Раціональність у науковому та позанауковому знанні: контекст комплементарності

Відзначено, що коли новоєвропейська наука вийшла на освоєння рівнів дійсності, де вона не може задовільно пояснювати, з'явилась потреба в новій парадигмі. Лише з появою квантової теорії стало можливим говорити більш-менш предметно про схожість певних наукових ідей з містицизмом. Зокрема, мається на увазі організмічний матеріалізм китайського містицизму, що виходять із ієрархіризованого взаємозв'язку всіх явищ. За словами Дж. Нідема, він обумовлює схильність до теорій поля.

Ідея цілісності, органічного взаємозв'язку світу – дійсно, те без чого неможливі сучасні наукові дослідження, в яких мають справу з об'єктами дуже відмінними стосовно об'єктів класичної науки. Парадигма яка заснована на Марковських процесах, повинна поступитись іншій, в основі якої лежать процеси з пам'яттю, що включають у себе попередню історію як окремий випадок. Немарковська парадигма дозволяє подолати поділ на матеріальне й ідеальне, і акцентує увагу на їхній єдності, на тому що вони знаходяться в інформаційному полі.

У розділі 3 “Раціональність у позанаукових формах знання” аналізуються певні види позанаукового знання (релігія, астрологія, магія), виокремлюються моделі раціональності, що функціонують у цьому знанні.

У підрозділі 3.1. “Сучасні аспекти співвідношення науки та релігії” відзначається про важливий вплив християнських ідей на становлення новоєвропейської науки. Зокрема, відзначено важливість ідеї прямолінійності часу, яка дала змогу по іншому розглянути фізичний рух, ніж це було у фізиці Аристотеля, а також ідеї, що людина є царем природи, яка призвела разом з рядом інших факторів до зневажливого ставлення до природи.

Поруч з таким баченням існує чимало думок, що криза епохи Нового часу – криза атеїстичного, антропоцентричного влаштування світу. Наприклад, М. Бердяєв бачив трагічну особливість всього Нового часу в “відпадінні від християнства”, що породжує небезпеку надмірної віри в техніку, а це в свою чергу веде до безмежної влади на природою і людиною з боку безособових соціальних сил, безмежної раціоналізації свідомості людини і через це до втрати смислу людського існування.

При порівнянні раціональності новоєвропейської науки і раціональності, що міститься в християнській релігії віднаходяться чіткі співпадіння. Мається на увазі ідея жорсткого детермінізму. Уявлення про всемогутнього, всезнаючого Бога, який знає що, коли і як відбувалось, відбувається і відбуватиметься в світі цілком узгоджується з твердженням Лапласа про те, що якби йому дали всі дані стосовно наявної ситуації в світі він легко б зміг прорахувати всі наступні стани і події світу.

Виходячи з останніх досягнень науки, з нового розуміння випадковості та нестабільності, як фундаментальної характеристики світу бачимо, що модель раціональності християнської релігії не допускаємо таких речей, а відтак не сприяє подальшому освоєнню світу.

Одна з основ новоєвропейської науки повинна бути суттєво з коригована і це нове не обов'язково буде варіантом християнства.

У підрозділі 3.2. “Некаузальна раціональність астрології” зазначається, що астрологія з давніх пір була головною претенденткою на включення до почесного братства наук. Численні її представники, в різні історичні часи намагалися обґрунтувати та довести право астрології називатися наукою, але до сьогодні однозначності в цьому питанні немає.

З’ясовуються принципові основоположення астрології, відзначається її високий ступінь математизованості, що робить її надзвичайно близькою до позитивної науки, але разом з тим зазначено, що її прогнози не витримують серйозних випробувань практикою. Астрологія містить в собі щось на зразок догматів, їй “доводиться а priori приймати постулат про роль аспектів в дії планет” Роль аспектів у дії планет є однією з ключових складових астрології, що дозволяє здійснювати прогнозування. З позицій астрономії та математики все досить ясно в розумінні аспектів планет: аспектом певної планети відносно якої-небудь іншої планети називається кут, утворений лініями поглядів спостерігача, звернених до кожної з планет. Тут все можна виміряти з точністю до градусів чи навіть хвилин і подібне оперування цифрами створює враження в непідготовленої людини цілковитої науковості астрології. Проте дія аспектів планет в астрології має свою специфіку, на відміну від астрономічних впливів небесних тіл на Землю та її мешканців. Клавдій Птоломей стверджує, що передбачення, які здійснюються астрономічними засобами “не виходять за межі того, що відбувається в оточуючому і наслідків, що витікають для людини з таких причин , якими наділені від народження душа і тіло. Цим засвідчується вразливість астрології для критики, стосовно її ненауковості. Хоча з іншого боку це можна пояснити тим, що і в науці є аксіоми, проте ж вони, для прикладу, не позбавляють математику підстав бути наукою.