Правотворчість міжнародних міжурядових організацій

Зв»язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації відповідає одному з напрямків науково-дослідницької роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, пов»язаному з вивченням питань правотворчості міжнародних міжурядових організацій.

 

МетодологІя та теоретична основа дослідження. Методичну та науково-теоретичну основу дисертації складають методи системного аналізу та принцип об»єктивності, який реалізується в роботі з позицій діалектичного аналізу й синтезу процесів та явищ, що характеризують міжнародні відносини на сучасному етапі, а також їх причинно-наслідкових зв»язків. В процесі роботи були використані історико-правовий, формально-юридичний, порівняльний та інші методи дослідження.

Теоретичну основу дослідження склали праці М. П. Бліщенка, О. В. Богданова, В. Г. Буткевича, А. Висоцького, В. Н. Денисова, Г. І. Ігнатенка, Ю. М. Колосова, В. І. Кузнецова, І. І. Лукашука, С. О. Малиніна, В. І. Маргієва, Г. І. Морозова, В. І. Муравйова, А. Н. Талалаєва, Є. Т. Усенка, О. О. Шибаєвої та ін.

При написанні дисертації були досліджені документи ООН, матеріали Комісії міжнародного права, а також документи таких організацій, як МОТ, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ІКАО, ЄС та інших, Віденська конвенція 1986 року про право договорів між державами і міжнародними організаціями і між міжнародними організаціями.

Теоретичне і практичне значення дисертації. Висновки, зроблені в процесі дисертаційного дослідження, можуть бути використані для подальшого опрацьовання проблем правотворчості міжнародних міжурядових організацій. Вони показують, що в процесі світової інтеграції держави переглядають своє відношення до міжнародних організацій, як до допоміжних вторинних суб»єктів міжнародного права. Активна участь в роботі міжнародних міжурядових організацій дозволяє державам інтегруватися у світові міжнародні відносини, що сприяє зміцненню їх позицій (в тому числі, в економіці, що особливо важливо для молодих держав з перехідною економікою, таких, як Україна).

Значимими є такі аспекти застосування доробку дисертації:

- науково-дослідницький – у сфері вивчення проблем правотворчості міжнародних міжурядових організацій;

- освітній – у процесі викладання учбових курсів по теорії міжнародного права;

правозастосовчий – в участі міжнародних міжурядових організацій у правотворчому процесі, створенні нового міжнародного правопорядку.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що дана робота є першим в українській науці міжнародного права системним дослідженням правотворчої діяльності міжнародних міжурядових організацій. Детально досліджена категорія наднаціональності, ознаки якої притаманні багатьом міжнародним організаціям.

На захист виносяться такі наукові результати:

- обгрунтовано критерії правосуб”єктності міжнародних організацій;

- обгрунтовано категорію наднаціональності;

- виявлено юридичні особливості правотворчої діяльності міжнародних міжурядових організацій;

- додатково досліджено концепцію «м»якого права»;

- проаналізовано причини концептуальних розходжень у питанні існування внутрішнього права міжнародних організацій та доведено положення про те, що внутрішнє право міжнародних організацій існує і воно не зводиться тільки до сукупності норм, що регулюють відносини з персоналом; в дисертаційному дослідженні визначено коло правовідносин, що регулюються внутрішнім правом міжнародних міжурядових організацій;

- виявлено особливості юридичної природи міжнародних договорів, що заключаються за участю міжнародних організацій.

Апробація і публікації результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри міжнародного публічного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, розглядались на науково-практичних семінарах та конференціях, що проводились в цьому Інституті, а також викладені у 3 опублікованих наукових статтях.

Структура та об»єм дисертації. З урахуванням поставлених перед дисертаційним дослідженням завдань, дисертація структурно складається з вступу, трьох глав (9 параграфів), висновків та списку основної використаної літератури. Загальний обсяг складає 180 сторінок, список використаних джерел займає 13 сторінок.

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність і рівень дослідженості теми дисертації, визначені її мета та задачі, дається характеристика методології роботи, формулюються наукова новизна та основні положення, що виносятся на захист, показані теоретичне та практичне значення дослідження, рівень його апробації, характер публікацій та впровадження результатів дослідження.

В першій главі “Поняття сучасних міжнародних організацій та їх функції” визначається поняття міжнародних організацій, виявляються критерії їх правосуб”єктності.

В розділі автор “Історія становлення і розвитку міжнародних міжурядових організацій” розглядає історію становлення міжнародних міжурядових організацій, яка бере свій початок в древньому світі у формі різного роду ліг (Китай), союзів (Греція) і т. д. Аналізуються передумови створення та основні етапи розвитку міжнародних організацій. Важливо, що в період виникнення великих держав і росту дипломатичних зв”язків між ними в практиці міжнародних відносин отримали визнання принципи суверенітету і рівності держав, які згодом були закладені в основу діяльності багатьох міжурядоівих організацій і на теперішній час є основними принципами міжнародного права.

Детально досліджується історія виникнення, діяльність та причини згасання Ліги Націй. Показано, що її досвід було враховано при створенні ООН. Поява і діяльність ООН сприяли остаточному утвердженню концепції правосубїектності міжнародних організацій.

Аргументується положення, що взаємні зв”язки і співпраця між сучасними міжнародними організаціями, дають змогу говорити про цілісну систему, в центрі якої знаходиться ООН. Ця система охоплює всі сфери – економіку, політику, науку, мистецтво і. т. д.

В розділі “Критерії правосуб”єктності міжнародної організації як суб”єкта міжнародного права” аналізуються визначення поняття міжнародних організацій, що давалися різними юристами-міжнародниками. Виявлені ознаки міжнародної організації – суб”єкта міжнародного права,