Пам'ятки історії та культури м. Рівне

На сьогодні філії Рівненського краєзнавчого музею є окремими музейними закладами, а колишні Дубенський краєзнавчий музей та музей «Козацькі могили» набули статусу заповідників. Філією залишається Сарненський історико-етнографічний музей. Рівненський краєзнавчий музей є методичним центром області з питань музейного будівництва та організаційної роботи.

Окрасою мистецької збірки музею є роботи відомого італійського скульптора Томаша-Оскара Сосновського. Вони виконані з білого мармуру в стилі академічного неокласицизму, відзначаються високою технікою та довершеністю форм.

Із лютого 2005 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолює Булига О. С.

На сьогоднішній день в музеї працюють відділи:

- історії – вивчає, збирає пам’ятки минулого Рівненщини;

- історії релігії і мистецтва – вивчає, збирає сакральні пам’ятки, мистецькі роботи;

- етнографії – збирає та вивчає предмети пов’язані з етнічними аспектами регіону;

- науково-освітньої роботи – організовує проведення екскурсій, лекцій, масових заходів;

- природи – збирає та вивчає пам’ятки природи;

- охорони культурної спадщини – веде облік та охорону нерухомих пам’яток історії, культури та монументального мистецтва;

- фондів – зберігає, обліковує музейні цінності.

- Історико-етнографічннй музей м. Сарни – зберігає та збирає етнологічні пам’ятки Рівненського Полісся;

- літературний музей Уласа Самчука.

Основний фонд музею складає 140502 предметів, науково-допоміжний фонд -112518, всього -253020 одиниць.

Площа експозиційно-виставкова – 1600 м кв. + 376 м2, фондосховища – 354, 4 м2.

В структурі музею є наукова бібліотека.

Партнери: Львівський історичний музей, Волинський краєзнавчий музей, Історико-культурні заповідники м. Острога та Дубна, Історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».

В музеї діють виїзні та обмінні виставки.

Найцінніші (унікальні) колекції:

- Волинський іконопис ХІII – XVIII ст.

- Стародруки.

- Археологічна.

- Козацькі речі ХVІІ ст.

- Документи на пергаменті.

Основні екскурсії:

- Оглядова екскурсія по експозиції та виставках музею.

- Тематичні екскурсії:

- Природні багатства краю.

- Археологічні пам'ятки Рівненщини.

- Історія Берестецької битви 1651 року.

- Волинський іконопис ХШ-ХVІІI ст.

- Край у роки Другої світової війни.

- Основні заняття, ремесла та побут населення Рівненщини.

- Старе Рівне.

Щорічно у травні, починаючи з 1992 року, на подвір’ї музею проходить фольклорно-етнографічне свято ''Музейні гостини», приурочене до Міжнародного дня музеїв.

 

 

Драматичний театр

 

Кіно-палац Україна (після ремонту)

 

Кіно-палац Україна (до ремонту)

Пам’ятник Марії Рівненської

 

Фундаторка Рівного

 

Йдеться ще не про глибоке науково-історичне дослідження її детального життєпису і навіть не суспільно-політичний портрет Марії Несвізької, які вже офіційно визнані рівнянами навіть у чудовому білому мармуровому втіленні рівненських архітекторів, дизайнерів і будівничих. Вони піднесли свою землячку-волинянку на чесно і сповна правомірно зайнятий нею трон офіційної фундаторки, господині і княгині Рівного. До того ж освяченої у таких високих суспільно-політичних, особистісних і правничодержавних чеснотах вельмишановною громадою міста – як цього високоповажна княгиня Марія сповна заслуговує.

Безперечно, від часу офіційного коронування Марії Несвізької на велелюдному урочистому зібранні Рівненської громади 24 серпня 2007 року з нагоди відкриття на перехресті вулиць Замкової і Полуботка з центрально Соборною магістраллю обласного центру, – науково-історичний життєпис княгині Марії Несвізької не завершиться. А тільки починається у її біографічній ретроспективі і не менш цікавій перспективі «господині Рівного» від початку XXI століття.

Переважна більшість рівняй знають, що всебічно привабливий і суспільно-історично знаковий образ жінки-волинянки, християнки східного православного обряду княгині Марії Несвізької (1) був освячений ще раніш українською православною церквою Київського патріархату. Вірячи, що їй щоденно поклоняються як святині на вдало художньо виконаній картині-іконі на Рівненському Свято-Воскресенському соборі, десятки тисяч рівняй свідомі того, що цей образ вже давно схвально визнаний Рівненською громадою.

Архівно-документальне підтвердження князівського статусу Марії Несвізької Рівненської, як і Федора Острозького, підтверджено генеалогією українських князів, скрупульозно досліджених доктором історичних наук М. Яковенко у її монографічному академічному дослідженні з історії української шляхти.

До речі, у додаткових дослідженнях автор встановив, що обоє вищеназвані князі є вихідцями з одного волинського села Несвіж, яких у найповнішому дослідженні населених пунктів на терені Великої Волині, включаючи і споконвічні українські Волинські землі понад Західним Бугом і Сяном, а також на території сучасної Південної Білорусі, які теж до сталінської адміністративно-територіальної реформи в СРСР у 1923-1925 рр. входили до складу колишньої України, більше 20-ти. Зокрема і у варіаціях Несвіт і Несвіч.

З литовських документів доби князювання у Великому князівстві Литовському Гідеміна (1316-1341 рр.) встановлено, що Федір Кориятович (Федько з Несвіжа – В. Г.), як і Семен Васильович, – обидва з Волинського Несвіжа, обидва брали безпосередню активну участь у збройній боротьбі литовських і українських військових формувань за вигнання з української землі монголо-татарських завойовників. За ці заслуги Федір Куриятович вже після смерті Гідеміна був призначений намісником Великого Литовського князя Ольгерда (1341 -1377 рр.)