Регіональна економіка

Зміст регіональної економіки, її процесів, структур будується на взаємодії і перетині чотирьох базових груп принципів (макро-, мікро-, суспільна економіка (державне регулювання), ринкова економіка). На основі вищесказаного можна зафіксувати «регіон» з економічної точки зору як простір існування, результат унікальної конфігурації головних для сучасного етапу розвитку чинників та інструментів господарсько-економічної діяльності.

Програма регіонального економічного розвитку як цілий комплекс різних регіональних, міжнародних, управлінських заходів стала домінуючою формою впливу на господарство і головні стратегії економічного розвитку.

Для вивчення регіональної економіки треба опанувати методами аналізу територіальної організації господарства, оцінки земельних ресурсів, визначитися з поняттями сутність, склад і функції місцевих фінансів, розглянути особливості керування інвестиційним процесом на регіональному рівні та ін.

 

 

Регіональна економіка (РЕ) – це система суспільних відносин, що історично склались у межах області (регіону) держави, і являє собою сукупність взаємопов’язаних економічних, соціальних, екологічних, демографічних і поселенських ланок та зв’язків, що забезпечують її стійкість і цілісність як на макро-, так і на макрорівні.

У вузькому значенні РЕ – комплекс галузей з виробництва товарів народного споживання і надання послуг, система методів організації виробництва і невиробничої сфери, а також комплексного управління регіонами.

Предметом науки регіональна економіка є вивчення закономірностей і принципів територіальної організації виробництва у розрізі регіонів країни, ефективності галузей народного господарства на різних рівнях.

Об’єктом регіональної економіки є процес формування та використання виробничого, природно-ресурсного, людського та матеріально-технічного потенціалів, соціальної інфраструктури та господарського комплексу.

Під регіоном, як частиною території країни, розуміють значну цілісну територію, де проживають люди і де здійснюються певні види діяльності.

Регіон відрізняється від інших регіонів сукупністю природничих, історично сформованих, відносно стійких економічних, соціальних, національних особливостей. Характерною ознакою регіону є його цілісність, де поєднуються природні ресурси, матеріальні багатства та соціальні умови для життя людей.

Метою регіональної економіки є формування знань щодо теоретичних в практичних засад територіальної організації продуктивних сил України, сучасного стану регіонального розвитку економіки та про територіальну і галузеву структуру господарського комплексу.

Суб’єктами РЕ є різні юридичні особи (організації, підприємства), а також фізичні особи, окремо взята людина.

 

 

Завданнями РЕ є:

• ефективне з економічної та екологічної точок зору використання компонентів природно-ресурсного потенціалу регіону (країни);
• збереження й примноження інтегрального людського (демографічного, інтелектуального та трудового) потенціалу країни;
• мінімізація протиріч між існуючою індустріальною територіально-галузевою структурою господарського комплексу та необхідністю створення високо-конкурентної економіки з високою продуктивністю праці та гнучкою організацією виробництва через ефективну структурну трансформація господарських комплексів;
• докорінне підвищення ефективності використання виробничо-економічного потенціалу регіонів;
• пристосування до умов глобалізації, відновлення традиційних господарських зв’язків й інтеграція у світовий економічний простір;
• пріоритетний розвиток усіх видів інфраструктури;
• істотне підвищення ефективності регіональної економіки з одночасним забезпеченням пропорційно-збалансованого регіонального розвитку.

Регіональна економіка – це комплексна економічна дисципліна, яка досліджує сукупність економічних і соціальних факторів і явищ, що обумовлюють формування й розвиток продуктивних сил і соціальних процесів у межах конкретних регіонів.

У дослідженнях РЕ використовується цілий комплекс наукових методів, найголовнішими з яких є:

Балансовий метод – Ґрунтується на складанні галузевих і регіональних балансів, що дозволяє вибрати правильне співвідношення між галузями ринкової спеціалізації, галузями, які доповнюють територіальний комплекс і забезпечують потреби провідних галузей, населення, і галузями сфери послуг.

Картографічний метод – карта в РЕ – джерело збагачення інформацією з РПС і економіки регіонів, що дозволяє наочно відтворити особливості територіальної організації господарства регіону.

Системний метод – дозволяє розглядати регіон як надзвичайно складну соціально-економічну систему. Саме через системний підхід створюється можливість всебічно оцінити стан регіону, його ресурсний та інтелектуальний потенціал, можливості для становлення та розвитку.

Діалектичний метод – передбачає використання діалектичної теорії та методу вивчення явищ у суспільстві в їх розвитку, базується на загальних законах розвитку. Дозволяє дослідити динаміку соціально-економічних процесів, оцінити їх перспективу.

Нормативний метод – оснований на використанні в управлінні регіональними економічними та соціальними процесами прогресивних норм і нормативів.

Програмно-цільовий метод – передбачає розробку цільових комплексних програм регіонального економічного та соціального розвитку, передбачає обґрунтування та вирішення крупних народногосподарських проблем, визначає шляхи розвитку усіх галузей економіки, що мають загальнодержавне значення.

Метод комплексного соціально-економічного аналізу – Базується на використанні економічної, статистичної інформації за попередні періоди для вивчення стану зміни показників, виявлення закономірностей в процесах розвитку окремих явищ та процесів у суспільстві, для аналізу впливу окремих факторів на ці процеси.

Економіко-математичне моделювання – Використовується для моделювання регіональних соціально-економічних процесів на основі використання економіко-математичних методів, є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих рішень в управлінні. Базується на використанні методів статистичного, динамічного, ймовірного змісту.

 

1. Надати визначення регіональній економіці, як дисципліні.

2. Що і на яких принципах вивчає регіональна економіка?

3. Що є предметом, об’єктом, метою та суб’єктами регіональної економіки?

4. Які завдання і якими методами вирішує регіональна економіка?

 

1. У чому полягає зміст теорії найменших витрат А. Вебера?

2. Які погляди відстоювали А. Леш, Й. Тюнен, В. Крісталлер