+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
за Київ у 1943 році», Вишгородський історико-культурний заповідник, Київський обласний археологічний музей, Яготинський державний історичний музей, Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Меморіальний музей К. Г. Стеценка, Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського, Білоцерківський краєзнавчий музей, Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського, симфонічний оркестр «Академія», обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.
Важливою складовою галузі є бібліотеки, переважна більшість яких (756) розташована в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить близько 10, 0 млн. примірників. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. примірників книг.
На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них 2010 – пам'ятки археології, 1164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури.
До кращих обласних музейних закладів належать археологічний музей (с. Трипілля – трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К. Білокур, археологічний музей «Добранічівська стоянка», Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних постатей – К. Білокур, І. Козловського, К. Стеценка, В. Заболотного, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», що налічує 23 музеї.
Визнані туристично-культурні центри області – міста Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.
На території Київської області нараховується 194 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 23 об’єкти загальнодержавного значення (2 національних природних парки, 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва) та 171 об’єкт місцевого значення (82 заказника, 59 пам’яток природи, 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 17 заповідних урочищ та 2 регіональні ландшафтні парки).
З метою популяризації туристичних можливостей Київської області, розроблено і впроваджуються тематичні туристичні маршрути: «Музейна скарбниця Київщини», «Козацькими шляхами Київщини», «Визначні місця Київського Поросся», «Трипільська культура на Київщині», «Місцями бойової слави Київщини», «Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині», «Подорож у Київську Русь», «Старожитності Вишгородщини», «Мистецька Яготинщина», «Край Марусі Богуславки», «Київський укріпрайон”, “Шевченко на Київщині”.
Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму. Розвиненими місцями зеленого туризму є села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів.
Розділ 5. Екологічна ситуація в області
Київська область у порівнянні з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря знаходиться позаду таких промислових регіонів як Донецька, Дніпропетровська та Луганська області. Валові обсяги викидів області складають 4, 5% від загального обсягу викидів України, що у розрахунку на 1 кв. км. площі в середньому становить 10 т/кв. км., а у розрахунку на одну особу – 179 кг/особу.
Найбільш забрудненою у області є територія Обухівського району, на яку припадає майже 35% викидів шкідливих речовин у повітря, що обумовлюється розташуванням на цій території Трипільської ТЕС.
У Київській області нараховується 95 підприємств-водокористувачів, що здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водойми.
Якість питної води за мікробіологічними показниками у 2013 році погіршилась і становила 4, 2% (у 2012 році – 3, 17%) нестандартних проб води, проте за санітарно-хімічними показниками покращилась і склала 16, 9% нестандартних проб (у 2012 році – 19, 9 відсотка).
На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж. Одним із найбільш актуальних питань у сфері житлово-комунального господарства є реконструкція каналізаційних очисних споруд Бортницької станції аерації м. Києва. Необхідність впровадження проекту зумовлена вкрай напруженою ситуацією з відведенням та очищенням стічних вод м. Києва.
В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель, які за станом на 01. 01. 2014 займають 134, 9 тис. га, що становить 4, 8% від загальної площі області.
У 2013 році на Київщині нараховувалось 556 суб’єктів підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів. Усього для захоронення побутових відходів в області налічується 39 полігонів та звалищ твердих побутових відходів, загальною площею 255, 6 га. Три з них перевантажені, більшість не відповідає санітарно-технічним нормам, на жодному не знешкоджується фільтрат.
Радіаційна ситуація на територіях Київській області, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС поступово стабілізується. Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні ґрунту в порівнянні з 1986 роком знизилася в сотні разів. Протягом 2000-2013 років не було зареєстровано перевищення вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 в питній воді, що використовує населення вказаних територій для споживання,. у виробленій сільгосппродукції та заготовленій лікарській сировині.
У рамках реалізації Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на період до 2017 року здійснюється будівництво 4 важливих об’єктів: нового безпечного конфайменту в рамках перетворення об'єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, сховища відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС, заводу з переробки рідких радіоактивних відходів та комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами.
Висновки
Підводячи підсумок можна зазначити, що різноманіття природних ресурсів Київської області створює необхідні умови для як розвитку господарської діяльності, так і забезпечення якості життя населення