Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Пам'ятки історії та культури м. Рівне

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
56
Мова: 
Українська
Оцінка: 

проживають в діаспорі. Музей розпочав активну виставкову роботу, основою якої стали як власні фонди, так і співпраця з іншими музейними закладами, культурологічними установами, колекціонерами.

На сьогодні філії Рівненського краєзнавчого музею є окремими музейними закладами, а колишні Дубенський краєзнавчий музей та музей «Козацькі могили» набули статусу заповідників. Філією залишається Сарненський історико-етнографічний музей. Рівненський краєзнавчий музей є методичним центром області з питань музейного будівництва та організаційної роботи.
Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого італійського скульптора Томаша-Оскара Сосновського. Вони виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму, відзначаються високою технікою та довершеністю форм.
Із лютого 2005 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолює Булига О. С.
На сьогоднішній день в музеї працюють відділи:
- історії – вивчає, збирає пам’ятки минулого Рівненщини;
- історії релігії і мистецтва – вивчає, збирає сакральні пам’ятки, мистецькі роботи;
- етнографії – збирає та вивчає предмети пов’язані з етнічними аспектами регіону;
- науково-освітньої роботи – організовує проведення екскурсій, лекцій, масових заходів;
- природи – збирає та вивчає пам’ятки природи;
- охорони культурної спадщини – веде облік та охорону нерухомих пам’яток історії, культури та монументального мистецтва;
- фондів – зберігає, обліковує музейні цінності.
- Історико-етнографічннй музей м. Сарни – зберігає та збирає етнологічні пам’ятки Рівненського Полісся;
- літературний музей Уласа Самчука.
Основний фонд музею складає 140502 предметів, науково-допоміжний фонд -112518, всього -253020 одиниць.
Площа експозиційно-виставкова – 1600 м кв. + 376 м2, фондосховища – 354, 4 м2.
В структурі музею є наукова бібліотека.
Партнери: Львівський історичний музей, Волинський краєзнавчий музей, Історико-культурні заповідники м. Острога та Дубна, Історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
В музеї діють виїзні та обмінні виставки.
Найцінніші (унікальні) колекції:
- Волинський іконопис ХІII – XVIII ст.
- Стародруки.
- Археологічна.
- Козацькі речі ХVІІ ст.
- Документи на пергаменті.
Основні екскурсії:
- Оглядова екскурсія по експозиції та виставках музею.
- Тематичні екскурсії:
- Природні багатства краю.
- Археологічні пам'ятки Рівненщини.
- Історія Берестецької битви 1651 року.
- Волинський іконопис ХШ-ХVІІI ст.
- Край у роки Другої світової війни.
- Основні заняття, ремесла та побут населення Рівненщини.
- Старе Рівне.
Щорічно у травні, починаючи з 1992 року, на подвір’ї музею проходить фольклорно-етнографічне свято ''Музейні гостини», приурочене до Міжнародного дня музеїв.
 
Додатки 2
 
Драматичний театр
 
Додатки 3
 
Кіно-палац Україна (після ремонту)
 
Кіно-палац Україна (до ремонту)
 
Додаток 4
Пам’ятник Марії Рівненської
 
Фундаторка Рівного
 
Йдеться ще не про глибоке науково-історичне дослідження її детального життєпису і навіть не суспільно-політичний портрет Марії Несвізької, які вже офіційно визнані рівнянами навіть у чудовому білому мармуровому втіленні рівненських архітекторів, дизайнерів і будівничих. Вони піднесли свою землячку-волинянку на чесно і сповна правомірно зайнятий нею трон офіційної фундаторки, господині і княгині Рівного. До того ж освяченої у таких високих суспільно-політичних, особистісних і правничодержавних чеснотах вельмишановною громадою міста – як цього високоповажна княгиня Марія сповна заслуговує.
Безперечно, від часу офіційного коронування Марії Несвізької на велелюдному урочистому зібранні Рівненської громади 24 серпня 2007 року з нагоди відкриття на перехресті вулиць Замкової і Полуботка з центрально Соборною магістраллю обласного центру, – науково-історичний життєпис княгині Марії Несвізької не завершиться. А тільки починається у її біографічній ретроспективі і не менш цікавій перспективі «господині Рівного» від початку XXI століття.
Переважна більшість рівняй знають, що всебічно привабливий і суспільно-історично знаковий образ жінки-волинянки, християнки східного православного обряду княгині Марії Несвізької (1) був освячений ще раніш українською православною церквою Київського патріархату. Вірячи, що їй щоденно поклоняються як святині на вдало художньо виконаній картині-іконі на Рівненському Свято-Воскресенському соборі, десятки тисяч рівняй свідомі того, що цей образ вже давно схвально визнаний Рівненською громадою.
Архівно-документальне підтвердження князівського статусу Марії Несвізької Рівненської, як і Федора Острозького, підтверджено генеалогією українських князів, скрупульозно досліджених доктором історичних наук М. Яковенко у її монографічному академічному дослідженні з історії української шляхти.
До речі, у додаткових дослідженнях автор встановив, що обоє вищеназвані князі є вихідцями з одного волинського села Несвіж, яких у найповнішому дослідженні населених пунктів на терені Великої Волині, включаючи і споконвічні українські Волинські землі понад Західним Бугом і Сяном, а також на території сучасної Південної Білорусі, які теж до сталінської адміністративно-територіальної реформи в СРСР у 1923-1925 рр. входили до складу колишньої України, більше 20-ти. Зокрема і у варіаціях Несвіт і Несвіч.
З литовських документів доби князювання у Великому князівстві Литовському Гідеміна (1316-1341 рр.) встановлено, що Федір Кориятович (Федько з Несвіжа – В. Г.), як і Семен Васильович, – обидва з Волинського Несвіжа, обидва брали безпосередню активну участь у збройній боротьбі литовських і українських військових формувань за вигнання з української землі монголо-татарських завойовників. За ці заслуги Федір Куриятович вже після смерті Гідеміна був призначений намісником Великого Литовського князя Ольгерда (1341 -1377 рр.)
Фото Капча