Політичний дискурс

- претензія на абсолютну істину.

Ці властивості проявляють полемічність, взагалі властиву політичному дискурсу і яка відрізняє його від інших видів мовлення. Ця полемічність позначається, наприклад, на виборі слів [5, c. 91] і є перенесенням військових дій з поля бою на театральні підмостки. Така сублімація агресивності закладена (на думку деяких соціальних психологів) в людській природі. Отже, полемічність політичної мови – своєрідна агресія, що театралізується. Направлена полемічність на навіювання негативного відношення до політичних супротивників, на нав'язування інших цінностей і оцінок. Виявити оцінки, явно або приховано подані в політичному дискурсі, можна, аналізуючи, наприклад, наступні групи висловів:

- констатації і розпорядження діяти;

- приховані вислови, що подаються у вигляді питань;

- відповіді на вибрані питання (встановивши, на які саме питання даний дискурс відповідає, а які залишає без відповіді); - трактування і описи проблем;

- опис рішення проблем, що стоять перед суспільством: в позитивних термінах, «конструктивно» («ми повинні зробити те-то і те-то»);

- або негативно («нам не підходить те-то і те-то», «так жити не можна»);

- формулювання ідей, що представляються автору новаторськими;

- вислови, що подають загальні істини: як результат роздумів, як безперечна даність «від бога» (God's truth) або як предмет для виявлення причин цієї даності;

- запити і вимоги до представників влади;

- заклики сприяти тому або іншому рішенню і пропозиція допомоги і т. п.

 

 

 Політичний дискурс має специфіку насиченості новоутвореннями – неологізмами.  Неологізми – це новоутворені слова або слова, які придбали нові значення завдяки соціальним, економічним, політичним або культурним змінам в людському суспільстві. Неологізми можуть належати як до шару формальної, так і шару неформальної лексики. Нові слова постійно з'являються в англійській і інших мовах; в даний час спостерігається так званий неологічний бум. В деяких дискурсах поява нових слів була викликана прогресом в різних галузях науки і техніки. Нові слова в основному використовуються університетськими викладачами, репортерами газет, молоддю, людьми, що беруть активну участь в соціальній та політичній комунікації і тими, хто має відношення до засобів масової інформації. Неологізми часто зустрічаються в газетній лексиці, тому що газети швидше за всі реагують на зміни в житті суспільства, в політиці, в науці і техніці. На думку Ю. М. Скребнева, «в більшості випадків новоутворені слова тяжко приймаються лінгвістичним співтовариством через його консервативне відношення до будь-якої інновації». Існують три основні способи утворення неологізмів в мові. Слово може змінити своє значення для найменування нового об'єкту або явища; такі лексичні одиниці носять назву семантичних неологізмів. В мові може з'явитися нова лексична одиниця для позначення об'єкту або явища, для якого в мові вже існує ім'я. Даний процес носить назву трансномінації. І, нарешті, в мові може з'явитися абсолютно нове слово для визначення нового об'єкту або явища. Такі слова носять назву безпосередньо неологізмів. Чим простіше семантична структура неологізму, тим легше він буде сприйнятий суспільством.  Новоутворення звичайно формуються по законах відповідної мови, по її продуктивних моделях словотворення. Проте політичні неологізми іноді створюються і непродуктивними способами словотворення. В таких випадках дієва сила словотворчих засобів стає більш рельефною, наочною, відчутнішою. Самі тому засоби творення нових слів виступають часто як стилістичний прийом.

Професор Р. А. Будагов абсолютно справедливо помічає, що «в неологізмах мови звичайно виявляється єдність стійкого і постійного, з одного боку, і нестійкого, рухомого, змінного – з іншого» [17, c. 106].  Стилістичні функції новоутворень розрізняються залежно від того, чи є неологізм термінологічним або стилістичним, тобто, іншими словами, чи створений він для позначення знов виниклих понять об'єктивної дійсності або для того, щоб вже існуюче поняття пояснити по-особливому. Найхарактернішими способами утворення неологізмів в мові сучасного англійського політичного дискурсу є словоскладення, конверсія і зміна значень слів. Останнім часом запозичення поступаються місцем семантичному процесу утворення політичних новоутворень. «Поворотним етапом в історії значення багатьох слів, – пише В. В. Виноградов, – є їх нове гостро експресивне і образне індивідуальне вживання. Це нове оригінальне застосування слова, якщо воно відповідає загальним тенденціям смислового розвитку мови, нерідко визначає всю подальшу семантичну історію цього слова» [18, c. 344].  Перша функція, тобто розкриття якоїсь додаткової риси явища, частіше з'являється в тому стилі мови, де якнайбільше відображається пульсація суспільного життя народу, що говорить на даній мові. До такого стилю відносяться тексти політичного дискурсу. В цих новоутвореннях, особливо в значеннях політичних неологізмів, легко встановлюються зв'язки з певними подіями і фактами політичного життя англійського суспільства на даному етапі його розвитку.

Прикладом того, наскільки легко формуються новоутворення у політичному дискурсі, може служити наступний. Під час президентства Ф. Рузвельта в політичній термінології, США з'явився новий термін – New Deal значення якого – нові заходи політичного і економічного характеру, направлені на оздоровлення американської економіки. Похідне слово New Dealish з'явилося в американських газетах дещо пізніше. Last Monday Mr. Eisenhower outlined to Republican Congressional leaders his mildly New Dealish domestic program... В будь-якому номері англійської газети можна було знайти такого рода новоутворення як Prime Ministerless, to out-British, magpietude, intellectualistic eggheads, Megabuck (1, 000, 000 dollars).

Багато стилістичних неологізмів з'явилося