Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Приклади об’єктів інтелектуальної власності

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
Характеристика об'єктів промислової власності
Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
Об'єкти авторського права і суміжних прав
Правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Відповідно до Конституції України, яка гарантує кожному громадянину свободу художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює свої власні механізми захисту інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, які виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Поняття «інтелектуальна власність» виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері науки, виробництва, мистецтва і літератури.
У найширшому розумінні інтелектуальна власність означає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах.
У загальновживаному розумінні «інтелектуальна власність» – це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є об’єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.
За традицією, що склалася, інтелектуальну власність поділяють на «авторське право і суміжні права» та «патентне право» (право промислової власності), спільною істотною ознакою яких є те, що об’єктами авторських прав та прав промислової власності виступають саме результати творчої діяльності людини.
Авторським правом регулюються відносини, які виникають в процесі створення та використання літературних, музичних і художніх творів, витворів кінематографії, наукових праць, серед яких необхідно виділити комп’ютерні програми та бази даних.
Інститутом суміжних прав регулюються відносини, пов’язані зі створенням та використанням результатів творчої діяльності (наприклад, виконавська діяльність артистів, фонограми, відеограми тощо).
«Патентне право» охоплює охорону винаходу за допомогою патенту, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства про товарні знаки і торгові найменування, а також законодавства про охорону промислових зразків.
Слід зазначити, що досить часто поняття «промислова власність» розуміється як таке, що означає рухому і нерухому власність, яка використовується в процесі промислового виробництва, але насамперед промислова власність є інтелектуальною власністю і, таким чином, має відношення до творінь людського розуму (наприклад, винаходи, промислові зразки, товарні знаки тощо).
Крім традиційних об’єктів, що охороняються авторським правом і суміжними правами, а також правом промислової власності, правовій охороні підлягають чимало результатів інтелектуальної діяльності, наприклад сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця (секрети виробництва, зокрема ноу-хау).
У 1967 році у Стокгольмі було підписано Конвенцію, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОВІ), якою визначено, що до інтелектуальної власності належать права на:
літературні, художні та наукові твори;
виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;
винаходи у сферах людської діяльності;
наукові відкриття;
промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;
захист від недобросовісної конкуренції;
усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.
При розробленні національного законодавства України у сфері інтелектуальної власності було висунуто завдання – максимально використати правові норми, визнані всіма цивілізованими країнами світу.
 
Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності
 
Класифікація об'єктів інтелектуальної власності, визначена Цивільним кодексі України, відповідно до міжнародної класифікації, є наступною.
Для зручності всі об'єкти поділені на три групи:
об'єкти промислової власності;
нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності;
об'єкти авторського права і суміжних прав.
Серед них виділяють:
об'єкти авторського права:
літературний твір;
музичний твір;
твір зображувального мистецтва;
твір декоративно-прикладного мистецтва;
твір архітектури;
твір картографії;
фотографічний твір;
складений твір;
база даних;
комп'ютерна програма;
аудіо-візуальний твір;
сценічний твір;
твір в області науки;
твір у перекладі;
твір у переробці;
об'єкти суміжних прав:
виконання твору;
фонограма, відеограма;
передача організації мовлення;
об'єкти права промислової власності:
винахід;
промисловий зразок;
корисна модель;
засоби індивідуалізації учасників господарського обігу;
комерційне найменування;
знак для товарів та послуг;
доменне ім'я;
географічне зазначення;
нетрадиційні об'єкти ІВ:
наукове відкриття;
раціоналізаторська пропозиція;
топографія інтегральної мікросхеми;
сорт рослин;
порода тварин;
комерційна таємниця;
захист від недобросовісної конкуренції;
фольклор та традиційні знання.
 
Характеристика об'єктів промислової власності
 
Винахід (корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).
Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини, що спрямована на досягнення декоративності зовнішнього вигляду виробу. Промисловий зразок повинен задовольняти як естетичні так і ергономічні потреби споживачів, тобто бути виріб має бути зовнішньо привабливим і у той же час бути здатним виконати призначену йому функцію.
Зорова привабливість є одним з тих факторів, що впливають на рішення споживачів віддати перевагу якомусь одному продукту перед іншими. Це особливо важливо в тих випадках, коли в наявності на ринку мається широкий асортимент виробів, що виконують однакову функцію. У випадках, коли технічні характеристики різних виробів, що пропонуються різними виробниками, є порівняно однаковими, саме естетична привабливість буде визначати вибір споживача.
Історично поява правової охорони промислових зразків тісно пов'язана з розвитком індустріалізації і технології масового виробництва. У Великій Британії першим законом, за яким промисловим зразкам надавалась правова охорона, був Закон 1787 року про нанесення малюнка і набиванню лляних, бавовняних, міткалевих і муслінових тканин. Зазначений закон надавав правову охорону на період двох місяців “будь-якій особі, що винайде, нанесе малюнок і наб'є тканину або буде заставлена винайти, нанести малюнок і набити тканину, і стане власником будь-якого нового й оригінального зразка (чи зразків) для набивних лляних, бавовняних, міткалевих і муслінових тканин”.
Фото Капча