+3 8(066) 185-39-18
f271 (Загальний єврейський робітничий союз Бунд) ; Ф. 272 (організацій Поалей-Ціон в СРСР, єврейської робітничої партії соціалістів-територіалістів і Об’єднаної єврейської соціалістичної партії) ; Ф. 274 (ЦК есерів) ; Ф. 275 (ЦК РСДРП /меншовиків/) ; Ф. 444 (Бюро преси при ОК і ЦК РСДРП /інтернаціоналістів/) ; Ф. 451 (Організаційний комітет РСДРП /меншовиків/) ; Ф. 484 (Бюро фракції РСДРП (б). Всеросійського виконкому Ради селянських депутатів) ; Ф. 564 (ЦК партії лівих есерів /інтернаціоналістів/) ; Ф. 622 (Бюро преси при ОК і ЦК РСДРП меншовицьких газет і журналів) – Російського центру зберігання та вивчення документів новітньої історії.
Третя група джерел – статистичні джерела – які умовно можна поділити на дві підгрупи: ті що відбивають етнонаціональну і соціально-економічну ситуацію, та ті, що демонструють розвиток суспільно-політичних процесів.
Привертають увагу до себе статистичні дані про промисловий розвиток краю, що містяться у фондах Центрального державного Історичного архіву України (Ф. 2161 – Рада гірничо-промисловців Півдня України) ; матеріали Всеросійського сільськогосподарського перепису за 1916 і 1917 рр. ; статистично-економічні огляди Херсонської, Таврійської та Катеринославської губерній. Питання про підготовку, проведення і результати виборчих кампаній 1917 року та розгортання боротьби за владу (осінь 1917 – зима 1918рр.) розкриваються в дисертації через аналіз архівних матеріалів, що містяться, зокрема, у фондах Ф. 469 (Протоколи засідань Катеринославської міської думи) -ДАДО; Ф. Р. – 2030 (Олександрівська міська управа) – ДАЗО, Ф. 3829 (Одеська рада робітничих депутатів) -ДАОО, Ф. 1115 (Українська Центральна Рада), Ф. 3156 (ЦВК Румчероду), Ф. 1133 (Головна комісія у справах виборів до Установчих Зборів УНР), Ф. 2185 (Окружна комісія Румфронту у справах виборів до Установчих Зборів УНР) – ЦДАВО України; Ф. 1718 – Кацелярія Установчих зборів (матеріали про підготовчу роботу, політичних партій), Ф. 1810 – (Загальноросійська комісія у справах виборів до Установчих зборів) – ДАРФ. Окрему групу джерел складають опубліковані документи з історії революційної боротьби в Україні. Особливо важливим серед них є двотомний збірник «Українська Центральна Рада». Документи збірника дають всебічну уяву про політику і діяльність Центральної Ради і УНР та про суспільно – політичну ситуацію в регіонах протягом періоду, який досліджується.
У дисертації широко використані джерела мемуарно-епістолярного характеру, що створювались за гарячими подіями того часу і в силу цього становили особливу цінність, виступаючи в ряді випадків єдиним джерелом. Беззаперечно вони несуть на собі відбиток авторського світогляду щодо оцінки конкретних історичних подій, і тому не є самодостатнім джерелом. І все ж таки археографічна обробка джерел з теми дисертаційного дослідження повної, узагальнюючої картини про стан партійно-політичної боротьби на Півдні України в 1917 р. не дає. Тому, на наш погляд, суттєвим джерелознавчим доповненням є офіційні та статистичні документи надруковані в пресі того часу. Ось чому найважливішу інформацію з питань співвідношення партійно-політичних сил на Півдні України в 1917 році автор дисертації отримав із 86 періодичних видань місцевого, регіонального і загальноросійського рівня.
Тільки синтез усіх джерел, дає сукупність фактів, аналіз яких надає справжнього наукового характеру історичному дослідженню.
Теоретико-методологічну базу дисертації становлять принципи об'єктивності, історизму, багатофакторності, системності.
Принцип об’єктивності з одного боку орієнтує на соціально-політичну незаангажованість у процесі дослідження, з іншого – передбачає всебічний аналіз процесів, подій і фактів. При розгляді основних проблем теми автор використав широке коло історичних досліджень, опрацював значний масив документів та архівних джерел, матеріали періодичної преси. Принцип історизму вимагає розглядати емпіричний матеріал в логічній і хронологічній послідовності, з урахуванням взаємозв’язку і взаємообумовленності всіх його складових елементів. Застосування цього принципу дозволило відслідкувати домінуючі тенденції в революційному поступі, проаналізувати причини, що обумовили зміни в співвідношенні партійно-політичних сил в регіоні на кінець 1917 року і призвели до розгортання військових дій.
Важливою складовою теоретико-методологічної основи дисертаційної роботи став принцип багатофакторності, який передбачає дослідження усього спектру об’єктивних та суб’єктивних чинників, що впливають на історичні процеси, події та явища. Використовуючи цей принцип, автор вивчив та висвітлив основні соціально-економічні, політичні та етнонаціональні фактори, що впливали на рівень революційної та національної свідомості, поведінку основної маси населення регіону, як під час проведення виборчих кампаній 1917 року, так і в період розгортання військового протистояння.
Принцип системності вимагає дослідження об’єкту як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Цей принцип дозволяє охарактеризувати роль і місце Півдня України в системі соціально-економічних та політичних зрушень, що сталися в Російській державі та на Україні в 1917 – на початку 1918 років.
Відтворення об’єкту вивчення у спектрі закономірних історичних зв’язків та відносин здійснювалось завдяки загальнонауковому логічному методу. Складовими частинами даного методу є аналіз (всебічне вивчення об’єкту шляхом його поділу на складові частини) та синтез (поєднання цих частин у єдину систему).
Розглядаючи роль Півдня України в революційних подіях 1917 – початку 1918 рр. з позицій загальнонаукового логічного методу, автор взяв за основу такі структурні елементи як своєрідність соціально-економічних та етнонаціональних умов розвитку регіону, на базі яких розгортався суспільно-політичний процес; розстановку партійно-політичних сил, їх якісні (етнонаціональний і соціальний склад, рівень освіти членів партій та громадських об’єднань, досвід політичної боротьби) і кількісні (чисельність та географію розміщення) характеристики.
Порівняльно-історичний метод у широкому його розумінні дозволив виявити різноманітність форм історичного розвитку