Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах та рекреаційно-туристичний потенціал придністровських районів

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ ТА РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНІВ
 
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ6
1. 1 Рельєф
1. 2 Клімат
1. 3. Флора і фауна
1. 4. Природно-заповідний фонд
РОЗДІЛ 2
РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНІВ
2. 1. Історико-культурні ресурси
2. 2. Туристична інфраструктура
2. 2. 1. Заклади розміщення
2. 2. 2. Заклади харчування
2. 2. 3. Туристичні табори та бази
2. 2. 4. Сільській зелений туризм
РОЗДІЛ 3
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
3. 1. Проблемні аспекти розвитку туризму
3. 2. Перспективні напрями розвитку туризму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
ВСТУП
Актуальність. Туристично-рекреаційна сфера, як вагома складова національної економіки, набуває дедалі більшого значення та стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Її розвиток впливає на такі сектори економіки, як транспорт, сільське господарство, торгівля, зв’язок, будівництво, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної переорієнтації економіки.
Річкові долини – яскравий приклад різноманіття ландшафтних неоднорідностей, що виступає визначальною передумовою для розгортання рекреаційної діяльності та множинності його видів. Серед них – Дністровська каньйоноподібна долина – найбільш презентабельний випадок природного різноманіття та складного розчленування рівнинного ландшафту. Однією з найбільш визначальних та репрезентативних особливостей ландшафтного різноманіття річкових долин виступає кліматична неоднорідність. Річково-долинним ландшафтним комплексам в кліматичному розрізі властива своєрідна просторова та часова структури, що накладає свій відбиток на рекреаційні властивості кліматів долини Середнього Дністра та їхню унікальність.
Огляд сучасних вітчизняних напрацювань з даної проблематики свідчить про недостатність досліджень рівнинних природно різноманітних регіонів прикладного рекреаційно-кліматичного змісту, що в умовах інтенсивного розвитку рекреаційно-туристської сфери загострює актуальність таких досліджень.
Особливе місце в розвитку видів туризму в Придністров'ї найближчим часом має належати Дністровському водосховищу.
Власне це і визначає актуальність та практичну цінність даного дослідження.
Об’єкт дослідження – туристично-рекреаційний комплекс зони Середнього Придністров’я, його територіальна та функціональна структура.
Предмет дослідження – особливості та передумови розвитку туристично-рекреаційного комплексу зони Середнього Придністров’я та його територіально-функціональна організація.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є з’ясування перспектив розвитку туризму в Придністровському регіоні. Відповідно до зазначеної мети поставлені наступні завдання дослідження:
  • визначити природні передумови розвитку туризму;
  • проаналізувати динаміки соціально-економічного розвитку регіону та оцінка потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів Придністровських районів;
  • оцінка економічної ефективності функціонування туристично-рекраційного комплексу та перспектив його розвитку на території Придністров’я.
  • дослідити актуальні проблеми та і перспективи розвитку туризму.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань використовувались різні методи дослідження, в тому числі – системний підхід, методи структурно-логічного узагальнення, індексного і порівняльного, статистичного аналізу, експертних оцінок та інші.
Теоретичні основи оцінки погодних умов на організм людини для цілей відпочинку і туризму закладені і можуть бути використані з фундаментальних кліматичних розробок вчених Д. Дьоміної, Є. Ратнера, М. Будико [8], Б. Алісова, Н. Мячкової, В. Сорокіної, Н. Данілової [15], які базуються на врахуванні повторюваності типів погоди, що викликають визначений ступінь напруги терморегуляторних механізмів. В останні десятиріччя відзначалися значною інтенсивністю й зарубіжні дослідження під егідою Комісії по Клімату, Туризму та Рекреації (CCTR) Міжнародної Організації Біометеорології (ISB).
Основою для з’ясування факторів і процесів місцевого кліматогенезу долини Середнього Дністра слугують регіональні компонентні фізико-географічні та комплексні ландшафтні дослідження Середнього Подністров’я, проведені у 1982-1993 рр. фізико-географічним загоном експедиції Чернівецького університету. Ці спостереження знайшли відображення у наукових працях Л. Воропай [10] та М. Куниці, М. Дутчака [18], В. Гуцуляка, М. Рибіна. Останні напрацювання природничо-географічного спрямування Середнього Придністров'я представлені в однойменній колективній монографії українських географів “Середнє Придністров’я”. Також О. Киналь проведений детальний опис клімату території середнього Подністров’я як мезокліматичного підрозділу на основі кліматологічного аналізу статистичної інформації, збору й опрацювання результатів метеорологічних спостережень впродовж останніх 20 років, побудови графіків розподілу метеовеличин у часі та гістограм опадів, що виступає цінним теоретичним та практичним напрацюванням для подальших місцево- та мікрокліматичних досліджень даного регіону.
Структурно робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
 
РОЗДІЛ 1
ПРИРОДНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ПРИДНІСТРОВСЬКИХ РАЙОНАХ
1. 1 Рельєф
Рельєф Дністровського каньйону змінюється від прямовисних скель, до окремих заглибин у вигляді базису стоку малих річок та до окремих ділянок знижень в його асиметричній будові. Там здебільшого поширені споруди, житлові будинки, біля яких розташовані городи з різною культурною, переважно – теплолюбивою рослинністю, зокрема помідорами, перцем, скороспілою картоплею та іншою. Прямовисні скелі найбільше порослі кущами та лісовою рослинністю.
Територія Дністровського каньйону вкрита мережею річок, які протікають з півночі і північного заходу на південь, часто створюючи мальовничі водоспади.
Дністровська долинна система є найбільш перспективною в рекреаційному відношенні частиною Чернівецької області. Своєрідною віссю цієї системи є ріка Дністер. З півночі до Дністра прилягають сегменти Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей, з заходу – Івано-Франківський, а з південного сходу – Молдавський сегменти. Таким чином, Дністровська рекреаційна система є не тільки українською, але і міжнародною.
Найоригінальнішою в межах України є система каньйонів Придністров'я, яку утворює Дністер разом з притоками. Їх
Фото Капча