Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Політика в галузі підприємництва

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Політика в галузі підприємництва
2. Європейська стратегія зайнятості
Список використаних джерел
 
1. Політика в галузі підприємництва
 
Політика в галузі підприємництва Лісабонської стратегії має на меті спростити створення і розвиток підприємств та виробництв на території Європейського Союзу. Повноваження ЄС у цій сфері обмежуються тільки підтримкою і координацією ініціатив держав-членів. ЄС не може ні диктувати національні політики, ні гармонізувати національні закони й інші акти..
Політика в галузі підприємництва прагне допомогти підприємствам, особливо малим і середнім, пристосовуватись до структурних змін і розвиватися. Вона заохочує їхню співпрацю та спонукає повною мірою використовувати переваги науково-дослідних і технологічних розробок та інновацій. Створення “Європи підприємництва” – один з центральних елементів Лісабонської стратегії.
В практиці державного регулювання у сфері підприємництва в країнах ЄС мале і середнє підприємництво не розрізняється. Високий рівень розвитку малого підприємництва в Західній Європі є необхідною умовою успішного функціонування ринкової економіки. Малий бізнес у розвинутих країнах світу багато в чому визначає темпи економічного зростання, структуру й якісний рівень валового національного продукту, формуючи його в його структурі близько 40-50%, а в деяких галузях – близько 70-80%.
Європейський Союз є великим економічним співтовариством, на яке припадає близько 1/3 світових обсягів виробництва товарів й міжнародної торгівлі. Малі й середні підприємства в країнах ЄС займають переважаючу частку в таких галузях, як оптова й роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво (від 9/10 до 4/5 загального числа підприємств у цих галузях), забезпечуючи 2/3 загальної кількості зайнятих та понад 1/3 внеску в загальний товарообіг ЄС.
Під час класифікації малих і середніх підприємств в країнах ЄС беруться до уваги рекомендації Комісії ЄС від 3 квітня 1996 р., за якими до малих і середніх підприємств належать підприємства, в яких працює менше 250 чоловік, або які мають річний оборот не більший як 40 млн. екю або сумарний річний баланс, що не перевищує 27 млн. екю. Мале підприємство визначається як підприємство, на якому працює менше 50 працівників, або річний оборот якого складає не більше 7 млн. екю, або сумарний річний баланс не перевищує 5 млн. екю.
Мікропідприємствами вважаються такі підприємства, в яких працює 10 чоловік.
Якщо мале (середнє) підприємство протягом двох років перевищує встановлений критерій чисельності зайнятих працівників або обсяги капіталообігу, воно втрачає статус малого (середнього) підприємства.
Політика державного регулювання у сфері підприємництва ЄС базується на двох підходах до розв’язання проблем створення й функціонування підприємств: вертикальному і горизонтальному. Вертикальний підхід – це застосування адміністративних засобів регулювання, спрямованих безпосередньо малі й середні підприємства. Горизонтальний підхід базується на захисті інтересів малих і середніх підприємств у інших сферах діяльності (наприклад, таких, як політика у галузі досліджень і технічних розробок, регіональна політика, міжнародні відносини тощо) і зміцненні позицій малих і середніх підприємств у певній сфері діяльності.
З огляду на важливість місця малих і середніх підприємств в економічній структурі ЄС, на теперішній час ефективна внутрішньоекономічна інтеграція ЄС багато в чому визначається динамікою розвитку й співробітництва малих і середніх підприємств, яка, в свою чергу, визначається тим, наскільки ефективно й оптимально поєднуються два вектори – макроекономічний (загальнодержавна політика) та мікроекономічний (політика у сфері підприємництва).
Головними принципами ЄС у сфері регулювання й підтримки малого й середнього підприємництва є:
зміцнення єдиного внутрішнього ринку;
інтернаціоналізація підприємницької діяльності на рівні підприємств;
усунення адміністративних бар’єрів;
створення єдиного економічного простору ЄС шляхом уніфікації законодавчої бази у сфері малого бізнесу;
посилення взаємодії країн-членів ЄС з питань створення економічного й валютного союзів у рамках ЄС.
Водночас національна регуляторна політика держав-членів ЄС, базуючись на основах удосконалення нормативно-правових, організаційних умов, посилення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, останнім часом намагається відходити від прямої підтримки підприємств у формі позик і дотацій, а більше вдаватися до більш гнучких форм підтримки, наприклад, надання консультаційної підтримки.
В країнах ЄС сформовано розгалужену мережу організацій, що займаються регулюванням і підтримкою розвитку малого й середнього підприємництва. Деякі з них мають державну форму власності, а значна частка їх є приватними установами.
Що ж стосується органів державної влади, то у всіх країнах ЄС відповідальність за розвиток малого та середнього підприємництва розподілено між кількома міністерствами або між спеціальними відділами з питань МСП, що функціонують всередині міністерств. Як правило, політика розвитку малого і середнього підприємництва впроваджується Міністерством економічних справ і/або Міністерством промисловості й торгівлі. Але інші міністерства також здійснюють заходи з підтримки підприємництва, наприклад, Міністерство зайнятості, Міністерство економіки, Центр громадської технології, спеціальні громадські банки і т. д., діяльність яких пов’язана з наданням допомоги підприємствам з питань зайнятості, навчання, міжнародної торгівлі, розвитку і т. д.
Такий розподіл відповідальності за розробку і впровадження політики розвитку підприємництва між кількома міністерствами потребує скоординованої діяльності всіх країн у рамках ЄС.
Установи зі змішаною формою власності й приватні установи, хоч і відрізняються в різних країнах-учасницях ЄС, але можуть мати однакові форми діяльності. Торговельні палати займаються тренінговою підготовкою і навчанням, технологічним консультуванням, розвитком міжнародної торгівлі, видачею сертифікатів якості, наданням інформації з питань субконтрактування й постачання, кооперування тощо.
Приватними організаціями
Фото Капча