Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Природні та антропогенні джерела забруднення повітря, їх вплив на здоров’я людини

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

результаті розсіювання викидів, у порівнянні з гранично допустимими.  Для атмосферного повітря встановлено відповідні значення ГДК.  Концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень не повинна перевищувати ГДК р.з., в повітрі для вентиляції виробничих приміщень – 0,3 ГДК р.з.; ватмосферному повітрі населених пунктів – ГДК м.р.; в зоні відпочинку і курортів – 0,8 ГДК м.р.. Норми ГДК служать вихідною базою для проектування та експертизи нових машин і механізмів, технологічних ліній, промислових споруд і підприємств, а також для розрахунку вентиляційних, газопилеулавлівающіх і кондиціонуючих систем, контролюючих приладів і систем сигналізації.  Основні організації, які контролюють викиди підприємств в атмосферне повітря, – санітарно-епідеміологічні станції (СЕС); територіальні управління Федеральної служби Росії по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища; Державна інспекція з контролю за роботою газоочисних та пиловловлюючих установок.  Для запобігання забруднення атмосфери запроваджено нормативи на викиди шкідливих речовин безпосередньо з кожного джерела (труба, шахта і т.д.). Державним стандартом ( 1990 р .) Встановлені величини гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу:  ПДВ – кількість шкідливих речовин, що викидаються в одиницю часу (г / с), яке в сумі з викидами з інших джерел забруднення не створює приземної концентрації домішки, що перевищує значення ГДК. Це науково-технічний норматив для конкретного джерела забруднення, обов’язковий для даного підприємства.  Якщо в повітрі населених місць концентрація перевищує ГДК, а величина ПДВ з об’єктивних причин не може бути досягнута, то фактичний викид називаєтьсятимчасово узгодженим викидом (ВСВ).  Нормативні викиди шкідливих речовин встановлюють для кожного джерела забруднення в м / с і для всього підприємства в цілому (т / рік). При встановленні ПДВ або ВСВ необхідно враховувати фонові концентрації, значення яких визначаються для підприємства територіальними організаціями Федеральної служби Росії по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. Для міст з населенням менше 250 тис. чоловік прийняті наступні норми фонових концентрацій основних токсикантів [1, c. 44]:  SО 2 – 0,1 мг / м 3 СО – 1,5 мг / м  NО 2 – 0,03 мг / м 3 пил – 0,2 мг / м 3 Методика для розрахунку ПДВ заснована на застосуванні моделі, яка враховує індивідуальні властивості забруднювача (ГДК м.р.); фонову концентрацію С ф; геометричнірозміри джерела забруднення (h - висота, м; D – діаметр гирла, м); умови виходу газового потоку з джерела (Т - різниця температур викидається суміші і навколишнього повітря, V - середня швидкість виходу суміші з гирла джерела, м / с); W, f - умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливої речовини в атмосферному повітрі; А, - показник відносної агресивності; F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у повітрі; п - коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості.  Фізико-хімічні методи очищення атмосфери від газоподібних забруднювачів. Основний напрямок захисту повітряного басейну від забруднень шкідливими речовинами – створення нової безвідходної технології із замкнутими циклами виробництва і комплексним використанням сировини.  Багато діючі підприємства використовують технологічні процеси з відкритими циклами виробництва. У цьому випадку гази, що відходять перед викидом в атмосферу піддаються очищення за допомогою скруберів, фільтрів і т.д. Це дорога технологія, і лише в рідкісних випадках вартість видобутих з газів, що відходять речовин може покрити витрати на будівництво та експлуатацію очисних споруд.  Найбільш поширені при очищенні газів адсорбційні, абсорбційні і каталітичні методи.  Санітарна очистка промислових газів включає в себе очищення від СО 2, СО, оксидів азоту, 2, від зважених часток. Всі процеси очищення здійснюються за допомогою спеціальних фільтрів, скруберів.

 
Висновок
 
Здавалося б, сьогодні всім зрозуміло, що час «підкорення природи» безповоротно минув, і почався період глибокого, зацікавленого пізнання її законів. Однак на практиці обсяги відходів у країні зростають у два-три рази швидше, ніж обсяги виробництва та чисельність населення. Лавина відходів забруднює природу, їх шкідливі токсичні компоненти засмічують землю, повітря, річки, моря і озера. Причина криється в миттєву вигоду для виробництва. Але розумна людина не повинна вважати вигодою знищення всього живого, «божевільна пропалювання» ресурсів, не тільки своїх, але й належать майбутнім поколінням. Отже, прийшов час корінним чином змінити сам підхід до поняття вигідності, коли мова йде про природокористування. Вивчення процесів, що протікають у біосфері, і впливу на них господарської діяльності людини показує, що тільки створення екологічно безвідходних і маловідходних виробництв може запобігти зубожіння природних ресурсів і деградацію природного середовища. Господарська діяльність людей повинна будуватися за принципом природних екосистем, які економно витрачають речовина і енергію і в яких відходи одних організмів служать місцем існування для інших, тобто здійснюється замкнутий кругообіг. Необхідно шукати такі способи ліквідації відходів, які дають можливість отримувати корисні продукти, наприклад, дріжджі для випічки хлібобулочних виробів і для виробництва етилового спирту або для перетворення відходів, що утворюються при переробці деревної пульпи, в корисний продукт. Прагнути до раціонального природокористування - планомірного, науково обгрунтованого перетворення навколишнього середовища в міру вдосконалення матеріального виробництва на основі комплексного використання невідновлюваних ресурсів у циклі: виробництво – споживання – вторинні ресурси за умови збереження та відтворення відновлюваних природних ресурсів. Щоб мінімізувати, а потім і зовсім піти від наслідків інтенсивного забруднення довкілля, необхідно активно впроваджувати чисті технології, що дозволить значно збільшити тривалість життя; розвивати наукомісткі технології, широкомасштабно використовуючи комп’ютеризацію; удосконалювати постійно діюче ефективне природоохоронне законодавство. 
 
Список використаної літератури:
 
  1. Екологія і безпека життєдіяльності. Навчальний посібник під редакцією Д.А. Кривошеїна, Л.А. Мурахи. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 447 с. 
  2. Екологія: раціональне природокористування безпека життєдіяльності. Навчальний посібник під редакцією О.М. Павлова. – М.: Вища школа, 2009. – 343 с.
  3. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студ. вузів / Тамерлан Сафранов,. – Львів: – 2003. – 247 с. 
  4. Охорона та раціональне використання природних ресурсів: Навчальний посібник / Борис Термена, Світлана Літвіненко,. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2010. – 167 с. 
  5. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник для вищих навч. закладів / В.В. Богобоящий, К.Р. Курбанов, П.Б. Палій, В.М. Шмандій. – К. : ЦНЛ, 2007. – 215 с.
Фото Капча