Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Редагування навчальної літератури» (на матеріалі підручника з української мови для 9-го класу за редакцією М. І. Пентилюка)

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

завуальовані, і при правильному керівництві вчителя учні не будуть задумуватися, що виконують рутинну роботу, виписуючи речення.

Щоб розширити коло захоплень і зацікавити учнів україномовною літературою, авторами підручника була введена рубрика «Читайте українською!». Вона розміщена в кінці кожного параграфа, тексти різноманітні: уривки з історичних повістей с. 34, фантастичних романів с. 90, науково-фантастичних романів с. 299, нариси про видатних людей с. 127 [Пентилюк 2009, с. 34, 90, 127, 299].
В аналізованому підручнику більшість ілюстрацій пов’язані з вправами, біля яких розташовані. Недотримана ця вимога на с. 139 №173, малюнок не лише не пов'язаний з текстом, а ще й не якісно оформлений – не чіткий, розмиті контури. Порушена одна з вимог, яка висувається до наочності в підручниках для середньої загальноосвітньої школи.
В аналізованому підручнику заголовки виділені білими буквами на блакитному тлі.
Проаналізувавши даний підручник ми визначили що він насичений різноманітними умовними позначеннями. Читачам пропонується 16 рубрик, які мають на меті допомогти у вивченні української мови в 9 класі. Всі вони вміщують різні завдання і вправи, мають теоретичний чи практичний характер.
 
Висновки
 
Редактори видавництв найчастіше мають справу з найпоширенішими видами цього ряду, якими є підручник і навчальний посібник.
За новим українським Держстандартом, підручником прийнято називати навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке. Натомість, навчальний посібник є своєрідним додатком до підручника. Призначення навчальних посібників – розширювати, доповнювати, поглиблювати знання, передбачені програмою нормативного курсу.
Редактору слід також пам'ятати, що існує спеціальний порядок надання навчальній літературі спеціальних грифів, а також вимоги до видавництв, які самостійно готують оригінал майбутнього видання та всі необхідні документи для подання на отримання грифа. У більшості видавництв, які спеціалізуються на виданні навчальної літератури, всю організаційну роботу, пов'язану з отриманням грифа на конкретне видання, виконує його редактор.
Соціальна функція навчальної літератури визначається роллю й завданням освіти, який загалом окреслюються як розвиток особистості:
Навчальна – цілеспрямоване оволодіння навчальним предметом, засвоєння знань, набуття умінь і навичок;
Виховна – формування світогляду особистості;
Розвиваюча – розвиток здібностей, розумових операцій;
Інформаційна – формування інформаційної культури.
Характер інформації навчального видання зумовлюється навчальною дисципліною. Особистість характеру інформації – широкий тематичний діапазон. Практично будь-яка наука й різні види практичної діяльності людини можуть стати основою для навчального видання.
Читацька адреса визначає обсяг та особливості інформації, завдання, апарат, оформлення, методи і прийоми подачі матеріалу, вид навчального видання. Тип навчального закладу суттєво впливає на характер навчального предмета і способи його подачі. Виділяють дошкільну, шкільну загальну, середню, вищу професійну освіту, підвищення кваліфікації спеціалістів та ін.
Отже, завжди в будь-якій державі питанням створення й видання навчальної книги приділяли велику увагу. І це зрозуміло, тому що роль учбово-педагогічної книги важко переоцінити. Без утвореного й грамотного населення не може бути потужної економіки, сильної держави.
 
Список використаної літератури та джерел:
 
1. Блощинська В. А. Сучасне діловодство: Навчальний посібник. / В. А. Блощинська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 319 с.
2. Буров К. М. Записки художественного редактора/ К. М. Буров. – М. : Книга, 1987. -269 с.
3. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
4. Западов А. В. От рукописи к печатной странице: О мастерстве редактора/ А. Западов. -2-е изд., перераб. и доп.. – М. : Сов. писатель, 1982. -303 с.
5. Зелінська Н. Редактор: сучасні трансформації відомого фаху/ Н. Зелінська // Вісник Книжкової палати. -2003. -№ 9. – С. 3-5
6. Іванченко Р. Г. Літературне редагування: Навч. посібник для полігр. ін-тів. / Р. Г. Іванченко. -К. : Вища шк., 1983. -247 с.
7. Пентилюк М. І. Українська мова: підручник для 9 класу/М. І. Пентилюк. -К. Освіта, 2009.
8. Карп'юк Я. Літературне редагування: ремесло чи мистецтво? /Я. Карп'юк //Урок української. -2001. -№ 11-12. – С. 19-21
9. Квитко И. С. Терминоведческие проблемы редактирования/И. С. Квитво. – Львов: Вища шк: Изд-во при Львов. гос. ун-те, 1986. -150 с.
10. Ковба Ж. М. Асортимент друкованої продукції: навч. -метод. посіб. / Ж. М. Ковба, Т. В. Олянишен, О. В. Мельников. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2009. – 100 с.
11. Кучерук О. Редагування тексту в шкільному курсі української мови// Українська мова і література в школі/О. Кучерук.. – 2007. – № 4. – С. 14-17
12. Лазаревич Э. А. Практикум по литературному редактированию: Под ред. А. В. Западова. -3-е изд., перераб. и доп.. – М. : Изд-во МГУ, 1986. -455 с.
13. Ланда Е. В. Мелодия книги: А. Блок – редактор, /Е. В. Ланда. -М. : Книга, 1982. -143 с.
14. Мохнач-Галицька Є. Методика редагування нормативно-правових актів // Друкарство. -2006. -№ 1. – С. 14-18
15. Мучник В. С. Человек и текст: Основы культуры письменной речи/В. С. Мучник. – М. : Книга, 1985. – 252 с.
16. Накорякова К. М. Редактирование материалов массовой информации: Общ. методика работы над текстом/К. М. Накорякова. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 110 с.
17. Партико З. В. Загальне редагування: Нормативні основи: Навч. Посібник/З. В. Партико. -Львів: Афіша, 2001. – 415 с.
18. Партико З. В. Інформаційні норми редагування повідомлень // Вісник Книжкової палати. -2001. -№ 11. – С. 12-18
19. Рахманин Л. В. Стилистика деловой речи и редактирование служебных документов/Л. В. Рахманин. – М. : Высш. шк., 1988. – 238 с.
20. Редактирование отдельных видов литературы. – М. : Книга, 1987. – 396 с.
21. Різун В. В. Літературне редагування: Підручник для фак. журналіст. ун-тів/В. В. Різун. -К. : Либідь, 1996. -236 с.
22. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – 3-ге вид., виправлене. – К. : Наша культура і наука, 2010. – 560 с.
23. Тимошик М. С. Як редагувати книжкові та газетно-журнальні видання: Практичний посібник. – К. : Наша культура і наука, 2012. – 384 с.
24. Шлях до майстерності. Крок третій. – Одеса: Астропринт, 2003. – 296 с.
25. Ярема С. М. «Технічне редагування». – К. : Університет «Україна», 2003. – 304 с.
Фото Капча