Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
15
Мова:
Українська
самовизначення і професійний вибір.
Специфічні моменти самосвідомості, формування Я-концепції, включаючої образ «Я-професіонала», залежать від ступеня узгодженості ідеального і реального «Образу-Я» і ідеального і реального образу професії. Співвідношення «Я-реального» і «Я-ідеального» визначає вимогу людині до себе. Потреби в задоволенні власного «Я» (самоповазі, власній значущості і компетентності) повинна реалізуватися в самоствердженні і самовираженні людини в його прагненні проявити себе.
Не тільки пізнання, але і здійснення себе формує самосвідомість людини, його «Внутрішнє-Я», його мотивацію.
Здійснення себе в професії включає формування образу професії, особливе на етапі вибору сфери професійної діяльності.
Образ майбутньої професії достатньо складна освіта, що включає емоційні і когнітивні компоненти. Відповідність емоційно-оцінних компонентів істотним змістовним компонентам професії робить вибір обґрунтованим і реальним. Для обґрунтованості професійного вибору необхідно також, щоб вимоги з боку професії відповідали можливостям людини. Інакше в самосвідомості людини накопичується негативний життєвий досвід, формуються своєрідні способи рішення задач, що встають перед ним, – відхід від проблем, їх ігнорування і т. д.
Професійне самовизначення і профконсультація
У сучасному суспільстві актуально і гостро встає проблема конкретної психологічної допомоги людям в їх професійному самовизначенні. Задача психолога в цій ситуації полягає в тому, щоб дати людині психологічні засоби дозволу його особових проблем, пов'язаних з професійним самовизначенням. Психологи можуть на основі діагностики цих психологічних проблем допомогти людині в здійсненні професійного вибору, або забезпечити передумови до здійснення цього вибору в майбутньому.
Для вирішення психологічних проблем в професійному самовизначенні особи недостатньо дати рекомендації про те, яка професія підходить, а яка не підходить індивіду. Психолог повинен забезпечити умови, стимулюючі зростання людини, внаслідок чого консультований сам міг би узяти на себе відповідальність за той або інший професійний вибір. Психологічне консультування перш за все допомагає людині побачити і усвідомити свої проблеми, стимулює розвиток особи, обкреслює зону можливих дій для дозволу проблем, висвічує сильні і слабкі сторони індивідуальності, намічає реальні кроки до успіху. Найважливішим моментом професійного консультування є пошук індивідуальної дії, адекватної конкретній психологічній проблемі кожної людини. Визначення зони найближчого професійного розвитку є психологічною підставою для вибору способів і методів. Перш за все необхідно визначити, наскільки запит консультованого (тобто те, і ніж він бачить свою проблему) відповідає реальній проблемі професійного самовизначення людини, а потім підвести його до цієї реальності. Для діагностики психологічних проблем, пов'язаних з професійним самовизначенням, іноді буває достатнє бесіди психолога з консультованим, але в більшості випадків потрібне проведення комплексного діагностичного обстеження за допомогою психологічних методик, що дозволяють визначити:
- ціннісні орієнтації і установки;
- найближчі і перспективні життєві плани і професійні наміри;
- рівень сформованості уявлень про професію;
- рівень розвитку самооцінки;
- здібності, схильності і інтереси;
- рівень розвитку професійної мотивації;
- особові особливості;
- реальні життєві умови (сімейні відносини, здоров'я, матеріальне забезпечення і ін.).
Інформації, одержаної в результаті такого комплексного обстеження, як правило, буває досить, щоб визначити специфіку психологічних проблем даного індивіда. Іноді попередня бесіда з консультованим дозволяє обмежити круг необхідних діагностичних методик для виявлення передбачуваної психологічної проблеми. Тут важливим є спостереження за поведінкою консультованого під час спілкування і обстеження (що йому цікаво, що нецікавий, що важке, що незрозуміло, в чому виявляється його пізнавальна активність, емоційне відношення, відмови і т. д.).
Можна виділити ряд типових психологічних проблем, пов'язаних з професійним самовизначенням особи. До них перш за все відносяться:
1. Розузгодження ідеального і реального образу вибираної професії.
2. Уявлення про свої особисті ціннісні орієнтації не відповідають своїм уявленням про цінності, що забезпечують успіх в професійній діяльності в нових економічних і соціальних структурах.
3. Розузгодження реальної і ідеальної мотивації професійного вибору
4. Неадекватна самооцінка.
Рішення будь-яких психологічних проблем пов'язане перш за все з усвідомленням і ухваленням цих проблем, з розвитком самосвідомості людини. Люди, що стоять на порозі професійного вибору, володіють особливим психологічним настроєм до самопізнання. Для них характерні: прагнення розібратися в собі, оцінка своїх можливостей в сучасному світі, у тому числі і в професійному, прагнення оцінити, які умови можуть сприяти, а які заважати входженню в світ професії. Найбільшою сензитивністю в розвитку професійної самосвідомості володіють люди старшого шкільного і юнацького віку, для яких проблема професійного і особового самовизначення є насущною і актуальною.
В умовах професійного консультування, разом з використовуванням класичних методик, направлених на вивчення особових особливостей, інтересів, схильностей і здібностей, особлива увага слідує приділити методикам, що досліджують самосвідомість і самооцінку людини. Знання найзначущіших і актуальніших параметрів самосвідомості і самооцінки дозволяють до певної міри визначити способи психологічної дії.
Корекція ідеального образу професії і ідеального образу «Я» пов'язана з усвідомленням професійних цінностей і утворенням нових ціннісних орієнтації. Корекція реального «Я» пов'язана з усвідомленням своїх можливостей, з досвідом нових переживань і нових відносин людини з навколишнім світом і з собою.
Методи діагностики професійної самосвідомості і ціннісних орієнтацій
Використовування в професійному консультуванні методик, направлених на виявлення самосвідомість і самооцінки людини, дає не тільки діагностичний, але і, в деякій мірі, психокоректувальний ефект.
1) У практиці професійного консультування застосовується, наприклад, методика І.