Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

"Пам'яті сього незвичайно енергійного та симпатичного чоловіка" (до 150-річчя від дня народження М.О. Дикарєва)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і під науковою редакцією І. Франка, вийшли "Посмертні писання Митрофана Дикарєва з поля фольклору і мітології"16.

Франко розділив отримані матеріали на три групи. До першої він включив заготовки для словника, оцінивши їх лише як первісний начерк, який не підлягає публікації. Усі картки він передав у бібліотеку Товариства з умовою забезпечити вільний доступ кожному, хто хотів би з ними попрацювати. До другої групи І. Франко відібрав роботи М. Дикарєва з лінгвістики. Більшість із них присвячена проблемам фонології. Їх він також вважав недостатньо опрацьованими для рекомендації до друку. Увагу ж його привернули статті і фрагменти з фольклору і міфології, які і були включені до згадуваного посмертного тому, куди ввійшли "Знадоби до української народної ботаніки", "Дещо про вербу яко символ в українській пісні", "Кого треба розуміти під Рахманами й ідентичними їм русалками", "Великий бог Микола", "Мітологічні уривки", "Пояснення до колядок", "Уривки з греко-слов'янської мітології".
У передмові до книги І. Франко дав коротку, але дуже вичерпну і точну оцінку всього зробленого М. Дикарєвим у галузі етнографії і фольклористики. Нагадавши читачам, у яких неймовірно тяжких умовах довелося трудитися нашому самоукові (безсистемність і хаотичність отриманих знань, підневільна убога праця за шматок хліба, мертве й апатичне оточення глухої провінції), він закликає гідно поцінувати ті золоті зерна справжнього наукового знання, яких все-таки так багато в його роботах. Лише після такого застереження Франко вказує на "Ахіллесову п'яту" Дикарєва-ученого: недосконалість його наукового методу, який він некритично сприйняв від обох своїх великих учителів, О. Потебні й О. Веселовського, і не зміг перейняти того, що робило їх великими і що набувається виробленням власного критичного методу. "Дикарєв перейняв від них річ найнебезпечнішу - потяг до уподібнювань і ототожнень, близьку до ексцесу, до занедбання елементарних вимог наукової методи, яка поперед усього велить розріжнювати речі хоч на око подібні, але сплоджені місцевостями, ріжним часом, ріжними культурними колами"17. В роботах М. Дикарєва впадає в око їхня надмірна переобтяженість (у дусі некритично сприйнятого ним компаративного методу) усілякими паралелями з усіх відомих йому мов, особливо класичних. Це був шлях у нікуди, плавання в морі "без берегів". Ось чому, зауважує І. Франко, більша частина його робіт залишилася в уривках.
Ім'я М. О. Дикарєва (але поки лише ім'я) повернуте кубанцям уже після занепаду комуністичного всевладдя. З 1995 року в Краснодарі проводяться Дикарєвські читання, присвячені щорічному підведенню підсумків фольклорно-етнографічних досліджень етнічних культур Кубані. У збірниках читань регулярно публікуються доповіді, присвячені тим чи іншим питанням вивчення життя і наукової діяльності вченого, а в рецензіях на них постають нові актуальні проблеми "дикарєзнавства, що зароджується"18.
Коли б Дикарєв, подібно до М. Горького, став на письменницьку стезю, визначення "самоучки" надало б його сходженню романтичного ореолу. Але він обрав професію етнографа, а в науковому середовищі, як відомо, найбільше цінується висока освіченість і професіоналізм. І все-таки репутація невтомного трудівника й ентузіаста здобула йому повагу сучасників і вдячну пам'ять нащадків.
Сам Митрофан Олексійович, підводячи життєві підсумки, незадовго до смерті писав: "Я ніколи не гнув рабськи спину, не запобігав перед начальством, а сподівався досягти суспільного становища тільки чесною працею. А оскільки на службі російській сама по собі праця по совісті часто не особливо високо цінується, то мої два достоїнства приречені тільки вірити і чекати"19.
 
  1. Дикарєв М. О. [Автобіографія] / Публ. і ком. В. К. Чумаченка // Дикарєвські читання (8). - Краснодар, 2002. - С. 130-141.
  2. Там само. - С. 140-141. 
  3. Кониський О. Я. До життєпису М. О. Дикарєва // Літературно-науковий вісник. - 1900. - Т. 12. - Кн. Х. - С. 16.
  4. Дикарєв М. О. [Автобіографія]… - С. 134. 
  5. Дикарев М. А. Очерк Воронежского мещанского говора с украино-русским наречием // Дикарев М. А. Воронежский этнографический сборник. - Воронеж, 1891. - С. 1-60.
  6. Кониський О. Я. Вказ. праця // Літературно-науковий вісник. - 1900. - Т. ХІІ. - Кн. Х. - С. 17. 
  7. Інститут ім. Т. Шевченка НАН України. Відділ рукописів. - Ф. 77. - № 174. - Арк. 1-2. 
  8. Дикарев М. К вопросу об изучении растительности Кубанской области // Кубанские областные ведомости. - 1893. - № 70, 76.
  9. Дикарев М. Заметки по истории народной ботаники // Этнографическое обозрение. - 1899. - № 1-2. - С. 1-57.
  10. Крамаренко М. (Дикарєв М.). Різдвяні святки в ст. Павлівській Єйського одділу, на Чорноморії // Етнографічний збірник". - Львів, 1895. - Т. 1. - С. 1-24.
  11. Дикарєв М. Чорноморські народні казки й анекдоти // Етнографічний збірник. - Львів, 1895. - Т. ІІ. - С. 1-50.
  12. Дикарев М. Апокрифы, собранные в Кубанской области // Юбилейный сборник в честь В. Ф. Миллера. - М., 1900. - С. 78-99. 
  13. Дикарєв М. О. [Автобіографія]… - С. 137-138. 
  14. Там само. - С. 138. 
  15. Кониський О. Я. Вказ. праця // Літературно-науковий вісник. - 1900. - Т. ХІІ. - Кн. ХІ. - С. 85. 
  16. Посмертні писання Митрофана Дикарєва з поля фольклору і мітольогії / І. Франко. - Львів, 1903. - VII. - 258 с.
  17. Там само. - С. VIII-ІХ. 
  18. Чумаченко В. К. Архив А. Конисского как источник для изучения жизни и творчества М. Дикарева // Дикаревские чтения (8). - Краснодар, 2002. - С. 3-8; его же: К реконструкции архива М. А. Дикарева: новые открытия // Итоги фольклорно-этнографических исследований культур Кубани за 1998 г. - Краснодар, 1999. - С. 3-7; его же: К биографии М. Дикарева // Итоги фольклорно-этнографических исследований этнических культур Кубани за 1995 г. Дикаревские чтения (2) п. Джубга, 1996. - С. 3-7; его же: М. А. Дикарев и книгоиздательская деятельность украинского книгоиздателя Б. Д. Гринченко // Итоги фольклорно-этнографических исследований этнических культур Кубани за 1997 г. Дикаревские чтения (4). - Белореченск, 1998. - С. 3-6; его же: Письма А. Пивня М. Дикареву как источник по истории кубанской этнографии и регионального книжного дела // Дикаревские чтения (9). - Краснодар, 2003. - С. 3-11.
  19. Дикарєв М. О. [Автобіографія]… - С. 141.
Фото Капча