Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП «Новгород-Сіверське л/г» | Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

Предмет:

Лісове господарство

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

105

Мова:

Українська

Оцінка:

і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захворювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе незовсімвиправдали,оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 роківзапасберезових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова деревина становить не більше 50%.Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскількизбереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.

Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.

Культури сосни в лісовому фонді.

Культури сосни в борах.

Бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза повисла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .

У сухих борах для захисту саджанців сосни від перегріву, суховіїв, а також для прискорення розкладу органічного опаду в культури доцільно вводити червоний верболіз. Сосну і верболіз висаджують чистими рядами поперек напряму пануючих вітрів.В Середино –Будському агролісгоспі (в умовах Полісся)всухих борах із сосною звичайною доцільно висаджуватисосну Банкса, яка у цих умовах відзначається високою біологічною стійкістю і в перші два десятиліття швидко росте. Вводити сосну Банкса в культури слід чистими рядами через 1-2 ряди сосни звичайної.

Сосна Банкса виконує таку ж меліоративну роль, що й верболіз, крім того, вона утворює багато підстилки, що значно прискорює накопичення органічних речовин у ґрунті, і має більш глибоку кореневу систему. Оскільки деревина сосни Банкса не має господарської цінності, дерева її після досягнення 20-25-річного віку постійно видаляють з насадження. По відмерлому корінню сосни Банкса в грунт проникає коріння сосни звичайної (Гордієнко М.І 1995 р) . При закладанні культур площах по низинах доцільно вводити в насадження сосни звичайної березу повислу. Вона в цьому випадку прискорює розкладання підстилки і підвищує родючість ґрунту.

У насадженнях Українського Полісся в органічному опаді берези вміст азоту в 2,1 раза, фосфору в 1,8, калію в 1,9 раза більше, ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних грунтів (свіжі субори) у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70 %) і калію (на 83-190 %). У верхньому 10-сантиметровому шарі грунту сосново-березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12 % більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. За цих умов у перші роки життя береза росте інтенсивніше за сосну. Тому в сосново-березових культурах необхідно своєчасно (через 4-7 років) проводити рубки догляду. Проте , відмічається ( Бабич 1978р.), що береза має розгалужену кореневу систему, яка в декілька разів більша від кореневої системи сосни і витісняє останню з верхніх шарів грунту у більш глибокі ( Гордієнко, Шаблий , Шлапак 1995 р.). Вва жають також що домішка берези сприяє розселенню хрущів. Дослідники відмічають що при наявності у складі лісових культур берези понад 10%, продуктивність сосняків зменшується, але зменшення продуктивності компенсується підвищенням біологічної стійкості сосняків та поліпшенням родючості грунтів (Бабич 1978 р.). Тому рекомендовано підтримувати частку берези на рівні 20-30% (Мірошников 1955 р. , Романов 1980 р.)Важливу роль відіграє домішка берези в середньовікових деревостанах, оскільки вони дуже часто уражаються кореневою губкою –грибом родини трутовикових. Уражуються переважно хвойні породи, проте коренева губка іноді розвивається на листяних –пнях, лісоматеріалах ,проте ніколи не уражуються коріннялистяних порід .В умовах Середино –Будського лісгоспу ,де майже 30% насаджень має ураження кореневою губкою дотримання правильності змішування порід особливо важливо.

У вогких і мокрих борах часткові культури закладають з введенням лише сосни звичайної, оскільки за цих умов спостерігається інтенсивне насіннєве відновлення берези і чагарників.

Культури сосни в суборах.

Порівняно з борами субори займають більш родючі ґрунти, які представлені пісками з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких ґрунтах у природних насадженнях, крім сосни звичайної, ростуть дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, осика, горобина звичайна та інші деревні рослини.

У сухих і дуже сухих суборах у культури сосни звичайної доцільно вводити