Правила перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в «Адміністративна відповідальність за порушення в Україні»

 

 

 

 

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі безпеки дорожнього руху є протидія адміністративним проступкам у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Ґрунтовний аналіз статистичних даних щодо означених адміністративних деліктів дає підстави для висновку, що їх кількість постійно збільшується. Наслідками цих порушень є дорожньо-транспортні пригоди за участю ліцензованого автомобільного транспорту, що спричиняють смерть і травмування не однієї тисячі громадян України, а також значні матеріальні збитки. Загально відомо, що Україна за рівнем аварійності, кількістю й тяжкістю ДТП посідає одне з перших місць у Європі.

Основним правовим засобом протидії цим проступкам є застосування підрозділами ДАІ МВС України та уповноваженими на те посадовими особами органів державної влади адміністративної відповідальності до порушників. З огляду на це, постало завдання вдосконалення нормативно-правової основи адміністративно-правового регулювання перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, розроблення та запровадження дієвого механізму протидії та притягнення осіб до адміністративної відповідальності за делікти такого роду. Актуальність і важливість означених питань, а також недостатність наукових розробок з відповідної проблематики, відсутність упорядкованої системи нормативно-правових актів зумовили вибір теми дисертації.

В юридичній літературі різнобічно розглянуто проблеми сутності, підстав та порядку застосування адміністративної відповідальності. Однак питання адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом проаналізовано фрагментарно або в межах ширшої адміністративно-правової проблематики, комплексні дослідження не проводилися.

Фундаментальною основою дослідження стали наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних правознавців: В. Б. Авер’янова, Ю. П. Битяка, А. І. Берлача, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Е. Ф. Демського, В. М. Бевзенка, А. С. Васильєва, І. П. Голосніченка, Т. О. Гуржія, Є. В. Додіна, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, Т. О. Коломоєць, О. В. Кузьменко, О. П. Коренєва, А. І. Коробєєва, Д. М. Лук’янця, О. І. Остапенка, А. М. Подоляки, В. Й. Развадовського, Ф. Д. Фіночка, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та ін.

Окремі питання теми досліджували такі науковці, як Г. К. Голубєва, Г. В. Галімшина, В. В. Доненко, М. М. Долгополова, В. В. Новіков, А. О. Собакарь М. М. Стоцька, О. Ю. Салманова та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до положень: указу Президента України від 20 листопада 2007 р. № 1121 «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху», розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1384-р. Про схвалення концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012 рр., п. 227 наказу МВС України від 05 липня 2004 р. № 755 Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність ОВС, на період 2004-2009 рр., п. 7 додатку № 11 наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 рр. та згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри адміністративної діяльності ДАІ Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка на 2009 р. (державний реєстраційний номер 0109U000387).

Тема затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, протокол № 1 від 28 січня 2009 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових, навчальних, науково-публіцистичних джерел та чинного вітчизняного законодавства дослідити адміністративну відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, й на основі цього розробити та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства в досліджуваній сфері.

Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:

• дослідити ґенезу інституту адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у різні історичні періоди, а також виділити його особливості в зарубіжних країнах;
• визначити соціальну та економічну зумовленість інституту адміністративної відповідальності за означені порушення;
• розглянути перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом як об’єкт адміністративно-правового регулювання;
• проаналізувати підстави й зміст адміністративної відповідальності за такі порушення;
• розкрити суб’єктивні та об’єктивні ознаки адміністративних деліктів у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
• провести комплексний аналіз адміністративно-правового статусу суб’єктів адміністративно-деліктного процесу в досліджуваній сфері шляхом характеристики окремих його елементів (прав, обов’язків та гарантій) ;
• виділити особливості провадження у справах про адміністративні проступки щодо порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;
• сформулювати ключові проблеми та розробити пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства в сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із застосуванням заходів адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Методи дослідження. Методологічною основою наукового дослідження стали положення діалектичного методу пізнання соціальних явищ та процесів, який дає змогу враховувати всі