Природні передумови розвитку туризму в придністровських районах та рекреаційно-туристичний потенціал придністровських районів

Також нами відмічено і перспективи розбудови закладів розміщення. А саме планується відкриття ще об’єктів МТБ, з яких це тур комплекси та бази відпочинку.

Середні ціни за проживання у готелі за одну добу

Як правило, головною метою середньостатистичного мандрівника є огляд історичних, архітектурних пам'яток і красивих місць. Тому турист підбирає недорогий затишний готель, в якому він переночує, а вдень продовжить своє ознайомлення з місцевістю.

Рівень середніх цін за проживання у готелі за добу коливається в залежності від декількох факторів: політичної і економічної ситуації в державі, сезонності, маркетингової і цінової політики підприємства. На графіку (рис. 2. 3.) показано криві середніх цін за проживання у готелі за одну добу, які характеризують динаміку цін протягом 2005-2009 років за січень, квітень, липень, жовтень та грудень. Порівняно з 2005 роком, коли середня ціна за проживання становила 59, 0 грн., то в 2009 році вона зросла до позначки 197, 3. Це насамперед говорить про іншу економічну ситуацію в державі та її політику. Тенденція до збільшення середньої ціни за проживання протягом всього року за січень – грудень місяці залишається актуальною протягом всіх років. Так, якщо в 2005 році в грудні місяці середня ціна за проживання становила 66, 6 грн, то в січні 2009 року 211, 8.

Таким чином, МТБ Придністровського регіону на даний момент на стадії розвитку. Недостатність закладів розміщення за офіційними даними статистики компенсується приватними закладами розміщення, які не включені в статистику. В планах розвитку регіону є будівництво туристичних та готельних комплексів на Дністрі, санаторії та бази літнього відпочинку для дітей.

Сьогодні торгівля є однією із сфер економіки, яка динамічно розвивається. Її вплив на розвиток економіки Буковини стає більш вагомим.

Мережа підприємств ресторанного господарства у порівнянні з 2008 роком збільшилась на 48 об’єктів, зокрема відкрилось 5 нових ресторанів, 12 барів та 40 їдалень, натомість закрилось 9 кафе.

Слід відмітити, що збільшення об’єктів ресторанного господарства відбулось у Заставнівському (на 23 об’єкти).

Значне зменшення мережі ресторанного господарства спостерігалось у Кельменецькому районі (на 8 об’єктів).

Мережа ресторанного господарства Заставнівського району підприємств-юридичних осіб Хотинського району також зменшилась на 1 об'єкт (кафе) та налічувала 22 об’єкти на 1286 місць. Таким чином, станом на 1 січня 2011р. у районі працювали 1 ресторан, 19 кафе та 2 їдальні.

Мережа ресторанного господарства підприємств-юридичних осіб Кельменецького району налічувала 15 об’єктів на 913 місць. Порівняно з 2009р. їх кількість збільшилась на 1 об’єкт (кафе). Таким чином, станом на 1 січня 2011р. в районі працювали 2 ресторани та 13 кафе.

Мережа закладів ресторанного господарства Придністровського регіону на 2009 рік складає 78 об’єктів, що у порівнянні з 2000 роком, коли функціонувало 165 об’єктів ресторанного господарства, зменшилось майже в 2 рази. Кількість місць на об’єктах станом на 2009 рік складала 6, 3 тис. в порівняні з 2000 роком, коли кількість місць характеризувались цифрою 7, 1 тис, можна сказати що збереглась тенденція до зменшення протягом 9 років. Але на даний момент стрімкий розвиток туризму в регіоні є приорітетною галуззю розвитку економіки, тому в скорому часі розвиток ресторанного бізнесу стане необхідністю і ефективним рішенням в плані розвитку регіону.

Для зміцнення здоров’я дітей важливе значення має організований відпочинок під час літніх канікул. Одним з найбільш масових та доступних видів організованого відпочинку школярів є проведення літніх канікул в оздоровчих таборах.

Санаторно-курортні (оздоровчі) в досліджуваному регіоні окрім Заставнівського району не виявлено, хоча регіон має для цього всі необхідні природно-рекреаційні ресурси. Загальна кількість санаторно-курортних закладів Заставнівського району складає 3 із кількістю ліжок (місць) 162.

Кількість фактично проведених ліжко-днів (людино-днів) усіма оздоровленими в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах протягом 2008/09 року – 1835.

Середньооблікова кількість працюючих у санаторно-курортних та оздоровчих закладах у 2008/09 році – 11.

Кількість осіб, які оздоровлені у 2008/09 році протягом тривалого часу- 209.

Очевидним є той факт, що МТБ лікувально-оздоровчих закладів в районах не відповідає вимогам, що їх висуває сучасний споживач туристично-рекреаційних послуг в основі яких лежать лікувально-оздоровчі потреби. На нашу думку покращивши якість лікувально-оздоровчих послуг та підвищивши загальний рівень сервісного обслуговування у вже існуючих закладах та створивши ще кілька (два-три) додаткових, на нових ринкових умовах зі спеціалізацією якої потребує ринок і споживачі з інших регіонів, ситуацію можна змінити.

Сільський зелений туризм є «лагідним» до навколишнього природного середовища, тому є одним із найліпших напрямків рекреаційного освоєння природоохоронних територій.

У садибах відпочивальникам пропонують відпочинок на лоні природи у поєднанні з різними видами рекреаційної діяльності: верхова їзда, збір ягід та грибів, піші погулянки та екскурсії, купання та риболовля у річках, катання на лижах (узимку).

Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства: спільно з господинею подоїти корову, під керівництвом господаря – підкувати коня, а всією сім’єю взяти участь у збиранні врожаю. Також у селі можна ознайомитись із народною