-ті р. література соціалістичної орієнтації в США оформляється як напрямок. Її розвитку так само сприяв бурхливий соціалістичний рух у Росії. У її представників (Майкл Голд, Лінкольн Стеффенс, Альберт Мальц та ін) чітко помітно прагнення до соціалістичного ідеалу, посилення зв'язків із суспільно-політичним життям. Дуже часто в їхніх творах звучав заклик до опору, до боротьби проти гнобителів. Ця риса стала однією з важливих особливостей американської соціалістичної літератури.

У ці ж роки відбувається своєрідний «вибух документалізму»; він був пов'язаний з прагненням письменників оперативно, безпосередньо відгукнутися на поточні суспільно-політичні події. Звертаючись до публіцистики, перш за все до нарису, письменники (Андерсон, Колдуел, Френк, Дос Пассос) виявляються першопрохідники нових тем, які пізніше одержують художнє осмислення.

В кінці 30-х р. відбувається явний зліт критико-реалістичного напряму після помітного спаду на початку десятиліття. З'являються нові імена: Томас Вулф, Річард Райт, Альберт Мальц, Д. Трамбо, Е. Колдуелл, Д. Фаррел і ін А розвиток епічного жанру, який формувався в атмосфері народної боротьби проти монополій і фашистської загрози, стало видатним досягненням критичного реалізму в США. Тут в першу чергу необхідно назвати імена таких авторів як Фолкнер, Стейнбек, Хемінгуей, Дос Пассос.

У роки II світової війни американські письменники долучаються до боротьби проти гітлеризму: вони виступають із засудженням гітлерівської агресії, підтримують боротьбу проти фашистських агресорів. У великій кількості видаються публіцистичні статті та репортажі військових кореспондентів. А пізніше тема II світової війни відіб'ється в книгах багатьох письменників (Хемінгуея, Мейлера, Сакстон та ін.) Деякі письменники, створюючи антифашистські твори, бачили своє завдання у беззастережній підтримці дій правлячих кіл США, що іноді може призводити до відходу від життєвої правди, від реалістичного зображення дійсності. Подібну позицію в ті роки займав Джон Стейнбек.

Після II світової війни відбувається певний спад у розвитку літератури, але це не відноситься до поезії і драмі, де творчість поетів Роберта Лоуелла і Алана Гінзберга, Грегорі Корсо і Лоренса Ферлінгетті, драматургів Артура Міллера, Теннессі Вільямса і Едварда Олбі отримало всесвітню популярність.

У повоєнні роки поглиблюється настільки характерна для негритянської літератури антирасистська тема. Про це свідчать вірші та проза Ленгстон Хьюза, романи Джона Кілленза («Молода кров, і тоді ми почули грім»), і полум'яна публіцистика Джеймса Болдуіна, і драматургія Лоррейн Хенсберрі. Одним з найяскравіших представників негритянського творчості був Річард Райт («Син Америки»).

Все частіше література створюється «під замовлення» правлячих кіл Америки. Величезними тиражами викидаються на книжковий ринок романи Л. Найсона, Л. Сталлінга та ін, що зображували в героїчному ореолі дії американських військ в роки I світової війни і інші «блага» Америки. А в роки II світової війни правлячі кола США зуміли підпорядкувати собі багатьох письменників. І вперше в такому масштабі література США була поставлена на службу пропагандистської діяльності уряду. І як відзначають багато критики, цей процес зробив згубний вплив на розвиток літератури США, що, на їхню думку, знайшло наочне підтвердження в післявоєнній її історії.

Великого поширення в США отримує так звана масова белетристика, що ставить перед собою мету перенести читача в приємний і веселковий світ. Книжковий ринок наповнили романи Кетлін Норріс, Темпл Бейлі, Фенні Хьорст та інших постачальників «літератури для жінок», продукували легковагі, скроєні за певними шаблонами роман, з неодмінним happy end. Крім книг на любовну тему, масова література була так само представлена детективами. Так само стали популярні псевдоісторичні твори, що поєднують розважальність з апологією американської державності (Кеннет Робертс). Однак найвідомішим твором у цьому жанрі став американський бестселер – роман Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» (1937), який малює життя південної аристократії в епоху війни Півночі і Півдня і Реконструкції.

У цілому розвиток американської літератури першої половини двадцятого століття характеризувався домінуванням реалістичного методу зображення дійсності, що дало змогу письменникам цього періоду описати й донести до читача злети і падіння усіх сфер життя Сполучених Штатів Америки.

 

 

1. http: //bibliograph. com. ua/pisateli/73. htm
2. http://pidruchniki.com/13560615/literatura/amerikanska_literatura_dzhek_...
3. http: //ua-referat. com/Історія_американської_літератури
4. http: //uastudent. com/literatura-ssha/
5. http: //znaimo. com. ua/Література_США#link4
6. https: //uk. wikipedia. org/wiki/Література_США
7. А. Старцев, Від Вітмена до Хемінгуея, М. : 1972 р.
8. Б. А. Гиленсон, Американська література 30-х років XX століття, М. : 1974
9. Гиленсон Б. А. История литературы США: Учебное пособие для вузов. М. : Академия, 2003. – 704 с.
10. Засурский Я. Н. Американская литература XX века. – М., 1984
11. Історія зарубіжної літератури XX століття 1917-1945 р., під ред. В. Н. Богословесного, З. Т. Громадянської, М. : 1990 р.
12. Історія зарубіжної літератури XX століття, під ред. Л. Г. Андрєєва, М. : 1980 р.
13. Літературна історія Сполучених Штатів Америки, том III, під ред. Р. Спіллер, У. Торпа, Т. М. Джонсона, Г. С. Кенбі, М. : 1979