Продуктивність, склад та технологичні властивості молока корів бурих порід різних генотипів

Запропонована нами методика нормалізації молока корів бурих порід використовується у господарствах, які мають цехи малої потужності по виготовленню твердого сичужного сиру.

Результати досліджень свідчать про доцільність та економічну ефективність розведення помісей лебединської та швіцької порід для підвищення молочної продуктивності і покрашення технологічних якостей молока при виготовленні твердого сичужного сиру.

Особистий внесок здобувача. Автор приймав безпосередню участь в складанні програми і методики досліджень, особисто здійснював лабораторні дослідження, обробку та аналіз, формулювання висновків та пропозицій, які витікають з отриманих результатів. Спільно з науковим керівником розробив методику нормалізації молока в процесі виробництва твердого сичужного сиру на малих переробних підприємствах при використанні молока корів бурих порід.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та були схвалені на:

– міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-річчу від дня народження Потьомкіна М. Д. (м. Харків, 1995 р.) ;

– міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчу від дня народження академіка Іванова М. Ф. (м. Харків, 1995 р.) ;

- міжнародній науково-виробничій конференції “Удосконалення племінних якостей популяції бурої худоби” (м. Київ, 1996 р.) ;

-наукових конференціях викладачів та аспірантів Сумського

державного аграрного університету (м. Суми, 1997, 1998, 1999) ;

– науковій конференції зооінженерного факультету Сумського державного аграрного університету, присвяченій професору Лобанову В. Т. (м. Суми, 1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 – у фахових виданнях, передбачених ВАК України.

Структура дисертації. Загальний обсяг роботи 143 сторінки, у т. ч. 29 таблиць, 7 рисунків. В додатках 16 таблиць та акти з виробництва. Дисертація має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел – 197 найменувань, в т. ч. 30 – на іноземній мові.

 

 

Науково-виробничі дослідження були проведені в державному племінному заводі “Михайлівка” Лебединського району Сумської області протягом 1995-1998 років. На дослід добирали чотири групи повновікових корів 3 – 5 лактації, по 15 голів у кожній, за схемою (табл. 1).

 

Таблиця 1

Схема досліджень

 

В кожну групу підбирали аналогів за віком, кількістю отелень, стадією відтворного циклу. Всі корови отелились в кінці грудня 1995 – на початку січня 1996 років. Піддослідні тварини утримувались в однакових умовах, годівля була за нормами відповідно їх продуктивності.

Лабораторні дослідження по вивченню складу, якості та технологічних властивостей молока, а також результатів виробництва молочних продуктів проводили в лабораторії кафедри технології виробництва і переробки продуктів тваринництва Сумського державного аграрного університету та молокопереробного цеху підсобного господарства Сумського АТ НВО ім. Фрунзе.

Характеристику типу будови тіла корів здійснювали за 7 основними промірами на 2- 4 місяці лактації. На їх основі вираховували індекси будови тіла.

Молочну продуктивність вивчали за результатами щомісячних контрольних доїнь протягом всієї лактації. Середні добові проби молока по 15 тваринах кожної групи щомісячно, а також проби збірного молока від піддослідних груп в окремі періоди року аналізували за 15 основними показниками, які характеризують склад, фізичні, мікробіологічні, біохімічні та технологічні властивості молока корів різних генотипів.

Технологічні властивості молока вивчали щосезонно. Кількість молока, яке постачали для переробки на твердий сичужний сир та вершкове масло, кожного разу була пропорційна добовому надою від 15 голів корів конкретної піддослідної групи.

Виробництво масла та сиру проводили згідно діючих інструкцій. Закриту експертизу сиру здійснювали у відповідності з ТУ 05747991. 01-95 сыр “Фрунзенский” на 17 день після виготовлення. Физико-хімічний аналіз готових молочних продуктів проводили за загально прийнятими методиками.

Жирнокислотний склад молока і сирів визначали на приладі “МСБХ” ВАТ

“SELMI” за часопрольотною плазменно-десорбційною мас спектрометрією, амінокислотний склад молока та сиру – на автоматичному аналізаторі Т 339, загальний білок та неказеїновий азот – за Кьельдалем в модифікації ВІТа.

Економічну ефективність використання бурих корів різних генотипів встановлювали по молочній продуктивності за лактацію та кількістю молочних продуктів, які можливо отримати в середньому на одну корову за рік.

Біометричну обробку експериментальних матеріалів проводили за методикою М. О. Плохинського (1969) з використанням ЕОМ IBM PC/AT – 486 DX та програмного забезпечення компанії “Microsoft”.

 

 

Жива маса та тип будови тіла. За живою масою корови лебединської породи були дещо більшими, ніж швіцької (р0, 05). В той же час повновікові корови швіцької породи перевищували лебединських за глибиною і шириною грудей, а також шириною в маклоках (р0, 05). Інші проміри тіла у тварин різних генотипів практично не розрізнялися. Помісні корови мали проміри тіла, середні показники яких частіш за все займали проміжне місце між вихідними породами.

Молочна продуктивність корів. Порівнювання молочної продуктивності корів чотирьох генотипів (табл. 2) показали перевагу швіцьких тварин