+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
39
Мова:
Українська
в Польщі було впроваджено реформу місцевого самоврядування, яка поклала на місцеву громадськість відповідальність за управління побутових відходів та дотримання чистоти в той же час не надаючи достатньої фінансової та правової підтримки. Однак, правові зміни, згідно з умовами Європейського Союзу дали можливість досягнення значного розвитку місцевим комунальним господарствам. Планування згідно європеських стандартів будови та утримання сміттєзвалищ викликало революцію в поглядах поляків щодо управління твердими відходами. Ситуація, в якій доцільним є функціонування на території одного воєводства лише декількох великих та дорогих сміттєзвалищ, змусило ґміни співпрацювати в рамках об’єднання ґмін, повітів та інших суспільних структур.
Розглянемо сучасний досвід Кракова в загосподарюванні відходами:
• Селективний збір комунальних відходів в загальнодоступних контейнерах типу “дзвоників”,
• Система збору в двох контейнерах комунальних відходів в дільницях особняків,
• Підприємство досортування комунальних відходів,
• Компостування відходів “мокрої” фракції,
• Сміттєзвалище комунальних відходів,
• Збір великогабаритних відходів,
• Збір перетермінованих ліків в аптеках,
• Збір використаних батарейок.
Щоб удосконалити діючу систему загосподарювання відходами у Кракові на даний час заплановані такі інвестиції як:
• Центри Рециклінгу (Пункти збору нагромаджених відходів),
• Підприєство термічної переробки відходів.
Селективний збір комунальних відходів в загальнодоступних контейнерах типу “дзвоників”. Селективний збір комунальних відходів становить важливу роль в комплексі загосподарювання відходів. Селективний збір вторинної сировини з ініціативи міської влади при фінансуванні з Повітового та Ґмінного Фонду Охорони Довкілля та Водного Господарства в Кракові запроваджено в 1995 році. Особливий період в загосподарюванні відходів для міста Кракова, в тому числі селектиний збір відходів, розпочався після прийняття Ухвали Ради Міста Кракова з 25 січня 2006 року.
Спочатку на території міста Кракова було 86 комплектів контейнерів, по 3 контейнери на кожен пункт на макулатуру, скло та метал. На даний час експлотується 570 комплектів контейнерів для селективного збору вторинних відходів в місцях загальнодоступних для мешканців. комплект складається з 4 чи 5 контейнерів різних кольорів, предбачених для збору макулатури, металу, скла та пластику. До кінця 2008 року буде експлуатуватися 600 комплектів, а в 2009 – 750 комплектів. Кількість ця буде оптимальною – один комплект на 1000 мешканців. Частота вивозу залежить від кількості зібраної вторинної сировини і буває різною для різних пунктів збору. Цю сировину перевозять до сортувальні вторинної сировини. Ця діяльність є корисною, так як відсортована вторинна сировина потрапляє в пункти скупу і відновлюється. Відновлення вторинної сировини в Кракові має тенденцію зростання, а особливий темп зростання має збір скла. Проблемою в обслуговуванні системи селективного збору вторинної сировини є підкидання несортованих комунальних відходів під контейнери для селективного збору відходів, а також наповнення контейнерів відходами, що не надаються до переробки. Місто Краків, одне з найкращих міст Польщі, місто культури, місто історичних традицій і сучасності. Проте місто, подібно як і інші міста, щоденно бореться з проблемами відходів. Одним з важливих розв’язків цієї проблеми є розбудова системи загосподарювання відходів, розбудова системи сортування відходів та будова Підприємства Термічної Переробки Відходів. Розбудова системи селективного збору буде охоплювати:
• селективний збір біля джерела,
• селективний збір в Центрі Рециклінгу,
• селективний збір в кольорових контейнерах для селективного збору відходів.
Селективний збір в системі мішків буде відбуватися в домашніх господарствах і дасть можливість повторно використати цінну вторинну сировину (папір, скло, метал, пластик). Будова Центрів Рециклінгу (Пунктів збору та нагромадження відходів), тобто сучасних безкоштовних місць, куди мешканці зможуть привозити відходи, що надаються для повторної переробки, але не вміщуються до мішків чи контейнерів, та проблемні відходи, які не можна викидати до звичайних контейнерів (наприклад, батареї, акумулятори, шини, радіо-, теле-аппаратура та ін.)
Економічний розрахунок, технічні та правові мотиви, а також приклади країн Європейського Союзу доводять те, що термічна переробка відходів є найкращим розв’язком управління відходами. Спалення відходів не означає знеохочення до селективного збору відходів, а його доповненням, останнім кроком. Тільки комплексна діяльність може правильно управляти відходами на території такого великого міста як Краків.
Система управління відходами, до якої прямує місто Краків є простою, але ефективною: • екологічна освіта,
• селективний збір відходів,
• компостування відходів,
• спалення решти відходів.
Рано чи пізно звикати до такої системи збирання й переробки побутових відходів доведеться і нам. І краще рано, аніж пізно.
Що ж потрібно змінювати в ситемі поводження з відходами в Україні?
Україна прямує до Європейської Спільноти і повинна пристосовуватися до вимог ЄС. Ще в 90-х роках минулого століття у більшості розвинутих країн Європи зрозуміли, що звалища та сміттєспалювальні заводи не розв'язують проблеми твердих побутових відходів. Одними з обов’язкових вимог ЄС в галузі загосподарювання відходів є розробка концепції комплексного управління побутовими відходами, причому провідна роль у їх реалізації належить населенню. Для цього ведуть цілеспрямовану роз'яснювальну роботу в освітніх закладах і серед широкої громадськості, використовують всі важелі виконавчої влади, засоби масової інформації.
І перший етап тут – мінімілізація відходів, запровадження в цілій країні селективного збору відходів, в тому числі і небезпечних, та використання в виробництві продуктів вторинної переробки твердих побутових і промислових відходів. Важливим буде також створення безпечної інфраструктури