Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Пам'ятки історії та культури м. Рівне

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита. Крайня північно-західна частина лежить у межах Ратнівського горсту, виповненого відкладами крейдового віку. Переважна частина області пов'язана із Волино-Подільською моноклі наллю. Вона характеризується зануренням поверхні фундаменту і збільшенням потужності нижнього структурного поверху осадочного чохла із Сходу на Захід в міру нарощування молодших за віком палеозойських помірно дислокованих порід: венду (пісковики, алевроліти, базальти, туфи), рифею (базальти, пісковики, сланці), ордовіку (пісковики, вапняки), силуру (мергелі, доломіти). Верхній структурний поверх представлений моноклінальною карбонатною товщею крейдового віку. У південно-східній частині області і на територіях, прилеглих до виходів кристалічного фундаменту, залягають неогенові вапняки, пісковики, піски. Для антропогенового покриву характерні алювіальні моренні відклади у долині Прип'яті, водно-льодовікові поля у центральної частині і лесоподібні породи на Півдні області. Область відзначається рівнинною поверхнею, пересічна висота якої 184 м (найвища точка 372 м на крайньому Півдні, найнижча – 134 м у долині р. Горини на крайній Півночі). В орографічному відношенні Рівненської області поділяють на дві частини. Більша північна її частина, лежить у межах Поліської низовини. Її поверхня – низовинні, плоско хвилясті акумулятивні рівнини з широкими терасованими долинами річок, розділеними невиразними, іноді заболоченими вододілами з еоловими, гляціальними або денудаційними формами. Південна частина області розташована в межах Волинської височини, являє собою підвищену, хвилясту лесову рівнину, розчленовану густою мережею річок на окремі плато (Мізоцький кряж, Повчанське плато, Рівненське плато, Гощанське плато), а також балками та ярами. На крайньому Південному Заході – рівнина Малого Полісся. Корисні копалини – торф (за запасами посідає 1-е місце в Україні; розвідано більше 300 родовищ, у тому числі 135 родовищ – площею понад 1 тис. га – Кремінне, Коза-Березина, Морочне) та мінеральне будівельні матеріали. Численні родовища гранітів, гранодіоритів пов'язані з Українським щитом. Особливо відомі ясно-рожеві та сірі граніти (Рокитнівський, Березнівський, Корецький та інші райони). В області є значні запаси базальту (Костопільский, Володимирецький райони), а також каолінів (Рокитнівський, Корецький райони). У західній частині Рівненської області, де кристалічні породи занурюються на велику глибину, переважають ліс, глини, крейда, пісковики тощо. У південній частині – поклади лісоподібних суглинків, гончарних глин, крейди, вапняків, пісковиків. Піски поширені повсюдно, особливо на Півночі. З корисних копалин, які не мають промислового значення, – мідь, болотні залізні руди, вугілля, бурштин. Джерела мінеральних вод типу миргородської та трускавецької.

 
2. Промисловість міста
 
В загальному обсязі промисловість товарної продукції: на харчову промисловість припадало 23, 8%, легку – 17, 9%, машинобудівельну і металообробну – 16, 8%, хімічну – 10, 6%, лісову і деревообробну – 10%. Енергетичною базою є в основному енергія Рівненської АЕС, Добротвірської ДРЕС, а також місцевий торф. Машинобудівельний комплекс області виробляє високовольтну апаратуру, торгівельне устаткування, запасні частини для тракторів (Рівне), автокормоводи для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів), будівельні інструменти (Костопіль) ; діють численні ремонтні підприємства. У Дубно – ливарно-механічний завод. Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням „Азот», заводами Рівненської побутової хімії, Здолбунівським і Корецьким пластмасових виробів та Дубнівським гумотехнічних виробів, тощо. Харчова промисловість (провідна ланка агропромислового комплексу області) базується в основному на переробці цукрових буряків, овочів і продукції тваринництва. Цукор виробляють на Дубнівському, Бабино-Томахівському, Корецькому, Мізоцькому, Острозькому і Шпанівському заводах, овочеві консерви – в Демидівці, Дубно, Острозі, Великих Межиричах, Червоноармійську, Рівному, Острожці, Острівську; м'ясо переробляють на міясокомбінатах у Рівному і Дубно. По всій території області розташовано підприємства молочної промисловості (найбільші – в Рівному, Дубно, Сарнах, Гощі). Працюють крохмале-патокові (Володимирець), спиртовий (Зірне), пивоварні (Рівне, Острог, Семи дуби, Василів, Вовковиї), мінеральні води (Острог, Березне, Степань) заводи, кондитерська фабрика (Рівне). Значне місце у промисловому комплексі належить легкій промисловості, головним чином текстильній, підприємства швейної, трикотажної галузей. Республіканське значення має лісова, деревообробна і паперова промисловість. Основу цієї галузі становлять 15 лісгоспзагів, які, крім заготівлі сировини для деревообробної і паперової промисловості, виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.
На території Рівненської області сформувалися 3 промислові вузли: Рівненсько-Здолбунівецький (спеціалізацію визначають машинобудівельна, хімічна, легка, харчова промисловість), Дубнівський і Сарненський (переважає харчова промисловість, допоміжними є легка, деревообробна і металообробна галузі).
Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну і обслуговуючи ланки. Основна його ланка – сільське господарство. У загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 55%, рослинництво – 45%. В 1990 в області було 282 колгоспи, 68 радгоспів, міжгосподарчи та інші держгоспів; 16 комбікормових заводів, 335 кормцехів. Сільськогосподарські угіддя займали (тис. га) – 833, 6 у тому числі орні землі – 596, 9, сіножатні пасовища – 232, 9. Площа багаторічних насаджень (хмільники, сади, ягідники) 4, 7 тис. га.
На території області провадяться значні роботи по меліорації заболочених земель. Загальна площа осушених земель 372, 3 тис. га, у тому числі закритим дренажем – 270, 6 тис. га. Споруджено 281 осушувальну систему.
Серед галузей тваринництва найбільше значення має скотарство, розвиваються також свинарство і вівчарство; допоміжні галузі – птахівництво, бджільництво і рибництво.
Різноманітні природні умови спричинили формування агропромислових спеціалізованих комплексів рослинницької і тваринницької орієнтації. В галузевій структурі рослинницької групи провідне місце посідає льонопромисловий комплекс (у поліській частині області), розвинуті також бурякоцукровий, хмелепивоварний і картоплепромисловий, а також зерно промисловий і плодоовочепромисловий АПК. Тваринницька група представлена м'ясо- і молоко
Фото Капча