Послуги та аспекти обслуговування туристів під час авіаперевезень

-Чиказьку конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, 1944 р. ;

-Римську конвенцію про відшкодування шкоди, заподіяної іноземним повітряним судном третім особам на поверхні землі, 1952р. ;

-Конвенцію про уніфікацію деяких правил, які відносяться до міжнародних повітряних перевезень, які здійснюються особами, що не є перевізниками за угодою (Гвадалахара, 1962 р.) ;

-Конвенцію про правопорушення і деякі інші акти на борту повітряного судна (Токіо, 1963 р.) ;

-Гаазьку конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, 1970 р.

Регулювання обсягу перевезень та інших умов експлуатації міжнародних повітряних ліній є важливою ділянкою регламентації комерційної діяльності міжнародного повітряного транспорту. Міжнародна практика рішення цього питання не однозначна і дозволяє найбільш могутнім авіапідприємствам здобувати певні переваги [3; 95].

 

 

За даними світової статистики, темпи зростання популярності авіатранспорту є найбільшими серед усіх видів туристичного транспорту, що зумовлено розширенням географії подорожей та стійкою тенденцією до скорочення термінів подорожей на користь їх частоти (тобто збільшення популярності короткотермінових турів на далекі відстані). Це приводить до того, що особливого значення в туристичному бізнесі набувають авіаційні перевезення. Незважаючи на трагічні події 11 вересня 2001 р., літаки нині залишаються найпопулярнішим видом транспорту у світі. Те саме можна сказати і про авіаперевезення в туризмі, що пояснюється такими причинами:

1) авіатранспорт – найбільш швидкий і зручний вид на далекі відстані;

2) він забезпечує високий рівень сервісу;

3) авіакомпанії передбачають низку стимулів для туристичних фірм, зокрема, через міжнародні мережі бронювання та резервування місць виплачують комісійні за кожне заброньоване місце.

Повітряний транспорт – одна з найдинамічнішим галузей світового господарства, яка з кожним роком посідає міцніші позиції у світовій транспортній системі. На сьогодні у світі нараховують понад 1300 авіакомпаній. У середньому за рік авіатранспорт перевозить 1, 5 млрд осіб. Міжнародні авіаперевезення забезпечують понад 470 перевізників, із них 250 здійснюють регулярні міжнародні рейси. Обслуговують міжнародні авіаперевезення більш ніж 1 тис. аеропортів, з них 650 – регулярні міжнародні рейси. До найзначніших авіакомпаній світу за кількістю перевезень пасажирів належать американські «Дельта ейрлайнз», «Пен Амерікен», «Юнайтед», французька «Ейр Франс», німецька «Люфтганза», британська «Брітіш ейрвейз».

В Україні нині діють 92 авіакомпанії різних форм власності, з них 50 – державні. Є також приватні, закриті та відкриті акціонерні компанії, які, залежно від фінансових можливостей, мають більший або менший парк повітряних суден. В експлуатації перебуває 27 типів цивільних літаків. За останні 10 років українську цивільну авіацію поповнили транспортні та пасажирські літаки Ан-124, Іл-76, Ан-74, Ан-32, а також західні «Боінг-734», «Фалкон-ДА-50». Введення в експлуатацію сертифікованої західної техніки дало змогу льотному й інженерно-технічному складу освоїти нові технології, забезпечити вищий рівень сервісу пасажирам. Однак практично вся західна техніка перебуває в операційному лізингу, тобто її орендують без викупу, і у зв'язку з цим вона ніколи не належатиме державі чи громадянам України. Керує цивільною авіацією Державна авіаційна адміністрація України – Укравіація, що входить до складу Міністерства транспорту та зв'язку України. Діючих аеропортів в Україні нині нараховують 43, із них 17 мають статус міжнародних, регулярні міжнародні рейси здійснюють із 15 аеропортів. На сьогодні укладено 62 міждержавні двосторонні угоди про повітряні сполучення. Міжнародні рейси в 36 країн світу здійснюють 10 українських авіакомпаній, з яких лідерами є «Авіалінії України» (здійснює рейси у 21 країну), «Міжнародні авіалінії України» (9 країн), «Аеросвіт» (8), «Дніпроавіа» (6), «Крим» (5). Найбільш дальні рейси: Київ – Торонто, Київ – Нью-Йорк, Київ – Пекін. В Україні регулярні польоти здійснюють повітряні судна 51 іноземної авіакомпанії, більше половини з них – із країн СНД. До найпопулярніших маршрутів належать: Москва – Київ (22 рейси на тиждень, російські авіакомпанії «Трансаеро» та «Аерофлот»), Москва – Сімферополь (21 рейс на тиждень, російські авіакомпанії «Внуковські авіалінії» та «Аерофлот»), Париж – Київ (14 рейсів, авіакомпанія «Ейр Франс»), Амстердам – Київ (11 рейсів, авіакомпанія KLM), Франкфурт – Київ (7 рейсів, авіакомпанія «Люфтганза»), Відень – Київ (щоденно, авіакомпанія «Австрійські авіалінії»), Лондон – Київ (5 рейсів, компанія «Британські авіалінії»). (див. Додаток 2)

Найбільшими аеропортами за кількістю відправлень пасажирів є Бориспіль (40%), Сімферополь (20), Одеса (15), Київ – Жуляни (8) та Львів (5%). (див. Додаток 1) Найбільше вантажів перевозять із аеропортів Сімферополя, Луганська та Запоріжжя. Розвиток авіатранспорту України пов'язаний з будівництвом нової злітної смуги у Борисполі, що дало можливість приймати всі види літаків, які є в світі (2001 p.), з реконструкцією аеропорту «Київ» та деяких інших аеропортів. Вирішено питання про виділення кредиту ЄБРР на модернізацію системи управління повітряним транспортом України. (див Додаток 3)

У системі міжнародного повітряного транспорту, крім міжнародних перевізників та аеропортів, значну роль відіграють держави, котрі пов'язані міжнародними авіалініями та забезпечують ці зв'язки, а також міжнародні організації в галузі повітряного транспорту, мета діяльності яких полягає у забезпеченні його ефективного функціонування та безпеки. Повітряний транспорт має три способи регулювання:

1) національне (шляхом ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах) ;

2) міждержавне (коли регулярні авіамаршрути мають підставою угоди між урядами країн)