Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах та рекреаційно-туристичний потенціал придністровських районів

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цiлющi i, навiть, якщо випити з них води, то вiдчуєш хмiль. Першi письмовi згадки про монастир на Бакотi з’явилися у лiтописi князiв Литовських у ХIV столiттi. У ньому розповiдається про зайняття Подiлля литовськими князями Корiатовичами приблизно в 1362 роцi. З лiтопису випливає, що монастир iснував задовго до приходу Корiатовичiв. Радянський академiк Тихомиров, який вiдвiдав iсторичну пам’ятку в 1962 роцi, припускає, що скельний монастир виник у кiнцi ХI-го – на початку ХII ст. Донеслася крiзь багатовiковий час легенда й про зв’язки поднiстровських монастирiв з поднiпровськими. У народi кажуть, що в Бакотi прославився подвигом Антонiй Печерський, який пiзнiше на Київськiй горi заснував Києво-Печерський монастир. Але зв’язки з однодумцями на Днiстрi пiдтримував аж до самої смертi.

До наших днiв також дiйшли розповiдi про трагiчнi подiї, пов’язанi з iсторiєю Бакотського монастиря у серединi ХIII столiття. За цими легендами, у скельному монастирi заховалися вiд татаро-монголiв мiсцевi мешканцi та ченцi. Нападники пропонували їм зректися своєї вiри, але жодна людина не вийшла з печер. Тодi вхiд до монастиря було замуровано, i всi люди загинули. Приблизно на початку ХV столiття обвал верхньої скелi сховав пiд собою деякi давнi монастирськi споруди. З того часу в лiтописах i картах зникає згадка про Бакоту, яка стає простим сiльським поселенням. Iнтерес до скельно-печерного монастиря вiдродився наприкiнцi ХIХ столiття, коли за дорученням Росiйської iмператорської археологiчної комiсiї професор Антонович провiв розкопки i знайшов залишки печерних келiй i монастирської церкви. Тодi було вiдкрито три печери. На скельнiй пiдлозi коридорiв – нiшi гробниць, у деяких було знайдено людськi кiстки. Всього було вiдкрито 17 нiш у стiнах печер та 19 гробниць у скельнiй пiдлозi. У 1893 роцi на мiсцi давньоруської церкви було споруджено нову дерев’яну. Її освятив єпископ Подiльський i Брацлавський Димитрiй. Освячення проходило в присутностi багатьох вiруючих Подiлля та Молдавiї. Але церква проiснувала лише до 1960 року.
Нинi всi бажаючi мають можливiсть вiдвiдати Бакотський монастир.
Історичну цiннiсть цiєї давньоруської пам'ятки важко перебiльшити. Хоч єдина вiрогiдна згадка про монастир в литовсько-руському лiтописi датується 14 столiттям, дослiдники не заперечують, що виникнення печерної обителi можна вiднести ще до перiоду появи в цих мiсцях перших християн. В епоху Київської Русi, за великокняжої доби, монастир вже iснував. Про це говорять знахiдки давньоруської зброї, речей церковного ужитку.
С. Комарів Сокирянського району. Невелика, дуже гарна дерев’яна церква знаходиться в центрі села, на високому плато над Дністром. Церква тридільна одноверха, нава лише незначно ширша за бабинець та вівтар. В невисокому восьмикутному барабані прорізано два вікна, верх увінчано глухим ліхтариком. З півдня до бабинця та до вівтаря прибудовано додаткові приміщення, певно, притвор та паламарня. Мурована двоярусна дзвіниця прибудована з заходу, вона квадратна в плані. Церква та дзвіниця покриті залізом, церква має вертикальне шалювання дошками. Стан церкви добрий.
Стан обліку пам’яток архітектури в Україні є таким, що нові пам’ятки можна відкривати не тільки в таких глухих закутках, як перелічені вище села.
2. 2. Туристична інфраструктура
2. 2. 1. Заклади розміщення
Основою матеріально-технічної бази (МТБ) рекреації та туризму є заклади розміщення або нічлігова база, яка з одного боку зумовлює розвиток туристично-рекреаційної діяльності, а з іншого стимулює діяльність основних форм туристичного потоку. Тому у пропозиції тур продукту даний вид послуг трактується, як вагомий чинник формування величини тур потоку та власне атрактивності самого продукту.
Важливим елементом туристичного бізнесу і невід’ємною складовою розвитку міжнародних та міжрегіональних зв’язків Придністров’я в різних сферах економіки є сучасне готельне господарство.
Ефективність використання підприємств готельного господарства залежить від багатьох факторів: якості обслуговування, зіркової категорії готелів, наявності при підприємствах готельного господарства структурних підрозділів, що надають додаткові послуги, комфортабельності та технічного оснащення номерів.
Величина бази (місткість) закладів розміщення є основним, а тому найважливішим критерієм розвитку туристично-рекреаційної діяльності у регіоні. Вона є також одним із чинників, що визначають туристично рекреаційну атрактивність даного регіону.
Послуги оздоровлення та відпочинку на території Придністров’я надають 4 санаторії-профілакторії загальною місткістю 200 ліжок, 4 бази відпочинку – 333 ліжка та 16 дитячих оздоровчих табори – 3826 ліжок. Не представлені заклади даної спеціалізації у Кельменецькому та Хотинському районах.
Формування сучасної нічлігової бази в окремих закладах розміщення при організації туристично-рекреаційної діяльності в реаліях української адміністративно-правової системи перетворює їх на заклади сфери послуг з комплексним обслуговуванням, що дозволяє уникати деяких податкових зборів (наприклад, готельний збір), а власнику зекономити кошти. Такий статус закладів розміщення не відображає офіційна статистика, що веде до
спотворення даних. Нами було проведено додаткове дослідження, по виявленню та оцінці таких закладів і включення отриманих даних по їх місткості до загальної статистики.
Дані заклади можна умовно можна поділити на дві групи, критерієм може слугувати кількість доступних форм відпочинку та розваг у даному закладі. До першої групи належить більше двох третин даних закладів це туристичні готелі, готельно-ресторані комплекси та ресторан-мотелі. А решта до другої – туристичні комплекси та бази відпочинку, які мають значно більші можливості для різноманітності саме туристичних послуг (розваг) на відміну від готельних комплексів.
Загальна кількість закладів розміщення на території Заставнівського, Хотинського, Скоирянського та Кельменецького районів складає 7 закладів.
Фото Капча