Планування трудових ресурсiв пiдприємств роздрiбноЇ торгiвлi

5. Визначено ступінь залежності виробітку на одного працівника, як основного показника ефективності праці, від впливу ряду чинників. 

За допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу виявлено ступінь впливу чинників на показник виробітку на одного працівника підприємства в одиницю часу по сукупності продовольчих торговельних підприємств за 1997 р. у фактичних цінах. Побудовані моделі чинників мають вигляд: 

 

У (х1) = -0. 29 + 15. 81х1; У (х2) = 35. 97 – 3. 51х2; У (х3) = -6. 63 + 0. 37х3,

 

де У (Хп) – виробіток на одного працівника підприємства, гр. од. ; 

х1 – індекс зміни темпу зростання обсягу товарообігу підприємства в t-ому періоді, відносно (t-1), у порівнянні із середнім значенням темпу зміни обсягу товарообігу по вибірковій сукупності за той же період, частки од. ; 

х2 – значення показника рівня фонду оплати праці, %; 

x3 – значення показника середньомісячної заробітної платні, гр. од. 

Коефіцієнти кореляції вказують на слабку тісноту зв’язку між продуктивністю праці та чинниками кваліфікаційного рівня працівників (0. 0967) і якісного рівня торговельного обслуговування (-0. 0203), та високу між продуктивністю праці та чинниками попиту на товари (0. 7678), рівня фонду оплати праці (-0. 7104) і розміру заробітної платні працівників (0. 8757). У зв’язку з цим, останні чинники пропонується враховувати при плануванні показників з праці. 

У третьому розділі – “Сучасні методичні основи планування трудових ресурсів у підприємствах роздрібної торгівлі” – подано аналітичну модель залежності витрат, пов’язаних з використанням трудових ресурсів, від показників господарської діяльності, розроблено модель, що відображає залежність показника кількості торгово-оперативних працівників від ефективності використання торговельної площі, запропоновано методики планування показників з праці у взаємозв’язку з основними показниками діяльності для господарюючих суб’єктів галузі. 

1. Запропоновано аналітичну модель, що відображає залежність витрат торговельного підприємства, пов’язаних з використанням трудових ресурсів, від показників господарської діяльності. 

Використовуючи метод агрегування, пропонується проводити оцінку ефективності використання трудових ресурсів за допомогою наступної моделі: 

 

де 3 – сума витрат, пов’язаних з використанням трудових ресурсів, що враховані у витратах обігу, гр. од. ; 

Ф – розмір фонду оплати праці, гр. од. ; 

Т – витрати трудових ресурсів (кількість працівників), осіб; 

ОТ – обсяг товарообігу, гр. од. ; 

ТП – фактичний розмір торговельної площі підприємства, м2; 

К3 – коефіцієнт зростання витрат на оплату праці у зв’язку із включенням до витрат обігу нарахувань, базою яких є фонд оплати праці, частки од. ; 

С – середні розміри фонду оплати праці на одиницю витрат трудових ресурсів, гр. од. ; 

Тт – трудомісткість товарообігу, осіб/гр. од. ; 

М – середній обсяг товарообігу на одиницю торговельної площі, гр. од. /м2. 

Використання запропонованої моделі та дослідження впливу зміни чинників, що увійшли до моделі, дають змогу оцінити міру їхнього впливу на зміну величини витрат, пов’язаних з використанням трудових ресурсів, та дозволяють управляти як їх розміром та загальною сумою витрат обігу, так і величиною прибутку, з метою підвищення ефективності діяльності та управління підприємством. 

2. Визначено ступінь залежності кількості торгово-оперативних працівників підприємства від впливу ефективності використання торговельної площі. 

Інтерпретація виробничої функції, що передбачає поєднання виробничих ресурсів з максимальною ефективністю, дає змогу подати залежності

 

ОТ = f (Tторг, ТП) (8)

Тторг = f (ОТ / ТП), (9)

 

де ОТ- обсяг товарообігу підприємства, гр. од. ; 

Tторг – витрати праці торгово-оперативних працівників, осіб; 

ТП – витрати торговельної площі, м2. 

Кількісно взаємозв’язок між кількістю торгово-оперативних працівників підприємств та чинником ефективності використання торговельної площі було визначено за допомогою кореляційно-регресійного аналізу по сукупності фактичних даних продовольчих підприємств за 1994-1997 рр. Коефіцієнти кореляції вказують на існування оберненої залежності, причому тіснота зв’язку між кількістю працівників та ефективністю використання торговельної площі помітно зменшується: у 1994 р. вона є помітною (-0. 5681), у 1995 р. – помірною (-0. 3060) та у 1996 і 1997 рр. – слабкою (-0. 2065 та -0. 1851). 

 На жаль, у зв’язку із значним сучасним порушенням внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків, використання математичних моделей, що побудовані по сукупності фактичних даних, не може бути основою для розв’язку задачі оптимізації ресурсів. Значного впливу надають зовнішні чинники (попит, інфляція, неплатоспроможність, відсутність у підприємств обігових коштів та ін.). 

3. Висловлено думку щодо неможливості сучасного вирішення задач оптимізації трудових ресурсів. 

На наш погляд, за теперішнього часу розв’язувати задачі оптимізації трудових ресурсів не є можливим, у зв’язку з тим, що: 

- оптимальне використання ресурсів передбачає загальне ефективне використання всіх видів ресурсів. Тому, оптимізація трудових ресурсів визначається оптимальним поєднуванням всіх чинників виробництва; 

- відсутність варіантності. Тобто, за умов скутості попитом споживачів, зумовленого обмеженістю рівня доходів, коли розмір зарплати не відповідає змінам обсягів діяльності, рівню продуктивності праці, темпам інфляції, у підприємств не існує підстави до побудови і вирішення моделей оптимізації. 

У сучасній ситуації, на нашу думку, підприємствам галузі