Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Отруєння тварин похідними феноксикислот

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота
з токсикології на тему:
“Отруєння тварин похідними феноксикислот ”
 
ПЛАН
 
ВСТУП
1. Значення, перелік і застосування препаратів феноксикислот у сільськогосподарському виробництві
2. Хімічні властивості феноксикислот
3. Умови, що сприяють отруєнню
4. Шляхи надходження феноксикислот в організм
5. Патогенез
6. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів
7. Патолого-анатомічна картина
8. Діагностика
9. Лікування
10. Профілактика отруєнь
11. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
ВСТУП
 
Предтечею перших вибіркових гербіцидів була індолілоцтова кислота, та сама, яку Фриц Когль охрестив помилково гетероауксином, тобто «нібиауксином» («Хімія і життя», 2004, № 2). На початок Другої світової війни фундаментальна університетська наука з'ясувала, що властивостями рослинних гормонів – ауксинів (від грец. рости) володіє не лише ця речовина, але і деякі інші похідні оцтової кислоти. Причому в порівняно великих дозах вони не стимулюють, а пригнічують рослини. Ботанік з університету Чикаго Езра Краус задовго до війни виявив « антиростові» якості ауксинів. Він же зумів переконати Пентагон в тому, що ці речовини можна використати для військових цілей. У 1941 році в розділі «Нові з'єднання» «Журналу Американського хімічного суспільства» з'явилася нотатка про синтез 2, 4-дихлор- і 2, 4, 5-трихлорфеноксиоцтовою кислот (2, 4-Д і 2, 4, 5-Т), а вже в 1942 році в США була подана заявка на застосування подібних з'єднань в якості гормонів зростання. У 1943 році Пентагон виділив тільки на роботи університету Чикаго з 2, 4-Д і 2, 4, 5-Т велику на ті часи суму – 3, 5 тисячі доларів. В цей же час почала працювати група з десятка фахівців в секретній лабораторії (згодом цей почин переросте в центр біологічної зброї у форті Кемп-Детрике з штатом 4000 чоловік). До 1945 року на антиростову активність було протестовано 1000 з'єднань, але кращих, ніж 2, 4-Д і 2, 4, 5-Т, не знайшлося. Для них-то і була відпрацьована техніка військового застосування, тобто доставки на поля супротивника. Передбачалося, що усі рослини на обробленій площі загинуть і населенню, а також солдатам нічого не залишиться, окрім як померти від голоду або здатися. Втім, феноксигербіцидами у світі займалися не лише під егідою військових. У 1944 році компанія «Америкэн кемикл пэйнт Ко» (ACP Co.) отримала свій перший патент на застосування 2, 4-Д в якості herb killer (дослівно кілери бур'янів).
Співробітники британської корпорації «Ай-Си-Ай» (ICI) і Ротамстедовскої агростанції, так само, як і Краус, давно знали, що ауксини можуть бути і антистимуляторами. Вони з розумінням віднеслися до рішення британського уряду про обмеження у військовий час наукових публікацій і приховання патентної інформації з цієї проблеми. Інтенсивним дослідженням це не завадило. Основний патент ICI був опублікований в 1945 році з пріоритетом 1941 року, тобто відривши ICI від ACP склав три роки. Вважалося, що гербіциди – чиста зброя, тому що для людини вони не токсичні. Краус був повністю переконаний в їх нешкідливості. Він підтверджував це, не лише ставлячи досліди на тваринах, але і сам з'їдав по півграма 2, 4-Д в день впродовж трьох тижнів. Військові чекали відповідного випадку, проте він все не представлявся. Тому перше практичне застосування гербіцидів відразу ж після війни було 2, 4-Д – перший кілер бур'янів Гербіцид 2, 4-Д зазвичай згадують у зв'язку з проблемою діоксину, тобто нам відома головним чином та сторона його біографії, яка вселяє людям страх. Проте історія цієї речовини істотно цікавіша. Саме 2, 4-Д стала системним гормональним гербіцидом, її використання вважають початком « зеленої» революції. Синтетичні ауксини схожі на натуральні лише у загальних рисах, деталі їх хімічної будови різні. У каталогах реактивів для біохімії 2, 4-Д знаходиться в розділі ауксинів, при вирощуванні культур рослинних тканин її додають в поживні середовища. Проте в підвищеній дозі 2, 4-Д, потрапивши на широке листя дводольних бур'янів, так сильно стимулює їх зростання, що вони не витримують темпу і гинуть. У злакових же ця речовина за межі листя майже не поширюється. У фазі кущіння, коли проводять обробку, вони до того ж вузькі, гладкі і взагалі менше всмоктують 2, 4-Д. Незмивні дощем, малолеткі ефіри 2, 4Д діють ефективніше, ніж натрієва або амін сіль. При хімічній прополці важлива вибірковість: морити потрібно бур'ян, а не сільгоспкультуру. Цього можна добитися, використовуючи похідні 2, 4-Д. Заміна одного атома хлору на метильну групу (2-метил-4-хлорфеноксиоцтова кислота, або 2М-4Х) пом'якшує, а введення третього атома хлору (2, 4, 5-Т) посилює гербіцидну дію. За допомогою могутнього 2, 4, 5-Т можна боротися і з кущами. Це та речовина і стало головним бойовим гербіцидом. «Зелені» війни. Перше застосуванням гербіцидів цілком могло виявитися військовим: вони були б скинуті на рисові поля Японії, якщо б до часу не приспіли ядерні заряди. Бойові дози 2, 4-Д на порядок більше мирних, оскільки розраховані на повне знищення усієї рослинності і складають 20-40 кг/га. Уперше на полі бою випробували гербіциди англійці в1953-1954 роках, без великого розголосу, в розпал Малайського інциденту (1948-1960). Препарати виправдали довіру військових – комуністичні партизани втрачали зелене прикриття в джунглях і продовольство і виходили до населених
Фото Капча