Продуктивність, склад та технологичні властивості молока корів бурих порід різних генотипів

Дослідне варіння сиру з молока бурих корів різних генотипів засвідчило, що від 1 лебединської тварини за лактацію можна отримати приблизно 262 кг сиру, швіцької – 405 кг, або на 143 кг більше. Перевищення у кількості сиру з молока 1 корови ІІІ і ІV груп над лебединською породою складає відповідно 115 і 78 кг.

В цілому можна зазначити, що за економічною ефективністю, надоєм залікового молока, одержанням молочних продуктів і надходженням грошової виручки перевага була на боці швіцьких корів та помісей їх з лебединськими тваринами.

 

 

1.В Україні, в тому числі і на Сумщині проводиться робота по виведенню нової бурої молочної породи. Актуальним при цьому є вивчення якісного складу та технологічних властивостей молока, а також якості молочних продуктів, отриманих від корів вихідних порід та їх помісей.

2.Корови різних генотипів за екстерєрними особливостями істотної різниці не мали. Виключення складали корови лебединської породи, які переважали швіцьких тварин за живою масою (р0, 05), а швіцькі корови лебединських – за глибиною і шириною грудей, та шириною в маклоках (р0, 05). В цілому величини промірів та індексів будови тіла корів усіх груп знаходились у межах, звичайних для молочно-мясних порід великої рогатої худоби.

3.Найвищою молочною продуктивністю серед генотипів, що оцінювали виділялись корови швіцької породи, які на 1247 кг (р0, 001) молока перевищували за лактацію лебединських тварин, на 391 кг напівкровних тварин та на 650 кг (р0, 05) корів з 75% крові за швіцькою породою.

4.За хімічним складом молока корів виявлена різниця між дослідними групами з невеликою вірогідністю. Середній вміст жиру в молоці по групах мінімальним (3, 79%) був у лебединських тварин і максимальним (4, 09%) у корів швіцької породи. Вміст жиру в молоці помісних тварин був у межах зазначених показників. За концентрацією білка виявлена незначна різниця: 3, 27% у лебединських та 3, 35% у швіцьких та напівкровних тварин. Деяка перевага за вмістом казеїну спостерігалася також в молоці швіцької та помісної худоби.

5.Різниця за діаметром і кількістю жирових кульок в молоці корів різних генотипів привела до суттєвих змін у технологічному процесі при виробництві масла. Так, максимальний показник за діаметром жирових кульок був в молоці швіцьких та напівкровних помісних тварин (3, 61 --3, 64 мкм), відповідно тривалість сколочування масла з вершків цих груп була мінімальною (33 – 35 хвилин). Найменшими за діаметром жирові кульки були в молоці корів лебединської породи (3, 42 мкм), тривалість сколочування масла з вершків цієї групи – 44 хвилини.

6.Суттєвої різниці за жирнокислотним складом між тваринами різних груп не виявлено, вплив породи на цей показник незначний. Однак за сезонами року одержані деякі розбіжності. У весняний період в молоці всіх груп спостерігався найменший вміст ненасичених жирних кислот. У порівнянні з літнім періодом кількість ненасичених жирних кислот у весняний період була менше на 7 – 11%, що, в свою чергу, суттєво вплинуло на смакові якості масла. Так, літнє масло має кращий смак, але воно гірше зберігається.

7.За амінокислотним складом молоко корів всіх піддослідних груп в різні періоди року істотної різниці не мало. За сумою незамінних амінокислот молоко напівкровних помісних корів мало 14, 54 г / кг, а самий низький показник був у лебединських тварин, який складав 13, 63 г / кг. Це говорить про високу біологічну повноцінність молока корів бурих порід різних генотипів. Сири, вироблені з молока всіх піддослідних груп мали високу бальну оцінку (91, 2 – 92, 1 бали) і були віднесені до вищого сорту.

8.За витратами молока на виробництво сиру кращими були напівкровні тварини (ІІІ група). В середньому за чотири дослідні варки в цій групі на 1 кг сиру витрати молока склали 9, 7 кг, тобто на 1 кг менше, ніж молока лебединських корів (р0, 05) і на 0, 3 кг менше порівняно з швіцькими та помісними тваринами IV групи.

9.Вартість додаткової молочної продукції в 1996 році на кожну швіцьку корову склала 436, 7 грн в порівнянні з лебединською, а помісні напівкровні та тварини з 75% крові за швіцькою породою переважали лебединських відповідно на 273, 5 і 181, 3 грн. При цьому слід зазначити й більші грошові надходження від продукції зазначених корів при переробці їх молока на вершкове масло та сир.

Пропозиції виробництву

Для підвищення молочної продуктивності та покрашення технологічних властивостей молока корів лебединської породи доцільно їх схрещувати з високоякісними швіцькими плідниками.

Молоко швіцьких та помісних тварин має добрі технологічні властивості та якісні характеристики, на підставі чого рекомендуємо його широко використовувати в молочній промисловості при виробництві масла і сиру вищих сортів.

В процесі виготовлення твердого сичужного сиру на малих підприємствах з використанням зарубіжного обладнання проводити нормалізацію молока корів бурих порід по визначенню масової частки жиру за розробленою методикою.

 

 

1.Состав и технологические свойства молока коров разных породосочетаний /Машкин Н.И., Овчаренко В.Н., Педос А.А., Тарасова Т.А. //Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 110 -летию со дня рождения Потемкина Н. Д. – Харьков: РИО ХЗВИ, 1995. –