Предмет політології

 

13. За якими ознаками можна класифікувати політичну владу? В чому суть влади?Які універсальні принципи влади? 

Особливості різних елементів влади: суб’єкта, об’єкта, ресурсів – можуть використовуватися в якості основи для її класифікації. У відповідності до ресурсів, на яких базується влада, вона може бути розділена на економічну, соціальну, духовно-інформаційну і політичну у власному значенні цього слова.

 Політична влада в сучасному світі є так само динамічною за своїм змістом, перебігом функціонування та результатами, як і політичне життя загалом. Сутність політичної влади, її зміст визначаються низкою факторів: деякі з них є незмінними, інші – залежать від конкретної політичної ситуації. До групи відносно незмінних складових у структурі політичної влади належать: могутність, сила, вплив, авторитет, панування, примус, легітимність. Аналіз специфіки функціонування політичної влади у тій чи іншій країні доводить, що навіть такі відносно незмінні складові мають особливості реалізації, зумовлені впливом на них конкретно політичних умов і чинників.

Універсальні (загальні) - принципи, які притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому. Універсальними конституційними принципами організації та діяльності органів державної влади України є: принцип суверенності та єдності системи органів державної влади; принцип поділу влади; принцип законності; принцип участі громадян у формуванні й діяльності органів державної влади та принцип позапартійності. Зокрема, у літературі, крім названих, виділяють також інші загальні принципи, а саме: соціальної справедливості; гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; привселюдності, відкритості і врахування громадської думки,професіоналізм і компетентність; ефективність; самостійність; рівний доступ громадян до державної служби; відповідальність держави за діяння своїх органів та посадових осіб; поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів, тощо.

 

Сам термін “влада” багатозначний і широко використовується, для визначення різних явищ не тільки у суспільстві, але і в природі. В сучасній науковій літературі немає (і не може бути) однозначного визначення поняття “влада”, бо різні трактовки влади зв’язані не тільки з багатомірностю самого слова “влада”, але і з різними засобами його вживання. Так, одні вважають, що влада – це здібність досягнення поставленої мети, накреслених планів, інші – влада – це здібність нав’язувати і проводити в життя визначені рішення; треті трактують владу як засіб самоорганізації людських, стосунків, заснованих на цілеспрямований розподіл функцій управління та підкорення: інші – влада – це особливі відношення поміж керівниками та керованими, і т.д. У самому у загальному вигляді можна пропонувати слідуюче визначення влади і влада – право та можливість одних панувати, розпоряджуватися і керувати іншими; здібність та можливість одних здійснювати свою волю по відношенню до інших, чинити відповідний вплив на їх поведінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.Отже,влада - це реальна можливість здійснювати свою волю в соціальному суспільному житті, нав 'язуючи її, якщо необхідно, іншим. 

 

Влада і політика нероздільна і взаємообумовлена. Влада, поза сумнівом, представляє засіб здійснення політики. Боротьба за владу, за оволодіння нею і за її утримання - один з основних аспектів політичного життя суспільства. Влада додає політиці ту своєрідність, завдяки якій вона представляє особливий вид соціальної взаємодії. Це обумовлено нерівним положенням людей, включених у відносини панування – підкорення, управління – виконання, в ієрархічності системи взаємостосунків. Без наявності владних відносин неможливо координувати соціальні зв'язки, досягати взаємоприйнятих компромісів між різними соціальними спільнотами, прошарками і індивідами, підтримувати цілісність і стабільність суспільства.

 

Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади. Влада може здійснитися тільки через взаємодію суб'єкта влади і її об'єкта. Суб'єкт виражає свою волю щодо об'єкта через наказ (розпорядження, команду), що супроводжується загрозою санкції у випадку його невиконання. Джерела влади — владна першооснова. Як джерела влади можуть виступати авторитет, сила, закон, багатство, знання, соціальний і політичний статус, харизма і т. д. Суб’єкти влади — носії влади, активна діюча величина в системі влади, від якої виходить вплив, слідують розпорядження, вказівки. Об’єкти влади — явища, предмети, органи, установи, підприємства, населення, на керівництво якими за законом або підзаконними актами спрямована діяльність влади.

Ресурси влади — це всі ті засоби, використання яких забезпечує вплив на об’єкт влади відповідно до цілей суб’єкта. Ресурси влади дуже різноманітні. Вони можуть застосовуватися для заохочення, покарання або переконання.Існує класифікація ресурсів відповідно до найважливіших сфер життєдіяльності: економічні, соціальні, культурно-інформаційні, силові.

 

Основними компонентами влади є її джерела, суб’єкти, об’єкти й ресурси.