Пам'ятки історії та культури м. Рівне

В розміщенні сільських населених пунктів спостерігаються наступні закономірності: загальне переважання населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 100 жителів; крупні населенні пункти (з населенням більш ніж 1000 жителів) переважають в Поліській зоні; дрібні сільські поселення (с чисельністю населення до 250 жителів) зосереджені головним чином в лісостепових районах.

 

 

Краєзнавчий музей

„Зійшлися тут епохи і світи”

(100 років від часу заснування першого музею в м. Рівне)

 

Тут дух століть і слава поколінь…

Перший у Рівному музей створений 1906 року при сільськогосподарському товаристві. Рівненський обласний краєзнавчий музей створено 1940 р.

Музей розташований в будівлі колишньої гімназії, збудованій 1834-1839 рр. – пам’ятці історії та архітектури.

Рівненський музей, створений на початку XX ст., перейняв естафету музейного будівництва, започаткованого 1896 року у селі Городку (3 км від міста) бароном Ф. Штейнгелем, який створив перший сільський музей на Волині. Музейний заклад Рівного працював при сільськогосподарському товаристві. Його фундатором був В. Окенцький. Подібно до городоцького, він мав чотири відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий, пізніше створено відділ старовинних книг, гравюр, рукописів. Доля обох музеїв є досить схожою: у горнилі першої світової війни музейні колекції були майже повністю втрачені.

У 1936 році у Рівному починає працювати господарський музей Волині. Ініціатором його створення була промислово-торгова палата у Любліні. В його експозиції були представлені й експонати попередніх рівненських музеїв.

Зі зміною державного підпорядкування і входженням західноукраїнських земель до складу Радянського Союзу змінюється і профіль рівненського музею. В лютому 1940 року на базі існуючого в місті організовано історико-краєзнавчий музей. Перший директор новоствореного музею П. Слабоспицький основну увагу наукових співробітників В. Кубинського, Ю. Шумовського, Й. Панека зосередив на експедиційній роботі, завдяки чому поповнювалась музейна колекція. Під час природничої експедиції 1940 року Й. Панек разом з організатором фітотерапевтичної школи Волині М. Носалем вперше виявив на теренах краю рослину «тризубець морський». У цей період до музею надходило чимало унікальних експонатів, про один з яких – зуби мастодонта – пізніше повідомляв паризький науковий часопис. Цікаві експонати містив мистецький відділ музею, посеред яких твори Я. Матейка та Ю. Коссака. Музей активно провадив виставкову роботу. Остання передвоєнна експедиція рівненського історико-краєзнавчого проходила улітку 1941. Археолог Ю. Шумовський досліджував у Острожці Млинівського району курган V-VI ст. Після окупації Рівного німецькою армією музей на деякий час припиняє свою роботу. Його приміщення зайняла військова частина. Музей переміщено до невеликого будинку по вул. Короленка (тепер район майдану Незалежності). На жаль, на початку 1944 року покинув Рівне директор музею Ю. Шумовський, була переправлена у західному напрямку й колекція.

У післявоєнний час музею було передано приміщення по вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри) з експозиційною площею 175 кв. м. З довоєнних спеціалістів знову тут працював Й. Панек. У 1945 році кількість експонатів складала майже сім тисяч одиниць. У 1948 році було проведено 11 експедицій, під час яких досліджено стоянки первісної людини, місця битв козацьких військ, мінеральні джерела Рівненщини. Експедиції дали можливість поповнити музей новими експонатами, кількість яких у відповідний період складала 10785 одиниць зберігання.

Окрім того, до музейних фондів надходили експонати з інших музеїв України. Львівський історичний музей передав на постійне експонування експонати, серед яких найціннішим була «Острозька Біблія» (1581). Твори мистецтва подарували українські художники, зокрема киянин В. Масик.

У 60-ті роки основну увагу при комплектуванні фондової збірки музей приділяє експедиційній роботі, під час якої поповнилась етнографічна та нумізматична колекції. Найбільш плідними були пошуки у Червоноармійському (тепер Радивилівський) районі, де віднайдено посуд, предмети з дерева та народний одяг. У середині 60-х років до музею надійшли бойові прапори полків, які брали участь у визволенні Рівненщини від фашистських загарбників, бойові нагороди, тогочасна зброя, фото, газети, листівки та інші предмети воєнного часу.

В цей час відкриваються філії Рівненського краєзнавчого музею. Першою з них став Дубенський краєзнавчий музей. У 1966 році обласному музею передано комплекс споруд у Пляшевій – пам’ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві (1651). Тут було створено філію – музей “Козацькі могили”. З 1970 року експедиція краєзнавчого музею провадила археологічні дослідження поля найбільшої битви в історії українського козацтва.

Паралельно з розкопками на місці Берестецької битви працюють музейні археологічні експедиції, які досліджують місце розташування літописного Дорогобужа.

У 1993-95 роках археологічна експедиція під керівництвом львівського археолога С. Терського досліджувала літописну Пересопницю.

З метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, протягом 70-80-х років експедиціями музею обстежено православні храми області.

Значні зміни розпочались у музеї з початку 90-х років із здобуттям Україною незалежності. Фондова збірка поповнилась матеріалами з історії Української Повстанської Армії, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, документами, що розповідають про діяльність земляків-волинян, які