Перспективи розвитку оподаткування фізичних осіб в Україні

Впровадження пропорційної системи оподаткування доходів фізичних осіб пояснювалось потребою запровадити для всіх єдині правила гри та стимулювати інвестиційну активність заможних верств суспільства. Передбачалось, що нові податки виведуть доходи багатьох громадян із тіні. Проте, як показує статистика, запланованих завдань досягти не вдалось. Надходження від податку на особисті доходи громадян після скасування прогресивного оподаткування скоротились. Частка податку на доходи у ВВП, яка 2003 року досягла 5, 1%, суттєво впала. Ще більш помітним є зменшення частки податку в доходах зведеного бюджету України та в структурі податкових надходжень. За останніми двома параметрами нам так і не вдалось повернутись до рівня 2003 року, коли діяла прогресивна система.

 

Рис. 2.2 Податки з доходів фізичних осіб у асбсолютному вимірі

 

Щоправда, в 2005-2008 роках у абсолютних цифрах вдалось збільшити надходження податку з доходів фізичних осіб майже в 2, 65 раза. Але співвідношення у структурі податкових надходжень майже не змінилось. Якщо в багатьох країнах світу податок на особисті доходи формує до 40% бюджету і відіграє провідну роль в його наповненні, то Україна демонструє значно нижчі результати.

 

Таблиця 2.2

Частка податку з доходів фізичних осіб у Зведеному бюджеті та ВВП України

Податок з доходів фізичних осіб Роки

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Зібрано в бюджет, млрд грн 10, 82 13, 52 13, 21 17, 32 22, 79 34, 78 45, 89 44, 48 45, 32

Частка у доходах бюджету, % 17, 5 18, 0 14, 4 12, 9 13, 3 15, 8 15, 4 16, 3 16, 1

Частка у податкових надходженнях до бюджету, % 23, 8 24, 9 20, 9 17, 7 18, 1 21, 6 20, 2 21, 4 24, 8

Частка у ВВП, % 4, 8 5, 1 3, 8 3, 9 4, 2 4, 9 4, 8 4, 9 4, 2

 

Натомість перше місце у формуванні доходної частини бюджету в нашій країні займає ПДВ. Так, 2009 року його було зібрано на суму 84, 59 млрд грн. В 2010 році абсолютне лідерство ПДВ серед податкових надходжень збереглось. Також вагому роль у наповнені української казни відіграє податок на прибуток підприємств. У структурі зведеного бюджету його частка майже дорівнює, а інколи й випереджає податок з доходів.

Очевидним є те, що податок з доходів фізичних осіб в Україні не виконує своїх основних функцій. Його можливості ефективного впливу на економічний цикл та обсяги масового споживання обмежені. Крім того, цей податок не справляється із своїм стратегічним завданням перерозподілу доходів між прошарками населення. Навпаки, податкове навантаження на громадян, котрі не мають високих доходів, серйозно зросло (від 10% до 15%). Саме на цю категорію населення зараз покладено основний тягар сплати податку з доходів фізичних осіб. А ось заможні громадяни отримали максимально комфортні умови. Принцип рівності в Україні успішно працює в одній сфері: олігарх і робітник, який отримує мінімальну зарплату, платять майже однакові податки.

 

У світі податок на доходи із фізичних осіб посідає важливе місце в забезпеченні фінансової стабільності, соціальної справедливості та сталого економічного розвитку. Але, на відміну від України, його основне призначення полягає зовсім не в стимулюванні інвестиційної активності, а в наповненні бюджету. Податкові ставки на доходи фізичних осіб відіграють фіскальну функцію. Справедливість в оподаткуванні тут оцінюється зовсім не за тим, хто скільки сплачує податків. Державу цікавить більше те, скільки коштів залишається у платника після їх сплати.

Крім того, більшість країн користується прогресивною шкалою оподаткування, оскільки вона стимулює попит на масові товари і послуги, водночас скорочуючи на предмети розкоші. Основним показником, який впливає на встановлення податкових ставок, є співвідношення доходів між найбагатшими і найбіднішими прошарками суспільства. Такий підхід є не лише виправданим з позиції соціальної справедливості. Він є непоганим стимулом для ефективного функціонування економіки. Вилучаючи у найбільш забезпечених верств надлишки доходів через прогресивне оподаткування, держава все одно залишає їм достатньо коштів для споживання. Частина доходів, яка забирається у багатих, перерозподіляється на користь бідних верств і стимулює загальний попит на товари і послуги. Як правило, держава може раціональніше розпорядитись надлишком вилучених коштів, ніж приватні особи. Підприємці на інвестиційні проекти витрачають в середньому до 30% своїх доходів, а решта йде на задоволення особистих потреб. Тому податок з доходів фізичних осіб у світі не розглядають, на відміну від наших урядовців, засобом стимулювання інвестицій. Там цю функцію виконують зовсім інші податкові механізми (податок на прибуток юридичних осіб, прискорена амортизація, податкові пільги для інвестиційної діяльності).

 

Таблиця 2.3

Ставки податку з доходів фізичних осіб в деяких країнах світу

Країна Ставка податку

Австралія 0 – 45% 

Австрія 21 – 50% 

Білорусь