Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП «Новгород-Сіверське л/г»

Ділянка частково поновлюється сосною звичайною і березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

 

Характеристика лісокультурної площі № 3

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 18 виділ 11 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 2,0 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 404 м3, кількість пеньків 450 – 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові. 

Ділянка частково поновлюється березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

 

5.2.Запроектовані типи лісових культур та їх обгрунтування 

Лісокультурна площа №1 представлена свіжим незадернілим зрубом з частковим природним поновленням, грунти дерново-середньопідзолисті супіщані, тип умов місцезростання свіжі субори. Площа ділянки 1,1 га.

Штучні насадження закладають сівбою насіння або садінням сіянців. У разі сівби насіння на лісокультурну площу відпадає потреба у вирощуванні садивного матеріалу і пересаджуванні його на постійне місце. У той же час з’являється необхідність своєчасного, частого і подовженого догляду за грунтом у культурах, оскільки сходи у перший рік життя не зможуть конкурувати з трав’яною рослинністю, яка інтенсивно розростається. Сіянці з розсадника до пересадки на постійне місце мають певну висоту надземної частини і довжину кореневої системи. У перші роки життя після посадки вони ростуть швидше, ніж сходи, легше переносять несприятливі погодні умови і краще конкурують з трав’яними рослинами. У зв’язку з цим штучне насадження краще створити посадкою сіянців.

Спосіб обробітку грунту. На зрубах суцільний обробіток грунту не знайшов розповсюдження, так як суцільному обробітку грунту повинна передувати суцільна корчування пнів. Корчування, трелювання пнів і витягання коріння корчувальником, планування ділянки бульдозером призводить до хаотичного перемішування генетичних горизонтів, особливо на легких піщаних і супіщаних грунтах. Порушення існуючого грунтового профілю супроводжується знищенням безхребетних тварин, ущільнення грунту, зменшенням в ньому вмісту гумусу, азоту, фосфору та калію. Щоб запобігти несприятливому впливу розкорчовування на свіжих зрубах без природного поновлення доцільно застосовувати частковий обробіток грунту. Корчування пнів не потрібне. Для кращого проходу агрегатів бажано лише знизити висоту пнів або зпиляти їх на рівні поверхні грунту. Частковий обробіток грунту при створенні суцільних культур прокладають смугами чи борознами. На бідних грунтах при садінні сіянців у дно борозни їх коренева система розміщується у збідненому поживними речовинами шарі грунту. Тому перші 5 років вони ростуть слабо. Лише після проникнення коріння в гумусовий горизонт і зникнення трав’яної рослинності інтенсивність росту надземної частини саджанців збільшується. Проте дерева сосни у таких культурах навіть після 20 років менші за розмірами, ніж у насадженнях із смуговою підготовкою грунту. Отже щоб збільшити інтенсивність росту сіянців у перші роки необхідно на ділянці провести частковий обробіток грунту смугами. Смуги прокладають плугом ПКЛ-70 з одночасним перевертанням родючого шару культиватором КЛБ-1.7.

Розміщення посадкових місць. При закладанні суцільних культур застосовують квадратне або прямокутне розміщення посадочних місць. При квадратному розміщенні фаза індивідуального росту саджанців дещо збільшується, а повне змикання крон, навпаки, настає раніше, ніж у культур із прямокутним розміщенням посадочних місць. Внаслідок більш швидкого змикання крон у культурах з квадратним розміщенням зменшується кількість доглядів, що важливо в економічному відношенні. При прямокутному розміщенні гілки у рядах змикаються швидше, що призводить до зменшення асиміляційної поверхні і як наслідок, надає інтенсивність фотосинтезу. Встановлено, що за однакових інших умов квадратне розміщення садивних місць у культурах підвищує запас деревини у середньому на 11%. У лісовому господарстві частіше застосовують прямокутне розміщення посадочних місць. Пояснюється це тим, що при квадратному розміщенні потрібної кількості рослин на одиниці площі утворюються вузькі міжряддя, що утруднює механізований догляд за культурами. При прямокутному розміщенні кількість доглядів у рядах завдяки більш швидкому змиканню крон, що полегшує механізацію виробничих процесів із застосуванням різних машин та знарядь. Отже, доцільніше буде впровадити лісові культури з прямокутним розміщенням посадочних місць. Відстань між рядами повинна становити 2,0 м., а в ряду – 0,5 м.

Головні породи добираються з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. Найвигіднішою з економічної точки зору та найпродуктивнішою у свіжих суборах є сосна звичайна. Тут формуються соснові насадження ІІІ, іноді ІІ класів бонітету. 

При виборі супутніх порід необхідно враховувати їх лісівницькі та господарські особливості. Супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

Так у насадження Українського Полісся у суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує грунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами.

У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих сонових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7%