Реалізація альтернативно - проблемного підходу в історичній освіті засобами інноваційного навчання

Загалом, головною метою багатоперспективності є переконлива демонстрація учням складності політичних і соціальних конфліктів, показ того, наскільки складно дійти твердих (правдивих, правильних, об’єктивних) висновків, коли різні учасники конфлікту, залежно від різних тлумачень, суджень, упереджень, по-різному сприймають цілі, мотиви і реакцію один одного.

Ю. Комаров пропонує впроваджувати у навчальний процес наступну методику інтерпрпретування  змісту історичних джерел [11, с. 12]: 1. Первинна. По суті вона зводиться до опису й аналізу ситуації, яка репрезентована текстом або зображенням, і «розшифровки» «послання» його автора або замовника (тобто визначення того, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, які почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі чи представники соціальних груп, партій тощо, яких саме) або, яка ситуація описується, проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна з’ясувати, хто є персонажі, або визначити їхню національну чи соціальну приналежність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим чи, навпаки, прагнув зобразити персонажів саме в такому вигляді. Наскільки свідомою є упередженість автора? 2. Вторинна, або власне історична. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами (як текстовими, так і візуальними), на історичний контекст (залучивши знання учнів, здобуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища, процеси. 

Професор О. І. Пометун звертає увагу на те, що працюючи з будь-яким текстом, джерелом, учитель повинен пояснювати і демонструвати учням суб’єктивізм інтерпретацій [12, с. 8]. Аналізувати інтерпретації минулого необхідно дотримуючись таких положень: історичні інтерпретації завжди незавершені (тобто автори зосереджують увагу тільки на тому, що їм цікаво, пропускаючи, замовчуючи інше); вони завжди поєднують докази (доведені факти) і витвори авторської уяви, тобто загальним правилом «написання історії» є: історію частково «знаходимо» у джерелах, частково уявляємо; на інтерпретацію завжди впливають турботи, потреби і питання сьогодення, які забарвлюють погляд автора на минуле; на тлумачення, трактування минулого завжди впливає власний досвід, знання та погляди, пристрасті та пересуди того, хто описує.

Отже, працюючи з учнями над навичками аналізу та оцінки інтерпретацій, треба пам’ятати: в інтерпретації завжди комбінуються, поєднуються факт, думка автора і авторська уява, адже треба вчити учнів відрізняти ці елементи один від одного; будь-яка інтерпретація, трактування історії має цінність тільки тоді, якщо спирається на докази, факти; відмінність в інтерпретаціях, тлумаченнях, поясненнях однієї і тієї самої події, періоду, процесу тощо у різних авторів може пояснюватися метою викладання, призначенням певній аудиторії та (або) особистістю автора; академічна історія є не більш об’єктивною, ніж популярна. Учнів треба навчити опрацьовувати широкий спектр історичних інтерпретацій, включаючи академічну історію, історичну белетристику, фонди музеїв, фільми, дані народного фольклору тощо. Тому звернення учителя на початку уроку, під час мотивації пізнавальної діяльності до інтерпретації минулого добре відомої їм з фільмів, художньої літератури зацікавлює учнів, зосереджує увагу на вивченні теми. Залучення учнів до створення ними власних інтерпретацій історії може бути дуже корисним шляхом розуміння загальних підходів до того, як і чому з’являються історичні інтерпретації. Прикладом можуть бути такі завдання: 1. Рекламна кампанія. Ви є фахівцем туристичного бізнесу. Ваша кампанія намагається створити новий туристичний маршрут по старовинному українському місту. Для того, щоб забезпечити приплив туристів, вам треба розробити рекламну листівку, яка розрахована на людей, яких бажаєте зацікавити. 2. Створюємо музейну експозицію. Ви – працівник місцевого історичного музею. Вашим завданням є підготувати фотографії, що відображають історію вашого міста на початку ХХ століття. Вони повинні відбити всі сторони суспільного життя якомога повніше, і продемонструвати особливості вашої місцевої історії. 

Реалізації принципу альтернативно - проблемного підходу також відповідають дебати типу «Спаринг». Необхідно скласти список нескладних тем для обговорення. Визначить двох добровольців. Один з них обирає будь-яку тему, а його опонент сторону (ствердження або заперечення0. учасникам надається 5 хв. На підготовку. Потім відбуваються дуже швидкі дебати (вступна промова ствердження 90 сек., раунд питань 60 сек., вступна промова заперечення 90 сек., раунд питань 60 сек., заключна промова ствердження 45 сек., заключна промова заперечення 45 сек.). після дебатів група може обговорити сильні аргументи, стратегії, навички, які продемонстрували учасники дебатів [13, C.8]. 

На думку методиста В. Власова, на увагу заслуговує і ще один аспект означеної проблеми, а саме: неоднакова наповненість документальних корпусів різних епох, періодів та народів. За відсутністю достатньої кількості джерел, які відповідають методичним вимогам до них, реальним виходом може бути розширення арсеналу методичних прийомів за рахунок рольових ігор, коли різні групи учнів отримують завдання проаналізувати той самий документ з