Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Політичний дискурс

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

will have to decide whether or not this is something that they wish to pursue. – Український уряд та український народ повинні будуть вирішити, чи є це саме тим, що вони бажають ставити за мету. Таким чином, визначення реального адресанту та адресату допомагає осягнути, що має на меті політичний текст. Мету політичної заяви тісно пов’язано з її комунікативними та прагматичними характеристиками. Будь-яка політична заява є двоїстою за своєю стратегією: 1) експліцитна стратегія – оприлюднити позицію тих сил, що роблять заяву; 2) імпліцитна стратегія – не висловити нічого, що може бути використано політичними опонентами. Експліцитне завдання проаналізованої політичної заяви – викласти позитивні аргументи американських пронатовських сил, що пояснюють 1) їхнє заохочування України та інших країн до вступу в НАТО, 2) занадто повільне здійснення цього прагнення.

Імпліцитне завдання цієї заяви – не активізувати антинатовські політичні сили в Україні. При перекладі українською перекладача насамперед буде цікавити відтворення стратегій, що пов’язані з Україною. Ці стратегії обумовлюють певні завдання для перекладача: 1) зберегти у перекладі ті одиниці політичної лексики та фразеології, що підтримують позитивний імідж НАТО; 2) уникати використання тих перекладацьких відповідників, що можуть викликати негативні асоціації як у антинатовської аудиторії, так й у пронатовської аудиторії, яка бажає прискорити процес вступу України до НАТО.
До текстових елементів, що несуть у собі позитивну семантику, відноситься термін «open door policy» та його контекстуальні варіанти. Річ у тому, що цей термін зустрічається у політичній заяві кілька разів, але зазнавши кількісних та якісних змін. Ця одиниця зустрічається вже у першому реченні тексту: It has been the policy of NATO and it remains the policy of NATO to have an open door to European democracies that wish to join NATO. У структурному відношенні термін позбавлено цільнооформленості, але семантичні зв’язки не порушено, тому реципієнт досить легко виокремлює його з контексту. Перекладач вдається до структурних транспозицій, відтворюючи термін у цілісному вигляді. Тим самим він полегшує сприйняття для україномовного читача: Політика НАТО була і залишається політикою відкритих дверей для європейських демократій, які бажають приєднатися до НАТО. В той же час збережено емфатичність речення, за рахунок заміни паралельних конструкцій у ВТ повтором у ПТ. Далі у політичній заяві трапляються такі контекстуальні варіанти терміну «open door policy»: And so when we talk about that open door, we also talk about the states that need to be prepared <…>; But I think NATO has a record of having kept that door open <…>.
На нашу думку тут відбувається детермінологізація терміну, при чому ця одиниця актуалізує своє символічне значення – запрошення до контакту. Символіка контакту підтримана такими лексемами та сполуками як to join, taking in members, admitted, NATO remains an open organization. До того ж одиниця «open door» займає сильні позиції тексту (початок першого та другого абзацу), що є одним зі композиційних маркерів символу. У ПТ перекладач зберігає семантику контакту, але втрачає символічність, заміщуючи де термінологізовані одиниці вихідним терміном саме на сильних позиціях тексту.
Таким чином, задля збереження термінологічності текст-типологічної ознаки політичної заяви перекладач нехтує КС (неформальна зустріч), що дозволяє послаблення термінологічності й появу символічності, навіть у офіційних типах текстів.
Виникнення негативного підтексту в перекладі часто пов’язано із невдалим вибором відповідника. У досліджуваному тексті до одиниць, що мають декілька варіантів перекладу українською, відноситься термін NATO. У спеціальних політичних та політологічних словниках зафіксовано два термінологічних еквіваленти – НАТО, Організація Північно-атлантичного договору [40; 41]. У неспеціальних словниках (енциклопедичних, тлумачних, тощо) зустрічаються такі не термінологічні варіантні відповідники: Північноатлантичний Альянс, Північно-атлантичний союз, блок НАТО, альянс НАТО [39].
З цього випливає, що в перекладі НАТО може бути представлено генералізаторами «союз», «блок» та «альянс». Розглянемо, які асоціації викликає кожне з цих слів у пересічного українця. «Союз» має чіткі радянські асоціації. «Альянс» не має жодних асоціацій, але ця іншомовна лексема є малозрозумілою для широких верств населення. На відміну від альянсу слово «блок» є цілком зрозумілим та широко вживаним, одначе у Радянському Союзі це слово мало лише негативне значення. Протягом десятиріч у радянській антинатовській контрпропаганді вживалося слово «блок», часто на протиставлення блоку НАТО країнам Варшавського договору. Це, безсумнівно, залишилося у фоновій культурній пам’яті українців середнього та старшого покоління. Таким чином, відтворення NATO у ПТ як альянс НАТО (комбінована реномінація) та Альянс (генералізація) стає цілком умотивованим.
З усього вищезазначеного випливає що, врахування комунікативної ситуації допомагає перекладачеві зробити вибір адекватних перекладацьких стратегій. Так, перш за все доцільно звернути увагу на такі одиниці тексту, що дозволяють ПТ стати більш адресним. Це дає змогу 1) уникнути можливого використання зазначеної заяви антинатовськими політичними силами, 2) недвозначно висловити підтримку пронатовським силам та 3) сформулювати привабливі та зрозумілі стимули для нейтральних політичних сил або для тих адресатів, які допоки ще вагаються. Відповідно, у ПТ треба використовувати такі мотиви та відповідні їм лексичні та фразеологічні одиниці, які створюють позитивний імідж адресанта й політичних сил, що стоять за ним. Водночас політична заява вимагає першочергового відтворення термінології, навіть за рахунок прихованої символічності. ПТ повинен містити такі терміни, що, з одного боку, зберігають чіткість та зрозумілість ВТ, а з
Фото Капча