Поняття будівельної продукції і завдання її статистичного вивчення

Ознака, що свідчить про незавершеність робіт це: по-перше, не відповідність готовності робіт рівню, передбаченому проектом, по-друге, відсутність на ці роботи акту про їх прийом. Незавершене будівельне виробництво по своєму обсягу складає найбільшу частину незавершеного будівництва, тобто обсягу капітальних вкладень, які інвестовані в будівництво.

 

 

Облік будівельної продукції, який веде кожна організація, здійснюється в натуральному і вартісному виразі. Він необхідний для визначення обсягу продукції, характеристики його зміни в часі. Кожен з цих способів має самостійне значення у вирішенні окремих економічних завдань.

Облік продукції в натуральному виразі зводиться до того, що її обсяг визначається в одиницях, які характеризують її споживні якості. Це площа, місткість, обсяг і таке інше. Облік будівельної продукції в натуральних вимірниках необхідний, по-перше, для оперативної роботи будівельників, зокрема, для планування та контролю роботи окремих бригад, дільниць чи колективів; по-друге, для визначення показників обсягів будівельної продукції окремих її видів, які використовуються при характеристиці механізації будівельного виробництва, продуктивності праці. Наприклад, при вивченні продуктивності праці розраховують показники виробітку робітників, які зайняті на окремих видах робіт – земляних, кам'яних, штукатурних, малярних, бетонних та інших. По-третє, натуральний облік продукції необхідний для розрахунку заробітної плати робітників у відповідності з кількістю і якістю виробленої продукції.

Окремі елементи продукції в натуральному виразі безпосередньо не можуть сумуватись, але їх використання дозволяє на основі вартісних вимірників розраховувати узагальнюючі показники продукції.

Одиницею спостереження в обліку обсягу будівельної продукції може бути окрема частина будівлі чи споруди, конструктивний елемент, вид робіт чи цілий об'єкт.

Об'єкт – це окремо розміщена будівля чи споруда з усіма пристроями, що відносяться до нього. Для характеристики будівель використовують показники їх об'єму та площі, пропускної спроможності, а для споруд – вимірники, що виражаються мірами довжини об'єкта (погонні метри, кілометри) чи мірами місткості і інше.

Найбільш простий спосіб натурального обліку кінцевої продукції будівництва зводиться до кількісного обліку споруджуваних об'єктів. В житловому і комунальному будівництві, в будівництві шкіл, лікарень і інших об'єктів невиробничого призначення їх кількість визначається числом окремо розміщених будівель (житлових будинків, шкіл, театрів і інше) з приналежними до них пристроями, які передбачені кошторисом об'єкта. У будівництві об'єктів виробничого призначення рахунок ведеться по числу підприємств (заводів, фабрик, шахт, рудників, електростанцій) або ж по числу окремих потужностей (домна, мартен, прокат). Проте, такі показники дозволяють зробити найзагальнішу характеристику явища. Більш точну характеристику дають показники, які відображають обсяг чи потужність об'єктів. Обсяг об'єктів визначається у виробничих одиницях виміру, а потужність – в споживних. Так, в житловому будівництві обсяг об'єктів, метрами квадратними площі, або ж кількістю окремих квартир чи кімнат. В будівництві будівель цивільного чи виробничого призначення обсяг об'єктів виражається кубатурою, а їх потужність – кількістю учнівських місць – в школах, кількістю ліжок в лікарні і таке інше.

В багатьох галузях промисловості використовують єдиний узагальнюючий показник потужності і в натуральному виразі – величина виробничої потужності підприємства.

Натуральні показники виробничої площі в квадратних метрах разом з даними проектної потужності підприємства по випуску продукції у відповідних одиницях виміру використовуються для оцінки ефективності споруджуваних об'єктів.

 

 

Натуральний облік продукції не дає можливості визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремої організації, так і галузі загалом. Ця обставина зумовлює залучати інші одиниці виміру, зокрема вартісні.

Необхідність такого обліку виникає у будь-якій будівельній організації, котра виконує різнорідні роботи, а до них якраз відноситься переважна маса всіх робіт. Ще більше значення вартісний облік має при визначенні показників будівельної продукції по певній сукупності цих організацій. Слід врахувати також і ту обставину, що вартісний облік на відміну від натурального охоплює не тільки готову продукцію, але і продукцію, яка незавершена будівельним виробництвом, а також і капітальний ремонт.

В періодичній і річній звітності будівельних організацій облік продукції ведеться у вартісних вимірниках її обсягу, що дозволяє визначити показники продуктивності праці і інші показники діяльності будівельних організацій, розрахувати показники динаміки і інше. Дані цього обліку необхідні також і для оцінки виконання будівельниками встановленої програми робіт.

В будівництві продукція може бути оцінена і по собівартості і в кошторисних цінах. Проте ні собівартість, ні договірні ціни не можуть виконати цю роль. Перша – тому, що не включає в себе прибутків, які створені і повинні бути враховані у вартості виробленої продукції. Друга – тому, що включає елементи, які не є елементами продукції даної організації – компенсації і таке.

Тому лише, з допомогою цін, які відображають повні розміри затрат суспільне необхідної праці, можна правильно виразити обсяг продукції. Проте в будівництві надзвичайно складно визначити єдині відпускні ціни на продукцію, як не робиться в промисловості. Специфіка створення будівельної продукції, що проявляється в індивідуальному характері споруджуваних об'єктів, відкладає відбиток на умори будівельного процесу. В кожному випадку вони унікальні, неповторні. Ось чому вартість будівельної продукції визначається на базі кошторису затрат, який разом з проектом складається на кожний об'єкт. І ця вартість називається кошторисною.