Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно-запальних захворювань м’яких тканин

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

його показників.

 
ВИСНОВКИ
 
В дисертації приведені результати поглиблених лабораторних, експери- ментальних і клінічних досліджень та обґрунтування розробки нових методів профілактики післяопераційної ранової інфекції. Застосування нових, створених на основі антисептика декаметоксину і високодисперсного аморфного кремне- зему, лікарських засобів покращило результати оперативного лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин.
1. Частота гнійно-запальних захворювань м’яких тканин залишається високою і не має тенденції до зниження. Хворі з гнійними процесами щорічно складають від 8, 8% до 14% від загальної кількості хворих хірургічного стаціонару. В структурі хірургічної летальності у 40, 1% померлих в хірургічному відділенні смерть в тій чи іншій мірі пов’язана з інфекцією. Основними збудниками гнійно-запальних процесів м’яких тканин залишаються стафілококи (61, 3%), грамнегативні палички (18, 9%) та їх асоціації (9, 2%), які характеризуються високою стійкістю до антибіотиків.
2. В лікуванні гнійно-запальних захворювань головна роль належить хірургічній операції, яка потребує від хірурга високої кваліфікації. Некваліфіковано виконана первинна хірургічна обробка гнійного осередку, особливо в анатомічно складних ділянках, приводить до ускладненого перебігу запальних процесів і в 6, 2% випадків потребує повторних оперативних втручань. Радикально виконана операція, адекватне дренування і раціональний підбір антибактеріальної терапії є запорукою успішного лікування гнійно-запальних захворювань.
3. Вітчизняний антисептик декаметоксин характеризується високою протимікробною активністю по відношенню до стафілококів, збудників анаеробної інфекції, грибів та інших мікроорганізмів і низькою по відношенню до сімейств Pseudomonas i Proteus внаслідок їх природної стійкості до катіонних детергентів. Введення до складу багатокомпонентних антисептиків на основі декаметоксину перекису водню посилює його протимікробну активність відносно Pseudomonas i Proteus у 16 разів внаслідок взаємопотенцюючої дії. Застосування декаметоксину для лікування гнійно-запальних осередків підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.
4. Порівняльними дослідженнями встановлена висока ефективність застосування декаметоксину і препаратів на його основі для лікування гнійних ран в І фазі. Багатокомпонентний антисептик палісан, завдяки широті протимікробної дії, може застосовуватися для обробки і лікування гнійних осередків незалежно від виду збудника і скорочує термін очищення від гнійно-некротичних мас на 2, 6 доби.
5. Високодисперсний кремнезем забезпечує адсорбцію мікроорганізмів із водяного середовища до 109/мл мікробних тіл при концентрації препарату 13, 2 мкг/мл незалежно від виду і патогенності мікроорганізмів, проте прямою антисептичною активністю він не володіє. Розроблені нові лікарські композиції на основі високодисперсного кремнезему проявляють адсорбуючу, пролонговану некролітичну та антисептичну дію. Застосування цих препаратів скорочує термін очищення рани від некротичних тканин, зменшує ранову інтоксикацію організму і сприяє елімінації мікроорганізмів із рани.
6. Використання автологічних еритроцитарних тіней в якості транспортної системи для підведення антибіотика в осередок запалення забезпечує високу концентрацію препарату безпосередньо в рані, що сприяє скороченню термінів очищення рани на 3, 7 доби, прискоренню початку крайової епітелізації та зменшує термін перебування хворого в стаціонарі.
7. Гнійно-септичні захворювання м’яких тканин знижують активність неспецифічної резистентності організму, яка при важких формах захворю- вання потребує додаткової корекції. Застосування ультрафіолетового і лазерного опромінення крові сприяє більш швидкій нормалізації показників неспецифічної резистентності організму і прискорює загоєння рани.
8. Плівкоутворююча композиція амосепт, створена на основі декаметоксину, має пролонговану антисептичну дію. Антисептична обробка шкіри операційного поля амосептом забезпечує її стерильність на протязі оперативного втручання у 92% хворих, в той час як при обробці препаратами йоду вона зберігається тільки у 80%. Застосування амосепту для хірургічної антисептики шкіри операційного поля при “чистих” і “умовно чистих” операціях зменшує кількість нагноєнь післяопераційних ран.
9. Виконання “забруднених” і “брудних” операцій завжди супроводжується мікробним забрудненням операційної рани. Обробка мікробно забруднених ран 3-3, 5% розчинами натрію хлориду зменшує кількість мікроорганізмів в рані і післяопераційних інфекційних ускладнень.
 
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
 
Хірургічна обробка гнійного осередку повинна виконуватися, по можливості, по типу його радикального висічення в межах здорових тканин.
Висока протимікробна активність та широкий спектр дії декаметоксину і антисептичних препаратів на його основі, особливо палісану, дозволяють застосовувати їх для лікування гнійно-запальних осередків, незалежно від виду збудника.
Для лікування гнійних ран, що містять велику кількість некротичних тканин та густий гній, доцільно застосовувати комбіновані препарати “Лізосил” та “Лізетокс”, які мають некролітичну, протимікробну і високу сорбційну здатність.
Ендогенна інтоксикація, що зумовлена місцевим гнійно-запальним процесом, пригнічує активність неспецифічних факторів природного захисту організму. Розроблений метод визначення імунологічної реактивності організму (ІРО) дає можливість без особливих витрат і в короткий строк визначити загальний стан неспецифічного захисту організму і контролювати ефективність імунокорегуючих заходів.
Для профілактики і лікування гнійно-некротичних процесів найбільш оптимальним методом антибіотикопрофілактики і антибіотикотерапії є метод внутрішньоартеріального введення антибіотиків в еритроцитарних тінях-носіях.
Антисептичну обробку шкіри операційного поля амосептом виконують після її попередньої гігієнічної підготовки і змащування спиртом. На суху шкіру стерильною марлевою кулькою тонким шаром наносять амосепт і чекають 1, 5-2 хв поки не утвориться суха плівка. Потім поле обкладають стерильною білизною і виконують операцію. Стерильність шкіри, обробленої амосептом, зберігається на протязі 2-4 годин.
Для зменшення мікробної контамінації операційної рани при виконанні “забруднених” операцій рану рекомендується обробити 3-3, 5% розчином натрію хлориду і осушити. При необхідності рану можна обробити повторно.
 
Список опублікованих праць за темою дисертації:
 
1. Антисептики у профілактиці й лікуванні інфекцій. Антисептики в профилактике и
Фото Капча