Принципи забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів

Стійкість VХ на місцевості (шкірнорезорбцій дія) : улітку – від 7 до 15 діб, узимку – на весь період аж до настання тепла.

До отруйних речовин нервово-паралітичної дії належить також зоман (GD), що за своїми властивостями посідає проміжне місце між зарином і VХ.

Нервово-паралітичні ОР здатні уражати людину за будь-якого способу надходження в організм. У разі потрапляння в організм через органи дихання за легкого ступеня ураження спостерігаються погіршення зору, звуження зіниць очей (міоз), утруднення дихання, почуття тяжкості в грудях (загрудинний ефект), посилюється виділення слини та слизу з носа. Ці явища супроводжуються сильними головними болями й можуть тривати 2-3 доби. У разі впливу на організм смертельних концентрацій ОР виникають сильний міоз, ядуха, рясне слино- і потовиділення, з’являються почуття страху, блювота, пронос і судоми, що можуть тривати кілька годин. Смерть настає від паралічу дихальних м’язів і зупинки серця.

За дії ОР через шкіру картина ураження подібна до інгаляційної. Відмінність лише у тому, що симптоми виявляються через деякий час (від декількох хвилин до кількох годин). При цьому з’являються скорочення м’язів в місці потрапляння ОР, потім судоми, м’язова слабкість і параліч.

Перша допомога. Ураженому необхідно надягти протигаз (у разі потрапляння аерозолів або крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надягають тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП). Потім слід за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з аптечки індивідуальної ввести антидот й вивезти ураженого із зараженої території. Якщо впродовж 10 хвилин судоми не припиняться, необхідно повторно ввести антидот. Коли є потреба, зробити штучне дихання. У разі зараження ОР шкіри, потрібно якнайшвидше обробити заражені ділянки за допомогою ІПП, а ураженого негайно доставити в медичну установу.

Наявність нервово-паралітичних ОР у повітрі, на місцевості й техніці виявляють за допомогою приладів хімічної розвідки.

Охарактеризуємо отруйні речовини загальноотруйної дії. Отруйні речовини загальноотруйної дії, потрапляючи в організм, порушують передачу кисню з крові до тканин. Вони є найбільш швидкодіючими ОР. До них належать синильна кислота (АС) і хлорціан (СК).

Синильна кислота – безбарвна рідина, що швидко випаровується і має запах гіркого мигдалю. Не заражає місцевість і техніку. Дегазацію приміщень, закритих машин здійснюють шляхом провітрювання. На відкритому повітрі можливе значне сорбування синильної кислоти одягом.

Температура кристалізації синильної кислоти становить 14С, тому холодної пори її змішують з хлорціаном чи іншими ОР. Синильну кислоту застосовують за допомогою хімічних авіабомб великого калібру. Ураження настає під час вдихання зараженого повітря.

У разі потрапляння в організм синильної кислоти з’являються такі симптоми: неприємний присмак металу й печіння в роті, оніміння кінчика язика, поколювання в очах, шкрябання в горлі, занепокоєння, слабкість і запаморочення. Потім виникає почуття страху, розширюються зіниці, пульс стає рідким, а дихання нерівномірним. Уражений непритомніє, м’язи починають скорочуватися, розвивається параліч. Смерть настає від респіраторного шоку (зупинки дихання). Дуже високі концентрації викликають так звану блискавичну форму ураження: потерпілий відразу ж непритомніє, його дихання стає частим і поверхневим, потім з’являються судоми, розвивається параліч і настає смерть. Під час ураження синильною кислотою обличчя й слизові оболонки рожевіють. Синильна кислота не має кумулятивної дії.

Перша допомога. На ураженого слід надягнути протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести його у підмасочний простір шолом-маски протигаза. У разі необхідності зробити штучне дихання.

Наявність виявляється синильної кислоти за допомогою приладів хімічної розвідки.

Наступним компонентом хімічної зброї є отруйні речовини психохімічної дії. Зараз на озброєнні деяких армій є психохімічна ОР Бі-Зет (ВZ).

ВZ – біла кристалічна речовина без запаху, погано розчиняється у воді й добре – у хлороформі, діхлоретані й підкисленій воді. Основний бойовий стан – аерозолі. Застосовується за допомогою авіаційних боєприпасів.

ВZ уражає організм, потрапляючи в дихальні шляхи із зараженим повітрям і зараженими їжею й водою. Дія цієї ОР виявляється через 0, 5-3 години. За малих концентрацій виникають сонливість, знижується працездатність. За великих концентрацій спершу впродовж кількох годин спостерігаються прискорене серцебиття, сухість шкіри й сухість у роті, розширення зіниць і зниження м’язової активності. У наступні вісім годин настають заціпеніння та загальмованість мови. Потім розвивається період дії ОР, який продовжується до чотирьох діб. Через 2-3 доби після ураження ОР починається поступове повернення людини до нормального стану.

Перша допомога. На потерпілого слід надягти протигаз і вивести його із зони ураження. Вийшовши на незаражену місцевість, зробити санітарну обробку відкритих ділянок тіла за допомогою ІПП, очі й носоглотку промити чистою водою, витрусити одяг.

Наявність ВZ в атмосфері виявляють за допомогою військових приладів хімічної розвідки.

З воєнною метою можуть застосовувати також отруйні речовини дратівної дії.

Отруйними речовинами дратівної дії є хімічні сполуки, що викликають подразнення очей та органів дихання. Основними представниками ОР цього