Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Поняття, сутність політичного режиму. Типологія політичних режимів
2. Характеристика автократичних (тоталітарного і авторитарного) політичних режимів
3. Перехід до демократії як напрям трансформації недемократичних режимів
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
Тема даної контрольної роботи: “ Політичний режим як функціональна характеристика політичної системи суспільства ” є вкрай актуальною для вивчення, оскільки кожна держава має свій політичний режим, який позначає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, характеризує ступінь політичної волі, правове положення особистості в суспільстві і визначений тип політичної системи, що існує в країні.
Сучасний світ – це багатолика сукупність розвитку, взаємодії, еволюції, втрати одних і здобуття інших характерних рис. Тому в світовій науці політичні режими вивчають у рамках багатьох теоретичних шкіл і напрямів. Вітчизняне суспільствознавство недооцінювало самостійність цього поняття, внаслідок чого його вітчизняні дослідження значно відстають від світових розробок.
У сучасному світі можна говорити про 140-160 політичних режими, які дещо відрізняються одні від одних.
Античний філософ Арістотель дає два критерії, по яких можна провести класифікацію: по тому, у чиїх руках влада і по тому, як ця влада використовується.
“Правильні“ форми держави: монархія (влада однієї людини), аристократія (влада в руках деяких “кращих”).
“Неправильні” форми держави – ті, при яких люди, що стоять біля влади, діють у власних інтересах, не піклуючись про благо суспільства. До “неправильних” форм відносяться: тиранія (влада в руках тирана), олігархія (у влади багатої меншості) і демократія (контроль більшості суспільства над владою).
Політичний режим – це вираження політичного напряму здійснення політичної влади, її політичних пріоритетів. Він показує, докорінні інтереси яких груп громадян ця влада відстоює, які механізми пропонує для задоволення поточних потреб більшості, що робить для зняття соціальної напруженості й досягненням стабільності, тобто як в цьому суспільстві функціонує політична система. Політичний режим характеризує політичну систему, він пов'язаний з нею загалом і з усіма її складовими.
Одна з досить простих, широко розповсюджених, класифікацій політичних режимів – розподіл їх на тоталітарні, авторитарні і демократичні.
 
1. Поняття, сутність політичного режиму. Типологія політичних режимів
 
Поняття «політичний режим» – одне із загальноприйнятих у сучасній політології. Його застосовують щодо характеристики способів, форм, засобів й методів реалізації політичної влади, оцінювання сутності держави, оскільки в межах однієї форми правління на різних етапах її розвитку політичне життя може суттєво видозмінюватися. Суспільство й держава можуть бути відкритими, закритими, проміжними; демократичними, тоталітарними й авторитарними; воєнізованими, громадянськими і змішаними; клерикальними, теократичними та ін. Усе це зумовлює суттєві відмінності у взаєминах між особистістю, суспільством і державою в різних країнах, що й позначається на своєрідності політичного режиму, який тісніше та безпосередніше пов´язаний із сутністю держави, ніж інші її форми.
Політичний режим – система засобів і методів здійснення політичної влади; модель, форма взаємодії державновладних структур і населення. [4]
Будь – який політичний режим визначається трьома основними чинниками: 1) процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсненням влади; 2) стилем ухвалення суспільнополітичних рішень; 3) відносинами між політичною владою та громадянами.
Поняття «політичний режим» охоплює порядок формування представницьких установ, становище та умови діяльності політичних партій, правовий статус особистості, права та обов´язки громадян, порядок функціонування каральних і правоохоронних органів, співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого.
Політичний режим залежить від співвідношення політичних сил у суспільному організмі, особистості загальнонаціонального лідера та особливостей правлячої еліти; історичних і соціокультурних традицій; політичної культури населення. Політичний режим формується спонтанно, внаслідок спільних зусиль багатьох суб´єктів політичного процесу і не може бути встановлений конституціями або іншими законами. Існує багато класифікацій політичних режимів. Будь – яка класифікація є умовною, позаяк «чистих» і завершених політичних режимів у політичній практиці не існує. Класифікувати політичні режими почали на початку XX ст., але до 60х років XX ст. найчастіше використовували класифікацію М. Вебера, який поділяв їх на демократичні та недемократичні. На початку 60х років американський політолог 3. Бжезинський, використавши висновки Р. Даля про багатополярність влади і про те, що жодна держава не досягла демократії, вирізнив тоталітарний режим на підставі політологічного аналізу політичних систем колишніх соціалістичних країн, довівши, що в більшості з них функціонували авторитарні політичні режими. Характеристики та особливості політичних режимів політологія вивчала впродовж кількох десятиліть. Нині вона зосереджується переважно на філософськополітичних аспектах внутрішньої еволюції конкретних режимів та процедури переходу від одного режиму до іншого. Найпоширенішою є тричленна класифікація режимів на тоталітарні, авторитарні й демократичні.
Сучасна політична карта країн світу надзвичайно строката. Ця строкатість обумовлена тим, що на цій карті немає двох однакових країн за територією, географічним середовищем, населенням, політичним устроєм та ін. Критеріїв для всебічної характеристики країн існує дуже багато. Але один з найважливіших – політичний критерій, який визначає політичний режим, тобто сукупність методів і засобів здійснення політичної влади в суспільстві. Тому не дивно, що політичний режим є однією з головних, центральних категорій політології.
Незважаючи на те, що поняття «політичний режим» є основним у політології, в науковій літературі воно трактується досить вільно. Існують декілька точок зору щодо цього. Згідно
Фото Капча