Реалізація контролю органами державної казначейської служби

Наявність узятих на облік реєстрів зобов’язань і фінансових зобов’язань, копій підтвердних документів та залишків коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів є обов’язковою умовою для проведення видатків [17, c. 207].

ДКС у Святошинському районі м. Києва проводять платежі з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів), відкритих в органах ДКСУ відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів. Відповідно до покладених завдань, ДКСУ контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідають за цільове використання бюджетних коштів розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Оплата видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів з відповідних рахунків проводиться як шляхом безготівкового здійснення платежів безпосередньо на користь суб’єктів діяльності, що виконали роботи чи надали послуги, так і шляхом надання дозволу на отримання готівки в установах банків.

Оплата рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів шляхом безготівкового перерахування коштів здійснюється органами казначейства на підставі підготовлених і поданих ними платіжних доручень та документів, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо).

Видача готівки на потреби, передбачені кошторисами (заробітна плата, відрядження, господарські витрати тощо) здійснюється на основі поданої до органу казначейства Заявки на видачу готівки, на підставі якої виписуються грошові чеки на отримання готівки з поточних рахунків. Уповноважені особи, зазначені у заявці, на підставі виданих чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів казначейства [13, c. 14].

У процесі касового виконання бюджету за видатками органи ДКСУ перевіряють законність підстави для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов’язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів. При недотриманні встановлених вимог орган казначейства відмовляє в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів.

Для відображення даних про бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів, які виникають у процесі виконання загального та спеціального фондів кошторису розпорядників, ДКС у Святошинському районі м. Києва в автоматизованому режимі заносять дані з Реєстру, Реєстру фінансового зобов'язання у картку обліку зобов'язань (форма якої встановлюється ДКСУ) за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків і класифікації кредитування бюджетів.

Завершальним етапом обслуговування бюджетів за видатками є облік та складання звітності про виконання бюджетів. Всі операції, проведені органами ДКС у Святошинському районі м. Києва, оформляються відповідними документами, що містять інформацію про характер операцій та є підставою для відображення їх в обліку ДКС у м. Києві, а потім й у ДКС України.

Користувачами інформації по дипломному дослідженню можуть виступати: Київська міська державна адміністрація, інші районні адміністрації, а саме у Святошинському районі, Державна казначейська служба України, ДКСУ у Святошинському районі м. Києва, а також інші служби, що мають відношення до планування бюджетів та контролю за їх виконанням.

 

1. І. С. Скоропад у своїй статті щодо функціонування системи державного фінансового контролю в Україні розглядає основні проблеми та необхідність вдосконалення системи фінансо вого контролю в Україні та досліджує діяльність Державної контрольно-ревізійної служби України у сфері фінансового контролю; запропоновує шляхи реформування фінансового контролю в Україні.

Автор наголошує, що складні економічні процеси, які сьогодні відбуваються практично у всіх країнах світу, істотно стримують розвиток такого важливого складника державного управління, як фінансовий контроль. Державний фінансовий контроль – це складова частина управління економічними об'єктами та процесами, що полягає в спостереженні за об'єктом з метою перевірки відповідності об'єкта спостереження бажаному та необхідному стану, передбаченому законами, положеннями, інструкціями, іншими нормативними актами. Держаний фінансовий контроль здійснюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство фінансів, Фонд державного майна, Рахункова палата, Державна податкова служба та інші державні органи згідно з чинним законодавством. До органів внутрішнього фінансового контролю належать: Державна контрольно-ревізійна служба України (ДКРСУ) та органи внутрішнього відомчого контролю – контрольно-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади [60, c. 145].

Далі автор перелічує основні вади системи державного фінансового контролю. До них автор відносить наступні:

1. Переважна більшість контрольно-перевіркових процедур має фіскальний характер. На практиці найчастіше використовують ревізію та перевірку. Ці методи дають змогу лише виявити фінансові порушення, констатувати негативні явища, але не дають змогу запобігти їм чи вивчити причини їх виникнення.

2. Переважання заходів подальшого (наступного) контролю. Існуючі процедури попереднього та поточного контролю (які, як свідчить досвід зарубіжних країн, є найбільш дієвими) у межах діючої системи фінансового контролю є досить слабкими та неврегульованими.

3. Неусвідомлення важливості внутрішнього фінансового контролю як в системі управління державними фінансами, так і керівниками підприємств, установ, організацій;

4. Низький рівень дієвості механізму адміністративних стягнень. Сума штрафу за нецільове або незаконне використання бюджетних коштівзначно менша за обсяги бюджетних коштів, які держава втрачає через зловживання посадових осіб, і не може забезпечити повною мірою відшкодування цих збитків.

5. Зростання фінансових порушень у сфері використання бюджетних коштів.

6. Неврегульованість діяльності та перетин функцій суб'єктів фінансового контролю. В