Предмет політології

Нині популярноює реляціоністська теорія влади (П. Блау, Дж. Картрайт та ін.), яка тлумачить владу як міжособові стосунки, що дають змогу здійснювати вольовий вплив на індивіда і змінювати його поведінку. Тому американський соціолог П. Блау визначає владу як здатність одного індивіда (чи групи) нав´язувати свою волю іншим, не нехтуючи такими засобами, як страх, покарання тощо.

 

Є дві точки зору з цього питання: •  «політична влада» і «державна влада» — поняття тотожні, оскільки політична влада походить від держави і здійснюється за її прямої або опосередкованої участі; •  «політична влада» і «державна влада» — поняття не тотожні, однак усяка державна влада є політичною. Дійсно, політична влада нерозривно пов'язана із владою державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада — головний, типовий засіб здійснення політичної влади. Відмінності політичної та державної влади важко виділити, проте вони є.

1.  Всяка державна влада має політичний характер, але не всяка політична влада є державною. Прикладом може служити двовладдя в Росії 1917 р. -- влада Тимчасового уряду і влада Рад. Володіючи політичною владою, Ради на той час не мали самостійної державної влади. Інший приклад — політична влада в Анголі, Гвінеї-Бісау, Мозамбіку, які перестали бути колоніями Португалії (до проголошення незалежності в 1974 і 1975 pp.)[3]. Таку владу можна назвати перед державною, або додержавною. Лише згодом вона стає державною, набуває загального характеру.

2. Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом 'якшує їх протиборство, виконує «спільні справи». Держава — центральний інститут політичної влади. Ядром політики як сфери діяльності, пов'язаної з відносинами між класами, націями та іншими соціальними групами, є проблема завоювання, утримання і використання державної влади. Термін «політична влада» покликаний підкреслити реальну здатність і можливість класу (соціальної верстви, соціальної групи), який не має влади, вести боротьбу за її завоювання, проводити свою волю в політику — в межах правових норм і за їх допомогою. Поняття «держава» і «державна влада» — близькі і багато в чому збіжні. У ряді випадків вони вживаються як тотожні, взаємозамінні. Але між цими поняттями є й відмінності. Поняття «держава» є місткішим: воно охоплює не лише владу саму по собі, але й інші інститути, органи влади. Державна влада — це самі владостосунки (керівництво /панування/ — підкорення).

 

Перш за все, розглянемо структуру державної влади з точки зору структури влади взагалі. При цьому ми відвернемося від того, що влада знаходиться в постійному русі, функціонуванні і будемо розглядати її як би в стані спокою, в статиці. У науковій літературі при такому підході прийнято виділяти два структурних елементи влади: волю і силу. Воля - визначальний елемент влади. Будь-яка влада завжди є прояв чиєїсь волі: волі окремої людини, колективу людей, класу, народу і т.д. Владарювати - значить втілювати свою волю в життя, комусь її нав'язувати, кого-то їй підкоряти. Державна влада - це теж чиясь воля. В даний час вважають, що це або воля народу, або воля тих чи інших класів, або воля якихось соціальних груп.

Другий структурний елемент влади - сила. Сила як би підкріплює волю, сприяє її втіленню в життя. Без сили воля не здатна утвердитися, не здатна впливати на поведінку інших. Сила влади може бути виражена в її авторитеті, в ідеологічному впливі, в примусі, в насильстві. Сила державної влади найбільш яскраво проявляється в державних органах, перш за все в органах примусу - армії, поліції та ін Коли авторитету державної влади недостатньо для затвердження державної волі, в дію, як правило, вступає механізм державного примусу в особі відповідних органів.Інакше буде виглядати структура державної влади, якщо державну владу розглядати в динаміці, в дії. Тут державна влада постає вже як певне відношення, що складається між пануючими і підвладними, як втілення в життя волі пануючих і підпорядкування цій волі підвладних.У структурі державної влади, якщо розглядати державну владу в динаміці, в дії, можна виділити, як видається, наступні елементи: суб'єкти влади, об'єкти влади, властеотношения, засоби та методи здійснення влади.Суб'єкти влади - це носії державної влади, ті, кому може належати державна влада. Звичайно як суб'єктів