Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Реалізація контролю органами державної казначейської служби

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
99
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Україні зовнішній контроль у частині виконання коштів Державного бюджету України централізовано здійснюють два органи влади: Рахункова палата від імені Верховної Ради України та Державна контрольно-ревізійна служба від імені Уряду.

2. І. С. Скоропад у статті щодо дослідження сутності державного фінансового контролю в Україні наголошує, що контроль є невід'ємною складовою частиною управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в умовах переходу до ринку визначається не тільки наявністю недоліків у фінансовій практиці, неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, а й закономірністю ускладнення господарських та економічних зв'язків. Застосування застарілих форм фінансового контролю не дає змоги державі оперативно й ефективно впливати на процеси, які відбуваються в економіці, що призводить до зниження контрольних функцій держави в умовах трансформації економічних відносин, не забезпечує концентрації контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності. Подальший розвиток контролю як повномасштабної діяльності разом з іншими функціями управління, що охоплюють інтереси держави та громадян у сфері фінансів, потребує розроблення нової концепції розвитку ринкових механізмів та інструментів його здійснення, удосконалення складових частин.
У даній статі автор наголошує на значних порушеннях законодавства у вcіх органах державного фінансового контролю. Автор звертає увагу, що існує проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Нині фінансовий контроль з боку органів ДКРС має каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо запобігання порушенням бюджетної дисципліни та зловживанням у фінансово-бюджетній сфері. З огляду на це, одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та Державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити. Доцільно було б залучати органи ДКРС до здійснення попереднього контролю на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, або уповноважити фінансові органи та органи ДКСУздійснювати, крім поточного, ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ [26, c. 17].
3. ШЕВЧУК О. у своїй статті досліджує проблеми державного фінансового контролю у банківськіій сфері. Спочатку автор розглядає різноманітні підходи до визначення понять та погляди інших авторів на проблему.
На основі аналізу теоретичного матеріалу автор доходить висновку, що ефективне функціонування системи державного фінансового контролю можливе за умови реалізації таких принципів у діяльності контрольних органів [33, c. 3]:
‒достатності законодавчо встановлених повноважень для контрольних органів гілок державної влади;
‒об’єктивності органів загальнодержавного фінансового контролю і гласності їх діяльності;
‒невідворотності покарання за порушення податкового і бюджетного законодавства;
‒планомірності в системі добору об’єктів фінансового контролю, заснованій на циклічності (періодичності) перевірок;
‒консолідованої взаємодії органів загальнодержавного фінансового контролю, здійснюваного в формі спільних перевірок, інших організаційних формах тимчасового характеру як по лінії однойменних різнорівневих органів, так і по лінії різнойменних органів, функціонуючих на одному рівні – державному, регіональному, муніципальному.
Також, на думку автора, увага контролюючих органів має концентруватися не лише на дотриманні норм податкового і митного законодавства, а й на їх ефективності та якості адміністрування, розробці конкретних рекомендацій з розв’язання системних проблем, що знижують ефективність роботи державних податкової та митної служб. Предметом постійних перевірок мають бути обґрунтованість планування та дієвість контролю податковою службою повноти нарахувань і своєчасності надходжень до бюджету податків, обов’язкових зборів і платежів (зокрема, за використання природних ресурсів).
4. Дейнеко Є. В. у своїй статті щодо дослідження системи функціонування державного фінансового контролю в зарубіжних країнах наголошує, що основним міжнародним нормативним документом у сфері ДФК є Декларація про керівні принципи фінансового контролю. Вона являє собою базовий, принциповий документ, що враховує різні системи фінансового контролю, різне розуміння місця фінансового контролю в системі державних функцій і гілок влади, а також різні рівні розвитку, яких фінансовий контроль досяг в окремих регіонах. Аналізуючи вітчизняне законодавство, можна побачити наявність окремих законів і нормативно-правових актів, що регламентують контрольні повноваження і процедури лише для деяких суб’єктів державного фінансового контролю [41,. c4].
Це є, на думку автора, однією з основних проблем ДФК у сучасних умовах протиріччя законодавчого окреслених положень. Слід також вказати, що основним елементом функціонування моделі ДФК країн ЄС є загальна відповідальність керівників органів державного сектору перед парламентом і громадськістю за стан системи контролю. У той час як в Україні існує практика покладання керівниками відповідальності за діяльність та досягнення мети очолюваних ними органів лише на працівників контрольно-ревізійних підрозділів або посадових осіб, до обов’язків яких належить проведення ревізій і перевірок, що є принципово некоректним. Фактично в системі ДФК у межах окремого господарського суб’єкта повинні бути задіяні всі підрозділи з основної функціональної діяльності, бухгалтерські, планові, економічні, фінансові, юридичні та інші підрозділи органу державного сектору. У деяких країнах створено спеціальні органи, які контролюють не лише бюджетно-фінансові питання, а, по суті, всю роботу державного апарату. В Японії, наприклад, таку функцію виконує управління адміністративного контролю при канцелярії прем’єр міністра. У його завдання входить підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи і структури державного управління, зміцнення службової дисципліни державних чиновників, боротьби з корупцією, бюрократизмом, розробка проблем окремих верств населення, для розв’язання яких потрібна взаємодія кількох відомств.
5. Алексєєва С. Ю. у своїй статті визначає, що перед державою постає важлива науково-прикладна проблема
Фото Капча