Пантелеймон Куліш як дослідник народної культури України

Чимало ідей П. Куліша-фольклориста не втратили актуальності і для сучасного етапу розвитку наукових галузей гуманітаристики. Комплексний підхід письменника і вченого до збирання і вивчення явищ фольклору та побуту дали йому можливість (в “Записках про Південну Русь”, збірнику “Українські народні легенди”, інших публікаціях та записах) простежити еволюцію народного світогляду від первісних уявлень та вірувань (етапи фетишизму, анімізму) до усвідомлення та розуміння історичних і соціальних катаклізмів ХVІ–ХІХ століть. Повір’я, легенди, перекази, казки, бувальщини, оповідання, пісні, думи, прислів’я відображають особливості національної психології, філософії, етики, інших суттєвих рис народного світогляду. Серед останніх автор книги “Пантелеймон Куліш і народна творчість” О. Вертій виокремлює поетичну філософічність, що нерідко синтезує в собі первісні чуттєво-емоційні елементи та морально-етичні і соціальні уявлення пізніших часів, святість у ставленні до землі, рідного краю, національне самоусвідомлення крізь призму сприйняття, розуміння та оцінки історичних подій, національних героїв тощо. Важливість такого принципу в укладанні збірників фольклорно-етнографічних матеріалів, наголошує О. Вертій, – очевидна, адже вони мають можливість цілісно висвітлити певну проблему, служити своєрідною хрестоматією, скажімо, з народної педагогіки, психології. На жаль, “цей принцип не знайшов у нашій фольклористиці належного місця, тому приклад П. Куліша в даному разі повчальний і вартий уваги сучасних народознавців.”39 А тому, підсумовує О. Вертій свої роздуми, “Записки про Південну Русь” П. Куліша ще мають не раз привернути увагу не лише фольклористів та етнографів, а й психологів, істориків, філософів та інших учених, надто ж коли йдеться про розробку наукових засад ідеології української держави40.

Отже, як П. Куліш постійно звертався до джерел народної творчості, так і сучасні фольклористи, етнологи, літературознавці, культурологи мають неодмінно повніше враховувати пошуки і знахідки представників класичної наукової традиції ХІХ століття, особливості еволюції наукових студій від романтизму до позитивізму та утвердження академічних об’єктивних підходів. А, за словами П. Федченка, “складна творчість П. Куліша належить до найцінніших здобутків української культури”41.

м.Київ

 

1. Франко І. Зібр. тв. у 50-ти томах. – Т. 33. – К.: Наукова думка, 1982. – С. 293.
2. Там само. – Т. 32. – К.: Наукова думка, 1981. – С. 169.
3. Див.: Народжені Україною: Меморіальний альманах: У 2-х т. – Т. 1. – К.: Євроімідж, 2002. – С. 854.
4. Кирдан Б. Собиратели народной поэзии. – С. 211.
5. Франко І. Зібр. тв. у 50-ти томах. – Т. 41. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 288.
6. Цит. за: Грушевська Катерина. Переднє слово //Українські народні думи. – Т. 1. – С.LХУ (прим.).
7. Петров В. Пантелимон Куліш у п’ятдесяті роки. – Т.1. – К., 1929. – С. 537.
8. Пантелеймон Куліш: Листи до М. Д. Білозерського / Упоряд., вступна стаття й коментарі Олеся Федорука. – Львів – Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1997. – С. 181.
9. Кирдан Б. Собиратели народной поэзии. – С. 220.
10. Записки о Южной Руси. Издал П. Кулиш. – Т. 1. – СПб., 1856. – С. V–VІ.
11. Вибрані листи Пантелеймона Куліша, українською мовою писані. – Нью-Йорк; Торонто, 1984. – С. 72. Нагадаємо, що В. Тарновський фінансував видання “Записок” – передав П. Кулішеві 1000 рублів сріблом.
12. Див.: Дорошенко Д. П. О. Куліш, його життя й літературно-громадська діяльність. – К., 1918. – С. 22.
13. Шевченко Тарас. Твори в п’яти томах. – Т. 5: Автобіографія. Щоденник. Вибрані листи. – К.: Дніпро, 1985. – С. 333.
14. Там само. – С. 18.
15. Вибрані листи Пантелеймона Куліша... – С. 105.
16. Шевченко Тарас. Твори в п’яти томах. – Т. 5. – С. 359.
17. Див.: Історія української дожовтневої журналістики. – Львів: “Вища школа”, 1983. – С. 129.
18. Твори Пантелеймона Куліша. – Т. 6. – Львів: Виданє товариства “Просьвіта”, 1910. – С. 438.
19. Етнографічні писання Костомарова. – С. 243.
20. Там само.
21. Грушевський М. Історія української літератури: В 6-ти томах, 9-ти кн. – Т. 1. – К.: Либідь, 1993. – С. 21.
22. 22 Записки о Южной Руси. – Т. 1. – С. 101.
23. Там само. – С. 234.
24. Довженок Галина. Фонографічна колекція українських дум в історії вивчення епічного виконавства // Усна епіка: етнічні традиції та виконавство: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Ф. Колесси та А. Лорда. – Ч. 1 / Упорядники О. Бріцина, Г. Довженок. – К., 1997. – С. 111–112.
25. Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы ХІХ столетия. – К., 1884. – С. 280–283.
26. Цит. за: Івашків Василь. “Записки о Южной Руси” Пантелеймона Куліша як унікальне явище української фольклористики середини ХІХ століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Т. ССХLІІ: Праці Секції етнографії і фольклористики. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2001. – С. 314.
27. Записки о Южной Руси. – Т. 1. – С. 220–221.
28. Пыпин А. Н. История русской этнографии. – Т. 3: Этнография малорусская. – СПб., 1891. – С. 194.
29. Див., зокрема: Бондаренко Андрій. Над рукописом “Записок о южной Руси” // Народна творчість та етнографія, 1969. – № 4. – С. 26–36; Білий О. В. Поняття просвітництва в естетиці пізнього П. Куліша; Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш: До 170-річчя від дня народження. – К.: Знання, 1989. – 48 С.; Нахлік Є. Пантелеймон Куліш і “Руська трійця”: До проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів: “Львівські новини”, 1994. – 28 С.; Розумний Максим. “Блудний син” українського народолюбства // Молода нація, 1996. – № 2. – С. 65–73; Харчук Роксана. Пантелеймон Куліш як символ українського інтелігента // Молода нація, 1996. – № 2. – С. 57–65; Дзюба Тетяна. Літературно-естетична концепція Пантелеймона Куліша: Автореф. дис….канд. філол. наук. – К., 1999. – 20 С.; Вертій Олексій. Пантелеймон Куліш і народна творчість. – Тернопіль: “Підручники & посібники”, 1998. – 120 С.; Янковська Жанна. Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша: Автореф. дис. …канд. філол. наук. – К., 1998. – 20 С.; Владимирова Валентина. За суворим критерієм “народного духу” (Давня й нова українська література в оцінці Пантелеймона Куліша) // Слово і час, 2000. – №12. – С. 28–36; Андрусяк Іван. Піонер, або “з культурників найбільший воєвода” // Куліш Пантелеймон. Вибрані твори / Упоряд. текстів, передм. та прим. І. М. Андрусяка. – Харків: Веста: Вид-во “Ранок”, 2003. – С. 3–21 (У підсумку вступної статті  зазначено, що П. Куліш – “виразний представник українського романтизму”. – С. 20).
30. Білецький Леонід. Основи української літературно-наукової критики. – С. 88.
31. Гнатюк В. Деякі уваги над байкою // Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість / Упоряд., вст. стаття та прим. М. Т. Яценка. – К.: Наукова думка, 1966. – С. 177.
32. Див.: Дмитренко Н. К. А. А. Потебня – собиратель и исследователь фольклора. – К.: Знання, 1985. – С. 22–24.
33. Твори Пантелеймона Куліша. – Т. 6. – Львів, 1910. – С. 429.
34. Там само. – С. 429–430.
35. Там само. – С. 438.
36. Записки о Южной Руси. – Т. 2. – С. 7.
37. Там само.
38. Івашків В. М. Українські народні пісні в записах Пантелеймона Куліша (На матеріалі фондів Інституту ім. М. Т. Рильського АН УРСР) // Народна творчість та етнографія, 1989. – № 5. – С. 64–67.
39. Вертій Олексій. Пантелеймон Куліш і народна творчість. – С. 4.
40. Там само. – С. 23.
41. Федченко П. Куліш Пантелеймон // Українська література у портретах і довідках. Давня література – література ХІХ ст. – К.: Либідь, 2000. – С. 174.