Показники еколого-економічної ефективності природокористування

Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві: відомо, що забрудненням пошкоджено в Німеччині 35% лісових масивів, в Австрії – 30%. Збитки, що їх завдає атмосферне забруднення виробничим фондам, приховують у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.

Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посідає здоров’я населення (37, 9%), друге – комунальне й побутове господарство (31, 7%), третє – транспорт і промисловість (29, 8%). Сільське господарство – на останньому місці (0, 6%).

 

 

Сьогодні Україна – європейський лідер за кількістю відходів на душу населення. Звичайно, це стосується не лише побутового сміття, хоча воно й становить близько 10% загального обсягу. Це і великотоннажні відходи промислових підприємств, шахт, агропромислового комплексу, наукових, медичних, торгових закладів тощо. Загалом обсяг складованих відходів в Україні становить нині близько 25 мільярдів тонн, зокрема близько 20 мільйонів тонн – високотоксичних (I і II класів небезпеки) та радіоактивних. Існуюча криза із наданням комунальних послуг не оминула муніципального управління твердими побутовими відходами. Недофінансовані компанії, що працюють у ділянці управління відходами, неспроможні забезпечити населення комунальними послугами. Їх обладнання є переважно застарілим та зужитим. Місцеві системи не можуть повністю задовольнити мешканців, що провадить як до складування відходів на нелегальних звалищах, так і до засміченості. Тільки незначна частка твердих побутових відходів із домогосподарств збирається роздільно та переробляється. Підприємства, що збирають та сортують сміття хоч і існують, однак, ринок недостатньо розвинений, і інформацію про можливості переробки отримати важко. Переробна індустрія розвивається дуже повільно, тому муніципалітети мало зацікавлені збором вторинних ресурсів. Муніципалітети не розвивають систем селективного збору сміття частково через недостатній попит на вторинні ресурси, частково через відсутність інформації про можливість переробки. Тому цінні вторинні ресурси викидаються, замість того, щоб повторно вернутися у господарську діяльність. Незначна кількість та низька якість зібраних відходів при невідповідному маркетингу не приносить прибутку, оскільки затрати за зібрані відходи вищі. У багатьох випадках органи місцевого самоврядування знеохотилися і не сприяють селективному збору сміття. Бракує добре запланованої і довготривалої екологічної освіти мешканців. Львівське Реґіональне відділення Асоціації міст України (Львівське РВ АМУ) – об’єднання органів місцевого самоврядування 41 територіальної громади міст у Львівській області – працює також над вирішенням проблеми загосподарювання твердих побутових відходів. Завдяки праці Львівського РВ АМУ виконаний проект “Розробка програми менеджменту комунальних відходів для міста Червонограда як модель для інших муніципалітетів”, завдяки співпраці з Комунальною Спілкою “Віслок” (Польща) був реалізований проект Транскордонної співпраці “Ринково – орієнтовані, маловитратні рішення в управлінні відходами як модель для малих міст України” (ТАСІС СВС).. Досвід, отриманий громадами Пустомит, Жовкви та Городка в рамках реалізації цього проекту транскордонної співпрці є дуже важливим та може бути поширений і на інші малі міста України. Окремі напрацювання в цих містах, такі як збір та сортування відходів у приватному секторі, вирішення питань роботи з громадськістю з санітарного очищення та впровадження системи роздільного збору сміття, плани управління твердими відходами, розроблені в рамках проекту можуть стати основою для розробки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами. Необхідним елементом загосподарювання твердих побутових відходів є управління твердими відходами, що надаються для вторинної переробки, що зменшить кількість сміття на сміттєзвалищах та надасть фінансову підтримку для збору відходів. Для такої діяльності необхідна також підтримка місцевої громади, що вимагає запровадження екологічної освіти. В Україні в більшості випадків потрібно почати від усвідомлення мешканцями важливості проблеми сміття та їх особистого впливу на вирішення цієї проблеми.

Актуальні системи втягнення вторинних ресурсів у виробництво в Європі:

Одна з найефективніших систем, наприклад, працює у Франції (цікава й тим, що кількість населення близька до України). Тут використовують 3 методи утилізації відходів: - для харчових відходів – перетворення на компост у центрах біологічної обробки (600 тис. тонн на рік)

- для вторсировини (скло, пластик, папір, картон, залізний лом) – переробка для нового використання (750 тис. тонн самого лише скла)

- для інших відходів – спалювання для отримання додаткової електроенергії або теплозабезпечення (еквівалентно 450 тис. тонн нафти на рік).

Одним з прикладів використання вторинної сировини у Франції є гумові відходи (автошини) як альтернативне джерело енергії на цементних підприємствах. Такий досвід вже переймають наші сусіди в Білорусі. До 2010 року по програмі енергозбереження там заплановано впровадження технології згоряння старих автошин для одержання енергії для виробництва цементу. Одночасно буде вирішуватися екологічна проблема знешкодження ТПВ.

Методи втягнення вторинних ресурсів у виробництво у Польщі

Свого часу Польща мала подібні до наших проблеми з побутовими відходами. В 1990 році