Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Пам'ятки історії та культури м. Рівне

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

промисловий АПК. Навколо Рівного і Здолбунова розвивається приміське сільське господарство, яке спеціалізується головним чином на виробництві овочевої і м'ясо-молочної продукції.

 
3. Герб та прапор міста
 
Герб міста Рівного – старовинний. Точна дата його створення та першого застосування невідома. Невідомий і його автор. В останній чверті ХVШ століття після входження Правобережної України, а в її складі і Волині, до Російської імперії він був затверджений як герб повітового центру тодішньої Волинської губернії. Вживався цей герб у Рівному до вересня 1939 року.
Герб є символом міського самоврядування, який знаменує надання місту певних прав.
Герб являє собою голубого кольору щит французької форми, тобто чотирикутник з загостренням внизу. На нижній стороні щита (приблизно 1/6 площі) смужка зеленого кольору, на яку своєю основою спирається зображення башти срібного кольору з входами у неї з трьох сторін. Башта символізує місто Рівне, у яке в'їзди з трьох сторін (зі сторони Клеваня, Тучина, Здолбунова). З четвертої сторони у давнину місто герб обмивалося порівняно багатоводною тоді річкою Устя. Голубий колір символізує красу та величність, срібний – невинність і чистоту, зелений – надію, радість, повний достаток, щедротність.
Зображення герба міста поміщується:
- на будинку міської Ради;
- у залах, де проводяться сесії міської Ради;
- при в'їзді до м. Рівного.
Відтворюване зображення герба міста, незалежно від його розмірів, завжди повинно точно відповідати кольоровому або чорно-білому зображенню, яке додається до цього Положення.
Опис прапора міста Рівного:
- прапор міста є одним з символів міського самоврядування;
- прапор Рівного створено за чинними канонами з використанням гами кольорів історичного герба міста (автор – архітектор Л. Закревський) ;
- триколірне полотнище прапора – прямокутної форми з відношенням сторін 2: 3 (ширина до довжини).
Прапор має три повздовжні смуги: голубу (5 частин), зелену (1 частина) та срібно-білу (5 частин). З лівого боку полотнищ, на третину довжини голубої та зеленої смуг, вписано зображення історичного герба міста у срібно-білому виконанні.
Кольори прапора символізують:
- голубий – красу та величність;
- зелений – надію, радість, достаток, щедротність;
- срібно-білий – невинність і чистоту.
Відтворюване зображення прапора міста, незалежно від його розмірів, завжди повинно точно відповідати кольоровому зображенню, яке додається до цього Положення.
 
4. Вулиці рідного міста
 
Найбільш давніми вулицями Рівного вважаються вулиці Замкова. Шкільна, Литовська, Пересопницька (колишня вул. Велика Мінська), Гетьмана Мазепи (колишня пул. Німецька). До цього переліку можна віднести й сучасну центральну міську магістраль – вулицю Соборну. Усі вони позначені на планах міста XVIII – початку XIX століть. Щоправда, сучасна Соборна (як називалася тоді – невідомо), мала значно меншу протяжність, і локалізувалася в межах старої частини міста, дещо південніше Великої Мінської. Проте уже на той час виконувала функцію головної міської артерії.
У 1857 р. через Рівне було прокладено дорогу і твердим покриттям – шосе, яке мало з'єднати між собою міста Київ і Брест. Цей намір був продиктований військово-стратегічними й економічними потребами царської Росії, оскільки шосейні дороги служили зміцненню зв'язків між центральними губерніями імперії та її віддаленими околицями.
У межах Рівного відрізок Києво-Брестського шосе спроектували по головній вулиці, значно подовживши її протяжність. Ось тоді й назвали головну вулицю міста – Шосейною. Сягнувши в довжину на три кілометра, вона своїми кінцями з'єднала із центром передмістя Рівного – східне (Грабник) і західні, що знаходились на лівому березі р. Усті (Воля, Америка).
Із часом на всій протяжності вулиці були зведені житлові будівлі, з'явилися промислові підприємства, заклади торгівлі. І хоча ще з 1845 року існував генеральний план відбудови міста, на жаль, нові будівлі зводилися часто на власний розсуд, подекуди без урахування вимог архітектурного планування. Ось якою головну вулицю міста кінця XIX – початку XX століття запам'ятали колишні учні Рівненського реального училища: «Тихі дворики зникали, їхнє місце займали кам'яні будинки, збудовані без стилю, яскраво пофарбовані в крикливі кольори... Стояли вони по обидва боки вулиці... недбало забрукованої базальтом із Берестовця». За чверть століття по тому мало що змінилося в обличчі головної вулиці міста, і в польських туристичних путівниках про Рівне можна було прочитати: «Даремно шукати тут ошатних будинків».
На той час вулиця вже змінила назву і називалася 3 Травня – на честь польської конституції, схваленої в 1791 році. Та перш, ніж стати Соборною, вона поміняла ще декілька назв.
З цього приводу письменник Улас Самчук, який у роки Другої світової війни перебував у Рівному, писав: «Місто Рівне... Ніколи не відзначалося красотами краєвидів, чи вибагливістю архітектури. Це типова творчість російського казьонного походження без традиції, гармонії й тепла. Невелика болотяна лінива річка Устя перетинає його з півдня на північ, і десь там далі, за Городком і Ожовом (авт. правильно – Оржівом), впадає до Горині. Єдиним його привілеєм є його положення: на середині головного шляху Львів Київ – лінія, яка творить єдину головну й справжню його вулицю, що перетинає місто із заходу на схід, яка, за царя, здасться, звалася Головною, за Польщі Третього Мая, за совєтів
Фото Капча