Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП «Новгород-Сіверське л/г»

Мал.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівнюючирезультати ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.

Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фондівищі за показники на староорних землях.

Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га. 

 

 

4.2.Особливостістворення та росту культур сосни звичайної .

 

 

 

Культури сосни на староорних землях. 

 

Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони Полісся - є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу. На староорних землях послаблюється розвиток мікроорганізмів і знижується нітрифікаційна спроможність. Значно змінюються і фізичні властивості грунтів. Об'ємна вага верхнього 10-сантиметрового шару орних грунтів становить 1,48 г/см3, а на глибині 10-20 см -1,60 г/см3. На цілинних землях цей показник становить 1,10 і 1,47 г/см3. Погіршення фізичних властивостей староорних земель зумовлене розривом і частковим закупоренням капілярів під час оранки, крізь які відбувається обмін повітря і просочується основна маса води.

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом (Aradus cinnamomeus Panz), масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає. Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою. 

Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхневою кореневою системою. Тому для покращення росту і підвищення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на староорних землях,необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробляють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік).Для покращенняросту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективнимв районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф’яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород –Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.

Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур’янисті рослини такі якпирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях.