Продуктивні сили і сучасний стан економіки Київської області

Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі і підземні води; стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери.

Рівень лісистості по території області нерівномірний і коливається від 2, 0% в зоні Лісостепу до 53, 8% в зоні Полісся. Загальний запас деревостанів достатній для господарського використання лісових ресурсів в обсягах, що істотно не порушують їх вікову структуру.

В області необхідно вживати більш ефективно заходи щодо підвищення продуктивності лісів та оптимізації породного складу (за породами і віком)., а також забезпечити збільшення площ лісів за рахунок заліснення земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва та створення лісових насаджень з високою біологічною стійкістю та генетико-селекційнійною основою.

Наявність у північній частині області малородючих ґрунтів та значних площ непродуктивних угідь потребує їх виведення з господарського обігу щляхом виконання на них робіт із лісорозведення та залуження.

Збільшення площі забудованих земель призводить до порушення екологічної стабільності і посилює антропогенний тиск на територію області.

Щодо населення, то можна стверджувати:

В області через природне скорочення відбувається процес депопуляції сільського населення. В міських поселеннях переважно за рахунок міграції відбувається процес зростання чисельності населення, який призводить до зростання населення в цілому по області.

Двадцять пять районів області чітко поділяються на пять груп: шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення регіону, з рівнем урбанізації 64, 5%; чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно; вісім південних та Білоцерківський переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на кв. км; пяту групу складають два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації – 31% та щільністю населення – 7, 4 особи на кв. км.

Київська область має вдале територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Наявна в області мережа автомобільних та залізничних магістралей, в основному, достатня для забезпечення освоєння очікуваних на середньострокову перспективу обсягів вантажних та пасажирських перевезень. Однак, відповідна інфраструктура потребує суттєвої модернізації з метою наближення до стандартів Європейського Союзу.

В області удосконалюється мережа приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів загального користування.

Розвиток головного аеропорту країни свідчить про позитивну динаміку в авіаційній галузі. Розвиток інфраструктури, залучення нових авіакомпаній, збільшення пасажиропотоку, покращення якості обслуговування – все це, неодмінно, справляє позитивне враження про нашу державу.

Також Київська область за своїм промисловим потенціалом належить до десятки найбільш промислового розвинутих регіонів України.

Повільні темпи зміни протягом останніх 10 років структури промислового виробництва із значною питомою вагою виробництва харчових продуктів і напоїв сприяли мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи на результати роботи промисловості, але робить цю галузь залежною від конюнктури на зовнішніх ринках.

Високі темпи розвитку таких інноваційно активних галузей як виробництво хімічних речовин і виробництво фармацевтичних препаратів можуть у найближчі роки істотно вплинути на структуру промислового виробництва

Промисловість області продовжує розвиватися у традиційних промислових центрах області, тоді як частка північних і південних районів у загальнообласних обсягах реалізованої продукції залишається незначною

Має місце значна диференціація серед районів та міст за показниками виробництва промислової продукції в розрахунку на одну особу.

Київська область має свої переваги у сільській промисловості:

З огляду те що в світі глобальна продовольча криза і товари сільського господарства з кожним днем стають все ціннішими, Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарський продукції.

Структура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях.

Основним виробником є сільськогосподарські підприємства, які з кожним роком нарощують своє виробництво, а господарства населення збільшують виробництво дуже повільно.

Серед виробників домінують великі сільськогосподарські підприємства, концентрація земель у яких є досить значною, що створює додатковий тиск на ринок зайнятості в сільських територіях.

Наявність в межах області міста Києва з його великим ринком споживання харчових продуктів дає змогу наростити виробництво мясної та молочної продукції.

Київська область при розробці стратегічних планувальних документів має звернути увагу на серйозні нерівномірності розвитку сільськогосподарського виробництва у різних районах області для збереження сільських територій від депопуляції.

Отже, Київська область є однією з провідних областей України, але залишається ще багато роботи для того, щоб досягнути європейського рівня.

 

 

1. В. В. Ковалеський. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К. : Знання, 2010. – 350 с.
2. І. Л. Лікарчук. Київщина: географічний атлас: моя мала Батьківщина. – К. : „Мапа, 2008, – 24 с.
3. П. О. Масляк. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. – К. : Лібра, 2006 – 328 ст.
4. О. Ф. Надтона. Довідник-хрестоматія для курсу Київщинознавсто. – К. : А. С. К., 2007. – 224 с.
5. Р. О. Труфанов. Київщина аграрна. – К. : Академія. – 2008. – 33 с.
6. І. А. Теренко. Київщина. Із минулого в майбутнє. – К. : Академія, 2008. – 202 с.
7. Л. Г. Чернюк. Економіка та розвиток регіонів (областей) України. – К. : ЦУЛ, 2009. – 644 с.
8. О. В. Гладкий. Дисертація. Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації. -К. : КНУ, 2010.
9. І. Є. Кураченко. Є що людям показати, навчитися б ще й гроші заробляти. – Вісник Київської облдержадміністрації, – 2008, 28 червня, – с. 2.
10. В. В. Ліхачов. Основа економічного розвитку і добробуту. – Вісник Київської облдержадміністрації, – 2007, 15 жовтня, – с. 2.
11. П. Я. Смовж. АПК Київщини: підсумки та перспективи. – Трибуна праці – 2009, 28 червня, – с. 2.
12. Офіційні матеріали державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua ).
13. Офіційні матеріали Київської обласної державної адміністрації (http://www.kyiv-obl.gov.ua).
14. Офіційні матеріали Київської міської державної адміністрації (http://kievcity.gov.ua)