Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
 
Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх класифікація
 
Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на певній території, викликане аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом, а також масовим інфекційним захворюванням, що може призвести до людських жертв і матеріальних втрат.
Згідно із сучасним уявленням, надзвичайні ситуації із загибеллю чи несмертельним ураженням 10 і більше людей, які потребують невідкладної медичної допомоги, називають катастрофами.
Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:
 ступенем раптовості: раптові (непрогнозовані) й очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації; складніше – стихійне лихо; своєчасне прогнозування НС і правильні дії дають можливість уникнути значних матеріальних втрат, а в окремих випадках запобігти загибелі людей;
 швидкістю поширення: НС можуть мати вибуховий, стрімкий, помірний і плавний характер. До стрімких найчастіше належать більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійні лиха. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру;
 масштабом поширення: НС можна поділити на об’єктові, місцеві, регіональні, державні та глобальні. До об’єктових і місцевих належать ситуації, які не виходять за межі одного функціонального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональні, державні та глобальні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав;
 тривалістю дії: НС можуть мати короткочасний або затяжний характер. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднення довкілля, відносять до затяжних;
 за характером НС можуть бути умисними й неумисними. До умисних відносять більшість національних, соціальних і військових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха за походженням є неумисними. До цієї групи належить також більшість техногенних аварій і катастроф.
До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні та космічні явища.
Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, урагани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф’яні, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі займистих корисних копалин.
Тектонічні й телуричні небезпечні явища: землетруси, виверження вулканів.
Топологічні небезпечні явища:
 гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення;
 агрологічні: зсуви, силові потоки, обвали, лавини, осипи, цунамі, провал земної поверхні.
Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків комет і штучних космічних апаратів, інші космічні катастрофи.
Надзвичайні ситуація антропогенного походження.
Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водні, трубопровідні.
Виробничі небезпечні явища:
 з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйнування механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалювання конструкції споруд;
 гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву й катастрофічного затоплення) ; прориви гребель з утворенням проривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючого шару ґрунтів або відкладення наносів на великих територіях;
 з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будинках, на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об’єктах видобутку, переробки, зберігання легкозаймистого пального та вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будинках житлового, соціально-побутового й культурного призначення; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; втрата легкозаймистого пального й вибухових речовин;
 з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ виробничого й дослідного призначення з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у довкілля; аварії з викидом (погрозою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ) ; аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали;
 з вивільненням небезпечних хімічних речовин у процесі їх виробництва, переробки або збереження (поховання) ; аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР; утворення й поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій;
 витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуатації об’єктів водопостачання й каналізації; порушення технології в роботі підприємств харчової промисловості; порушення режиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю;
Специфічні небезпечні явища:
 інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних й особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випадки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворюваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія) ; хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідників рослин.
Соціально небезпечні явища:
 війни (війни відносять до спеціальних і соціально небезпечних явищ) ;
 військові конфлікти;
 тероризм, суспільні негаразди, корупція, безладдя в усіх сферах життя;
 алкоголізм, наркоманія, токсикоманія тощо.
Серед природних катастроф найчастішими (90%) є такі чотири види: повені (становлять 40% загальної кількості надзвичайних ситуацій природного походження), тайфуни (на них припадає 20% катаклізмів), землетруси й посухи – по 15%.
Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то кожній надзвичайній ситуації можна дати якісну й кількісну характеристику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог Всесвітнього Інституту Захисту) вважають події з кількістю загиблих не менше 10 осіб.
За даними табл. 3. 1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1: 4. Серед природних катастроф на першому місці повені (8, 15%), далі йдуть землетруси (7, 22%) й урагани (5, 2%). Щодо катастроф техногенного походження, то тут переважають аварії на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському й річковому транспорті (65, 7%).
За ступенем тяжкості, згідно із загальноприйнятою концеп- цією, катастрофи класифікують на:
 малі, з кількістю загиблих і поранених 25-100 осіб, з кількістю людей, які потребують госпіталізації, від 10 до 50;
Фото Капча