Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Природні та антропогенні джерела забруднення повітря, їх вплив на здоров’я людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ 
Людина і біосфера 
Види, джерела, рівні антропогенних факторів 
Вплив забруднення навколишнього середовища на Атмосферу 
Висновок 
Список використаної літератури
 
Вступ
 
Намагаючись розібратися в проблемах впливу людини на навколишнє середовище, способах захисту від негативних проявів цього впливу, людство створило безліч наук і наукових напрямків, кожне з яких оперує своєю термінологією, використовує свої методи досліджень. Однією з таких наук є "Безпека життєдіяльності".  "Безпека життєдіяльності" виникла на стику технічних, природних і соціальних наук. Її можна визначити як прикладну дисципліну, представляє собою систему науково-обгрунтованих інженерно-технічних заходів, спрямованих на збереження навколишнього середовища і здоров’я людини в умовах зростаючого промислового виробництва.  «Безпека життєдіяльності» – це область наукових знань, що вивчає шкідливі, небезпечні та особливо небезпечних антропогенні фактори і способи захисту від них людини в будь-яких умов її проживання.  Антропогенні фактори, що виникають у процесі життєдіяльності, впливають як на навколишнє середовище, так і на саму людину.  Актуальність теми продиктована часом: активізація господарсько-виробничої діяльності у сучасних умовах природокористування та глобальні масштаби її антропогенноговпливу на головні складові біосфери створюють ситуацію гострого екологічної кризи, обумовлену деградацією об’єктів навколишнього середовища. У зв’язку з цим для оптимізації умов взаємодії людини з природою важливою є роль всебічного аналізу навколишнього природного середовища, головними завданнями якого є комплекснаоцінка екологічного резерву біосфери та її потенційних можливостей до самовідновлення і самоочищення, аналіз широкого спектру різних типів впливів (як пріоритетних, так і не пріоритетним) на природні екосистеми і вивчення специфічних особливостей цих впливів  Мета даної роботи – розгляд антропогенних факторів та їх вплив на людину і навколишнє середовище. Розглянемо види, джерела та рівні антропогенних факторів, їх вплив на атмосферу, гідросферу, літосферу і людини, засоби захисту.  Заключна частина роботи – це розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи раціонального взаємодії в системі людина – довкілля.  Джерелами для написання даної роботи послужили навчальні посібники та видання з БЖД, а також інтернет – ресурси.  
 
Людина і біосфера
 
Тиск людини на біосферу почалося задовго до настання етапу промислової еволюції, бо цілі цивілізації загинули ще до нашої ери. Серед вороття загиблих цивілізацій – Середземноморська, цивілізація Майя, цивілізація острова Пасхи і ін Катастрофічні екологічні явища в минулому були в основному пов’язані не з забрудненням природного середовища, як зараз, а з її трансформаціями. Головна з них – деградація грунтів, ерозія, засолення і т.д.  Внаслідок антропогенного навантаження на біосферу виникли нові екологічні проблеми:  • Почалося потепління клімату нашої планети. У результаті «парникового ефекту» температура поверхні Землі за останні 100 років зросла на 0,5-0,6 0С. Джерелами СО 2,відповідальними за більшу частину парникового ефекту, є процеси спалювання вугілля, нафти і газу та порушення діяльності спільнот грунтових мікроорганізмів тундри, які споживають до 40% викидається в атмосферу СО 2; • Значно прискорився процес підйому рівня Світового океану. За останні 100 років рівень моря піднявся на 10-12 см і зараз цей процес десятикратно прискорився. Це загрожує затопленням великих територій, що лежать нижче рівня моря (Голландія, область Венеції, Санкт-Петербург, Бангладеш тощо);  • Відбулося виснаження озонового шару атмосфери Землі (озоносфери), що затримує згубне для всього живого ультрафіолетове випромінювання. Вважається, що головний внесок у руйнування озоносфери вносять хлор-фтор-вуглеці (тобто фреони). Вони використовуються в якості хладоагентов і в балончиках з аерозолями. У 1996 р . була прийнята міжнародна декларація, яка забороняє використання найбільш небезпечних хлор-фтор-вуглеців. При дотриманні умов декларації для повного відновлення озонового шару буде потрібно не менше 100 років і з початку XXI ст. можна очікувати поступове зростання товщини «екрану» озоносфери;  • Відбувається інтенсивне спустошення і збезлісення планети Земля. В Азії та Африці процес опустелювання йде зі швидкістю 6 млн. га в рік. Головною причиною опустелювання є невиправдане зростання поголів’я худоби, витоптують рослинний покрив. У Росії це відбувається в Калмикії і Нижньому Поволжі. Інтенсивно вирубуються ліси в Бразилії і Росії. Зведення лісів призводить до зниження продукції кисню, яка супроводжує процес фотосинтезу;  • Інтенсивно забруднюється Світовий океан. Забруднення супроводжує розробку морських родовищ нафти і є результатом промислових і комунальних стоків в океан. Світовий океан у результаті фотосинтетичної діяльності одноклітинних зелених водоростей дає 2 / 3 продукції кисню, що насичує атмосферу. Найбільшу небезпеку дляжиття Океану як живої спільноти представляє нафтове забруднення. Зараз в Океан щорічно виливається 10 млн т нафти, вуглеводні якої руйнуються мікроорганізмами, які перетворюють нафту на вуглекислий газ і воду. Але захисні сили Океану не безмежні. Модельні розрахунки показали, що одночасне попадання в Океан 25 млн т нафти знищить це унікальне живу спільноту, тобто буквально перекриє кисень біосфері.  Надходження кисню в атмосферу Землі в результаті фотосинтетичної діяльності щорічно становить 240 – 300 млрд т. Організми біосфери витрачають на дихання 90% цієї кількості, що залишилися 10% – 24-30 млрд т витрачаються промисловістю. Але з початку XXI ст. промисловість при темпах її розвитку споживає вже 57 – 60 млрд т кисню. Якщо не обмежити і не змінити технологію спалювання горючих копалин, то через 100 років вміст кисню в атмосфері знизиться з 21 до 8%. [1, c.15]  Хімічні та радіаційні забруднення природи, зменшення товщини озонового шару пригнічують
Фото Капча