Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП «Новгород-Сіверське л/г»

Враховуючи бідність ґрунту у сухих борах і суборах на поживні речовини, надмірність атмосферних опадів і високу вологість повітря Полісся, обмежену кількість і невеликі розміри трав'яних рослин те, що основним джерелом вологи для рослин є атмосферні опади, а також поширення коріння сосни у верхніх горизонтах ґрунту, догляд культур сосни у районах Полісся доцільно проводити лише у перші два роки.

У свіжих і вологих суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Пропонується вводити у склад культур приблизно однакову участь сосни і дуба ( Юхимець 1996 р.)

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років ( при відстані між рядами 1,5-2 м). При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати стійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування ( Гордієнко 1995 р.).

У віці 80-100 років у сосново-дубових культурах запас стовбурової деревини дуба звичайного становить 40-50 м3/га. Для подовження інтенсивного зростання дуба у висоту його вводять у культуру з буферними рядами із супутніх порід. При ширині міжрядь 1,5-2 м в культурах з буферними рядами крона сосни над трирядними листяними кулісами змикається в 30-35-річному віці. Після чого крона сосни починає рідшати і пропускати багато світла й тепла під намет насадження. У дуба до цього віку розвивається досить могутня коренева система, і він досягає більш значних розмірів, ніж при введенні його в культури одним рядом. Слід відзначити, що введення буферних рядів виправдано у лісівницькому відношенні в культурах, де відстань між рядами становить до 2 м.У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих соснових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7 % маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в ґрунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію — в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих ґрунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну стійкість.

У свіжих суборах на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах клен татарський біологічно стійкий, а інтенсивність росту до 12 років в нього така ж, як і у дуба. У нього в ранньому віці розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Він так само, як і берест, попереджає заростання трав'яною рослинністю куліс листяних порід і розростання коріння сосни у бік дуба. Проте з 15 років клен татарський починає рости повільніше за дуб звичайний.У суборах кращими породами для висаджування у буферні ряди є берест (в'яз листуватий), липа дрібнолиста, груша дика, клен татарський, а із чагарників — ліщина звичайна. На більш родючих ґрунтах у буферні ряди можна висаджувати липу дрібнолисту і бузину чорну. Берест розвиває густооблистнену крону, яка попереджає задерніння ґрунту і добре затінює дуб з боків, а також обмежує розростання гілок і коріння сосни у бік листяних куліс. На порівняно бідних супіщаних ґрунтах свіжих суборів берест на відміну від насаджень на чорноземах не пригнічує дуб. Не відмічається пригнічення й сосни.

У груші дикої у свіжих суборах розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Вона попереджає розростання в культурах бур'янистих трав і добре затінює дуб з боків. У свіжих і вологих суборах 7-10-річна груша вища, а після 20 років — нижча за дуб. У перші 10-15 років після садіння у верхніх шарах ґрунту переважає коріння груші, в наступні роки —дуба. У насадженні з участю груші у дерев дуба стовбури добре очищаються від сучків, рівні і малозбіжисті.

Серед чагарників ефективною для буферних рядів у насадженнях дуба і сосни є ліщина звичайна. Вона добре росте у свіжих і вологих суборах на дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах. У ліщини розвивається поверхнева коренева система, але вона не витісняє коріння дуба й сосни у нижні горизонти грунту. В неї слабка транспіраційна спроможність. Маса органічного опаду ліщини на одиниці площі перевищує його кількість в опаді липи, в'яза, скумпії та інших порід. В органічному опаді ліщини калію в 2,5 і кальцію в 2 рази більше, ніж в опаді дуба. Ліщина розвиває густооблистнену крону і цим попереджає розростання трав'яної рослинності. У перші роки життя вона добре затінює з боків дерева дуба, але на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, як і інші чагарники, досягає висоти 5-6 м. Тому в буферних рядах разом з нею доцільно висаджувати деревні породи, які більш тривалий час створюватимуть сприятливі умови для росту дуба.

У вогких суборах і суборах на болотах створюються сприятливі умови для самосіву берези, осики і вільхи сірої, а також крушини ламкої та деяких видів чагарникових верб. За цих умов досить ввести лише сосну звичайну, створюючи часткові культури.