Правила перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом в «Адміністративна відповідальність за порушення в Україні»

П’ятий етап починається в 1991 р. проголошенням незалежності України. Цей період характеризується значною кількістю змін до КУпАП, пов’язаних з віднесенням діянь в сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом до адміністративних проступків, які раніше такими не вважались.

Таким чином ґенеза адміністративно-правового регулювання правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом свідчить про системність, необхідність та дієвість такого регулювання.

На основі аналізу значної кількості наукових, нормативних джерел автором обґрунтовано, що застосування адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є одним із найважливіших засобів державного примусу, що використовується для протидії адміністративним проступкам у досліджуваній сфері. Об’єктивним аспектом адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є правовідносини, що виникають між органами виконавчої влади і фізичними особами з приводу вчинення останніми передбачених законом протиправних діянь і застосування до них передбачених законом стягнень, а суб’єктивним – є обов’язок особи, винної у вчиненні протиправного діяння, зазнати обмежень майнового, організаційного або особистого характеру відповідно до накладеного на неї адміністративного стягнення.

Адміністративна відповідальність за порушення порядку правил перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом має ряд загальних ознак, властивих для адміністративної відповідальності взагалі, а також спеціальних, що характеризують вид та суб’єктів відповідальності:

• порушення правил та вимог безпеки перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом передбачено певною низкою статей КУпАП (ч. 1, ч. 2 ст. 121, ст. 121-2, ч. 1, ч. 4 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ст. 133-1) ;
• «розкиданість» правових норм, що встановлюють порядок надання послуг перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у різних правових актах України та міжнародних правових угодах, що ускладнює процедуру застосування до винних осіб заходів адміністративної відповідальності;
• застосування до винних осіб, що скоїли адміністративне правопорушення у сфері перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом таких стягнень: штраф, позбавлення права керування транспортними засобами, адміністративний арешт.

Доведено, що об’єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 133-1 КУпАП, у широкому розумінні є суспільні відносини щодо забезпечення:

• безпеки перевезення пасажирів та вантажів під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (пасажирським та вантажним) ;
• порядку перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (пасажирським та вантажним) ;

Встановлено, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони адміністративних проступків у сфері перевезення пасажирів та вантажів є «час» («під час руху»), а також «транспортний засіб», зокрема: транспортний засіб, що працює в режимі маршрутного таксі або транспортний засіб, що здійснює міжміські та міжнародні перевезення пасажирів; транспортний засіб, що працює в режимі маршрутного таксі; автобус або маршрутний таксомотор; таксі; автобус, таксі, вантажний автомобіль.

Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, зокрема:

А) До Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ч. 1 ст. 121-2 КУпАП викласти у такій редакції:

- перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі або режимі експресу (тільки мікроавтобуси), пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, –

- тягне за собою накладання штрафу від дев’яти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

ч. 2 ст. 121-2 КУпАП викласти у такій редакції:

- порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі або режимі експресу, правил зупинки під час здійснення (посадки) висадки пасажирів, -

- тягне за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

в ч. 2 ст. 229 КУпАП внести зміни і викласти у такій редакції:

«Від імені органів автомобільного транспорту та … розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

на автомобільному транспорті – голова Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та його заступники, керівники територіальних органів Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті – штраф до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі відповідно до тексту статті) ;

ст. 278 КУпАП доповнити ч. 2 і викласти у такій редакції:

- у разі виявлення неправильно складеного протоколу, у частині кваліфікації діяння за іншою статтею КУпАП ніж зазначено в протоколі, посадова особа, яка розглядає справу за наявності достовірних даних, що свідчать про те, що діяння, описані в протоколі про адміністративне правопорушення підпадають під дії норм іншої статті або частини статті, має право своїм рішенням, яке оформлюється у вигляді мотивованої постанови, перекваліфікувати склад адміністративного проступку за тією статтею, під дії норм якою підпадають діяння, описані в протоколі.

Б) До Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05. 04. 2001 р. :

- в ст. 1 викласти такі терміни в такій редакції:

• під пасажирськими перевезеннями розуміти перевезення пасажирів легковими автомобілями, автобусами та вантажними автомобілями, пристосованими для цього;
• під послугою у сфері перевезення пасажирів автомобільним транспортом необхідно розуміти безпосередню діяльність юридичних та фізичних осіб, що здійснюється відповідно до законодавства і спрямована на задоволення потреб населення в перевезеннях в якості пасажирів за допомогою легкових автомобілів,