Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
69
Мова: 
Українська
Оцінка: 

порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріальних збитків, а також меж поширення уражаючих факторів.

 
Таблиця 5
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ЗЕМЛЕТРУСИ
Сила Середня кількість на рік Радіус струсів, км Прогнози наслідків
за шкалою Ріхтера за 12-бальною шкалою
до 4 IV-V 8000 0-15 Руйнувань немає
4-6 VI-VІІ 900 5-30 Тріщин у будинках, жертв немає
6, 1-7, 0 VІІІ-IХ 140 20-80 Руйнування окремих будинків, одиничні жертви
7, 1-8, 0 Х-ХI 15 50-120 Масові обвалювання будинків. Загибель значної кількості людей
8, 0 ХI-ХІІ I 80-160 Руйнування міст. Масові жертви. Національна катастрофа. Необхідна міжнародна допомога
 
Надзвичайні ситуації поділяють на об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні.
Об’єктові – потерпілих не більш як 20 осіб з них одна людина загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об’єкта виробничого чи соціального призначення.
Місцеві – потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих – 1-2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельністю від 100-300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1% зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.
 
Таблиця 6
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО ПОВЕНІ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ
Вид повені Середня кількість на рік Площа, що опинилася під водою, км2 Кількість загиблих Кількість тих, хто залишився без даху
Сезонні паводки 1-10 на багатьох водоймах 10-100 - -
Вид повені Середня кількість на рік Площа, що опинилася під водою, км2 Кількість загиблих Кількість тих, хто залишився без даху
Затяжні дощі, вихід рік з берегів 1 раз на рік 10-100 одиничні випадки 100-1000
Те ж саме для систем рік і каналів 1 раз на 10 років 100-1000 10-100 30-40% до кількості населення затопленої зони
Руйнування гребель одиничні за всю історію 10-100 100-1000 1000-10 000
Циклони, катастрофи, урагани на всьому узбережжі 1 раз на 10 років 1000-100 000 100 000 100 000- 1 000 000
 
Таблиця 7
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО СНІГОПАДИ, СЕЛЕВІ ПОТОКИ, ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ
Вид стихійного лиха Частота на рік Площа, км2 Кількість загиблих Кількість тих, хто залишився без даху
Снігопади 10-100 Територія населених пунктів одиниці -
Лавини, селеві потоки, зсуви 1-10 1-10 10-100 100-1000
Лісові пожежі 10-100 100-1000 10-100 до 80% населення
 
Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих 3-5 людей; порушені умови життєдіяльності 500-1000 людей; матеріальний збиток становить 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.
Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; матеріальний збиток становить понад 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більш як дві області.
Основною метою такої класифікації є визначення й розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.
Питання для контролю
Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
Надзвичайні ситуації природного походження.
Надзвичайні ситуації антропогенного походження.
Специфічні небезпечні явища.
Соціальні небезпечні явища.
Техногенні небезпечні явища.
 
Радіаційно небезпечні об’єкти
 
Радіаційно небезпечними називають об’єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або останні утворюються в процесі функціонування цих об’єктів.
Нині майже в 30 країнах світу експлуатуються близько 450 атомних енергоблоків, з них 46 – у країнах СНД. Їх загальна потужність становить понад 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями світу, – майже 20%, у Європі її частка становить приблизно 35%.
За всю історію атомної енергетики в світі було зареєстровано понад 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені. У табл. 3. 8. подано найбільші викиди РР, що сталися у ХХ столітті.
Крім небезпеки, що створюють аварії на АЕС, існує ще багато різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо пов’язані з видобутком урану, його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпечними є галузі науки й промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючого випромінювання. Це – ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівське оцінювання якості технічних виробів тощо. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.
Радіаційні аварії за масштабами поділяють на три типи:
 локальні – це аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею;
 місцеві – радіоактивні речовини не поширюються за межі території АЕС;
 загальні – аварії, радіаційні наслідки яких поширюються за територію АЕС.
Основними уражаючими факторами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є:
 хмара зараженого повітря, що утворюється в перший період аварії та поширюється вітром;
 радіоактивно заражена місцевість;
 радіоізотопи, що потрапили в організм людини з водою та їжею;
 комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, термічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму уражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.
 
Таблиця 8
ВИКИДИ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЛИ ЗАГРОЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
Рік, місце Причина Активність, МКu
Фото Капча