Принципи формування екологічних понять на уроках Біології

 

 

У наш час будь-яка наука має свій понятійний апарат. Без системи понять розвитку науки не відбувалося б. Що ж таке поняття?

З психологічної точки зору поняття – це результат узагальнення властивостей одиничних, конкретних предметів і явищ. [11]. Найабстрактніші поняття пов'язані з відчуттями, які виникають у результаті впливу матеріальних предметів на наші органи чуття. Реальність понять виявляється у мові, через слово. Слово, що визначає певне поняття з будь-якої галузі науки і техніки, називається терміном. Оволодіння поняттями не означає засвоєння лише загальних ознак, притаманних усім предметам чи явищам, таке засвоєння було б чисто формальним. Людина знала б тільки загальне, виражене у слові, і не збагнула б часткового, яке розкривається у безпосередньому чуттєвому пізнанні. [12].

З розвитком виробництва і науково-технічних досліджень знання людей збагачуються, відкриваються нові поняття. Відображаючи істотні ознаки предметів матеріального світу, зв'язки і відношення між ними, поняття вступають у взаємозв'язки одне з одним, складаючи систему понять певної науки.

Всі наукові поняття, відображаючи дійсність, стають рухомими і гнучкими, як і самі предмети і процеси. Поняття поєднують у собі багатство одиничного, особливого і всезагального. Вони служать не лише знаряддям теоретичного проникнення людини в сутність явищ, а й сприяють також практичному перетворенню матеріального світу в інтересах людства. [12].

Отож, такі науки як біологія та екологія теж мають свої екологічні поняття. Оволодіння ними в учнів розпочинається вже з перших років навчання. На першому місці стоїть завдання сформувати в учнів основні екологічні поняття як дидактичної основи розвитку природопізнавальних інтересів, зокрема:

1. Про багаторівневу організацію природи.

2. Про зв'язки (причинно-наслідкові, просторові, в часі) процесів, явищ, компонентів природи.

3. Про антропогенний вплив на природу (позитивний, нейтральний, негативний, тимчасовий, тривалий тощо).

4. Про джерела забруднення природи.

5. Про види забруднень.

6. Про характер, діапазон дії, наслідків забруднень (розрив зв'язків, порушення рівноваги, кругообігу речовин у природі, поява негативних явищ, зменшення біопродукції, біомаси тощо).

7. Про необхідність охорони природи. [6].

Система екологічних понять є важливою складовою частиною загальної системи біологічних понять шкільного предмета і тому обумовлена специфікою його змісту в кожному окремому курсі і віковими особливостями учнів. Разом з тим ця система відображає основи наукових знань екології на сучасному етапі.

В курсі ботаніки розвиваються екологічні поняття тільки трьох родів: про середовище і фактори середовища, екологію організмів і біоценології. В системі екологічних понять курсу ботаніки відсутні поняття популяційно-екологічного ряду, так як доступне вивчення їх в школі може бути проведено тільки на прикладі видів тварин, у відповідності з цим поняття даного ряду включаються у вивчення вперше в курсі зоології, а конкретизуються і розвиваються у складні в курсі загальної біології. [8].

У курсі загальної біології особливо широко представлені екологічні поняття про абіотичні фактори середовища, рівень пристосованості організмів і виявлення властивостей організмів у залежності від умов навколишнього середовища. [2]. Ця екологічно співвідноситься з навчальним змістом даного курсу, в якому вивчаються рослини та їх органи по елементах окремих біологічних наук, які в підсумку створюють цілісне, складне поняття про організм і його взаємозв'язок з середовищем. Поняття про абіотичні фактори створюються шляхом розвитку окремих понять про конкретні фактори середовища. Це світло, температура, волога, повітря, вітер, мінеральні солі та ін. У тісному зв'язку з ними формуються і розвиваються поняття про вияв властивостей організмів у залежності від впливу екологічних факторів. Пов'язані між собою змістом, ті та інші формуються разом.

Надалі в курсі ботаніки серед екологічних понять перше місце займає розвиток понять про біотичні фактори і рослинні угруповання. Поняття про біотичні фактори є комплексним, охоплює в своєму змісті знання трьох груп факторів – фітогенних, зоогенних і антропогенних. Цілісне і абстрактне поняття «біотичні фактори» утворюються у курсі загальної біології. В курсі ж ботаніки (пізніше і в зоології) утворюються окремі елементи цього складового екологічного поняття, зокрема й ті, а саме «вплив рослин на природу», охоплюючи знання про вплив рослин на середовище, вплив рослин на рослин, значення рослин в житті тварин, «взаємовідношення між організмами», «вплив тварин на життя рослин», «вплив людини на життя рослин, на рослинні у групування, на природу». [2].

У системі екологічних понять курсу зоології находять відображення всі чотири ряду понять. До простих належать «образ життя», «комахоїдні», «травоїдні» і т. д. Більш узагальнені є такі поняття, як «середовище», «середовища існування організмів», «абіотичні фактори», «біотичні фактори», «тварини як фактор в природі», «місцепроживання», «біоценоз». У зоології, як і в ботаніці, широко представлені поняття про риси пристосування організмів і проявлення властивостей живих організмів. При цьому в характеристиці рис пристосування організмів, крім анатомо-морфологічних і фізіологічних, відображаються і поведінкові властивості.

В системі екологічних понять курсу анатомії, фізіології і гігієни людини представляли головним чином екологічні поняття двох перших рядів – про середовище і фактори середовища і про екологію організмів. Поняття популяційно-екологічні в даному навчальному курсі відсутні, а з біогеоценотичних можуть лише застосовуватися екологічні поняття: «ланцюги харчування», «кругообіг речовин у природі», «біогеоценоз», «культурний біогеоценоз»,